Справа № 370/2206/13-ц Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.
Провадження № 22-ц/780/1027/14 Доповідач у 2 інстанції Антоненко
Категорія 36 13.02.2014
Іменем України
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,
за участю секретаря: Ромашини І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Борівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Борівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2. Після його смерті залишилося спадкове майно, до якого входить домоволодіння АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_2, яка прийняла спадщину. У вересні 2013 року приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 відмовив ОСОБА_1 в оформленні права на спадкове майно, яке складалося з вказаного домоволодіння, у зв'язку з тим, що в останньої відсутні правоустановлюючі документи на дане спадкове майно. У зв'язку з викладеним позивач просила визнати за нею право власності на спадкове майно, зокрема на домоволодіння АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Макарівського районного суду від 02 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 чоловік позивача ОСОБА_1 (а. с. 6-7). ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги на спадкове майно померлого чоловіка, який прийняв спадщину (а. с. 9, 27-71). Крім позивачки до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 звернулись його діти: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 28 - 71).
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 392, 1216-1223, 1258-1259, 1261, 1268-1269 ЦК України, постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та прийшов до правильного висновку про те, що позивач по справі є спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину після померлого чоловіка, однак належних та допустимих доказів підтвердження права власності померлого ОСОБА_2 на вказане домоволодіння позивач до суду не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами та застосував до них відповідні норми права.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: