Справа № 357/13361/13-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.
Провадження № 22-ц/780/855/14 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко
Категорія 41 06.02.2014
Іменем України
06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,
суддів Волохова Л.А., Таргоній Д.О.,
при секретарі Микитенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2013 року по справі за позовом Білоцерківського національного аграрного університету до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,
У вересні 2013 року Білоцерківський національний аграрний університет звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхня малолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку університету НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.
Зазначена кімната в малосімейному гуртожитку була надана ОСОБА_1 на підставі спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету університету (протокол №16 від 17.04.2006 року) та ордеру на тимчасове жиле приміщення №409 від 17.04.2006 року на час його навчання в аспірантурі.
Наказом по Білоцерківському НАУ від 29.10.2008 року за № 685/С ОСОБА_1 у зв»язку із закінченням терміну навчання було відраховано зі стаціонарної аспірантури за державним замовленням без представлення дисертації до попереднього захисту.
Згідно наказу від 14.09.2009 року за № 210/ОС ОСОБА_1 було зараховано на посаду асистента кафедри виробництва та переробки продукції рибництва на 2009-2010 навчальний рік з 10.09.2009 року по 30.06.2010 року.
20.10.2009 року наказом №270/О ОСОБА_1 та його сім»ї було продовжено термін проживання в кімнаті гуртожитку на період його роботи в університеті.
Наказом № 167/ОС від 01.09.2010 року ОСОБА_1 був зарахований на посаду асистента кафедри виробництва та переробки продукції рибництва на 2010 - 2011 навчальний рік з 01.09.2010 року по 30.06.2011 року.
30.06.2011 року в зв»язку з закінченням строку договору, укладеного з ОСОБА_1, його було звільнено з займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України згідно наказу від 30.06.2011 року за № 102/ОС.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 з 30.06.2011 року не перебуває в трудових відносинах з Білоцерківським національним аграрним університетом, то на підставі ст. 132 ЖК Української РСР та розділу 7 «Примірного положення про гуртожитки» він та його сім»я підлягають виселенню з гуртожитку в добровільному порядку. Разом з тим на звернення адміністрації університету про виселення відповідачі не реагують, в зв»язку з чим позивач і звернувся до суду з позовом про їхнє виселення з кімнати НОМЕР_1 малосімейного гуртожитку Білоцерківського національного аграрного університету НОМЕР_2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання їм іншого жилого приміщення.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2013 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімнати НОМЕР_1 малосімейного гуртожитку Білоцерківського національного аграрного університету, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ордеру на тимчасове житлове приміщення №409 від 17.04.2006 року ОСОБА_1 на сім»ю в складі двох осіб (на нього та дружину ОСОБА_2) надано кімнату площею 17,44 кв.м. за НОМЕР_1 в гуртожитку ДАУ за адресою: АДРЕСА_1, на час його навчання в аспірантурі (а.с.12). Ордер видано на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ДАУ, протокол №16 від 17.04.2006 року.
Наказом по Білоцерківському НАУ від 29.10.2008 року за № 685/С (а.с.13) ОСОБА_1 у зв»язку із закінченням терміну навчання було відраховано зі стаціонарної аспірантури за державним замовленням без представлення дисертації до попереднього захисту.
Згідно наказу від 14.09.2009 року за № 210/ОС (а.с.14) ОСОБА_1 було зараховано на посаду асистента кафедри виробництва та переробки продукції рибництва на 2009-2010 навчальний рік з 10.09.2009 року по 30.06.2010 року, в зв»язку з чим 20.10.2009 року наказом №270/О (а.с.15) ОСОБА_1 та його сім»ї було продовжено термін проживання в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку НОМЕР_2 на період його роботи в університеті.
Наказом № 167/ОС від 01.09.2010 року (а.с.16) ОСОБА_1 був зарахований на посаду асистента кафедри виробництва та переробки продукції рибництва на 2010 - 2011 навчальний рік з 01.09.2010 року по 30.06.2011 року.
30.06.2011 року в зв»язку з закінченням строку договору, укладеного з ОСОБА_1, його було звільнено з займаної посади на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України згідно наказу від 30.06.2011 року за № 102/ОС (а.с.17), що підтверджується записом в трудовій книжці відповідача (а.с.35-36).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову та виселення відповідачів з гуртожитку без надання їм іншого жилого приміщення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позову і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Згідно ст. 129 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 ЖК сезонні, тимчасові працівники і особи, які працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв»язку з роботою чи навчанням.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 працював в БНАУ за строковим трудовим договором і був звільнений в зв»язку з закінченням строку його дії на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, неспростованими відповідачами, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про виселення його та членів його сім»ї з гуртожитку, наданого ОСОБА_1 для проживання на час його роботи в університеті. Доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Білоцерківським національним аграрним університетом на час ухвалення рішення, відповідачами суду надано не було.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність виселення в зв»язку з закінченням строку дії строкового трудового договору, який насправді є безстроковим, колегією суддів відхиляються, оскільки ці доводи спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, які підтверджують факт укладання між сторонами саме строкового трудового договору.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга відповідачів не містить.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :