Справа № 456/6679/13-ц
Провадження № 6/456/12/2014
іменем України
"27" січня 2014 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Бучківської В. Л.
при секретарі Березіній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зупинення виконання судового рішення, визнання виконавчих листів про стягнення боргу такими, що видані судом помилково та не підлягають виконанню,
Заявники звернулися до суду з заявою, в порядку ст.369 ЦПК України, в якій просять суд зупинити стягнення за 6 (шістьма) виконавчими листами №2-286/11 про стягнення з них боргу в сумі 1202,73грн. та державного мита в сумі 51грн. та визнати 6 (шість) виконавчих листів №2-286/11 цього суду про стягнення з них боргу в сумі 1202,73грн. та державного мита в сумі 51грн. такими, що видані судом помилково та не підлягають виконанню повністю. В обґрунтування заяви покликаються на те, що 23 квітня 2012 року винесено судове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» до них задоволено частково, стягнуто солідарно заборгованість за послуги газопостачання з показником побутового лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202 грн. 73 коп. та 51 грн. державного мита. Зустрічний позов, заявлений ними задоволено частково, визнано незаконним акт Стрийського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» № 519 від 30 травня 2006 року, який слугував підставою для припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано філію Стрийського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» відновити газопостачання до будинку АДРЕСА_1 в порядку та у спосіб, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 р. «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими Наказом Держнаглядохоронпраці №254 від 01.10.1997 р., зареєстровані Міністерством юстиції України №318/2758 від 15.05.1998 р., в задоволенні решти їхніх позовних вимог відмовлено. Заявники вважають, що в порушення вимог Інструкції з діловодства а апеляційному загальному суді, яка затверджена наказом №1 від 06.01.2006 року Державної судової адміністрації України та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.01.2006р. за №75/11949, суд не вказав в рішенні від 23.04.2012р. номер провадження у справі №2-286/11 і видав їм рішення від 23.04.2012р. без унікального штрих-коду. В порушення вимог п. 17.2. Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, ст.368 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», порушив їхні конституційні права і охоронювані законом інтереси: видав три виконавчі листи №2-286/11 без унікального штрих-коду про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» філії Стрийське УЕГГ ВАТ «Львівгаз» заборгованість за послуги газопостачання з показником лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202,73 грн., також видав три виконавчі листи №2-286/11 без унікального штрих-коду про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 51.00 грн. державного мита. Також підставою для задоволення заяви вважають постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року, якою визнано дії Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області по проведенню перевірки та складанню акту Державної інспекції з контролю за цінами №000675 від 24 вересня 2002 року протиправними, визнано акт Державної інспекції з контролю за цінами №000675 від 24 вересня 2002 року недійсним. Не погоджуються з 6 виконавчими листами №2-286/11, виданими 20.03.2013 Стрийським міськрайсудом, оскільки вважають, що суд скоїв злочин, вніс в рішення Іменем України від 23.04.2012р. завідомо неправдиві відомості, захищаючи злочини скоєні відносно них посадовими особами ПАТ «Львівгаз», не мають наміру платити шахраям-рекитирам з ПАТ «Львівгаз» 1202,73 грн. та 51 грн., оскільки заборгованість у нас відсутня, і є велика переплата, окрім того послугами ПАТ «Львівгаз» вони не користуються, не мають з відповідачем Типового договору та з 30.05.2006 року газопостачання їхнього будинку ПАТ «Львівгаз» не здійснює, оскільки відрізав по АДРЕСА_1 їхній будинок від газопостачання. В отриманих ними постановах державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області Федоришин Н.С. (Юрків Н.С.) про відкриття виконавчих проваджень 15.04.2013 року: №37193060, №37193268, №37192774 та про стягнення з них боргу та державного мита відсутній штрих-код, що підтверджує їх незаконність. 01.07.2013 року рекомендованими листами з повідомленнями вони отримали чотири постанови від 26.06.2013 року державного виконавця Федоришин Н.С. (Юрків Н.С) про закриття виконавчих проваджень: №37193060, №37520273, №37193268, №937520161, яка керуючись п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» їх закінчує і скеровує по територіальності Галицькому ВДВС Львівського МУЮ для примусового стягнення заборгованості. В результаті вищевказаних протиправних неправомірних дій скоєних відносно них Стрийським міськрайонним судом Львівської області та державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ Сподарик Ю.А. під час виконання судового рішення від 23.04.2012р. незаконно було стягнуто в вересні місяці з пенсії ОСОБА_1 200 грн., з пенсії ОСОБА_2 142 грн., про що підтверджує лист №9703/09-17 від 20.09.2013р. першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області О.Сафін. З листа №9703/09-17 від 20.09.2013р. першого заступника начальника Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області О.Сафін їм стало відомо і про інші протиправні дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського МУЮ, а саме про стягнення з пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій. Їм невідомо, звідки взялися вищевказані суми, оскільки постанов про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та постанов про стягнення виконавчого збору до цього часу їм не надіслано і не видано, чим позбавлено їх права на суд, гарантованого ст.55 Конституції України. За їхньою заявою відносно посадових осіб філії Стрийського УЕГГ ПАТ «Львівгаз» 04.03.2013р. розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12013150130000413, за попередньою кваліфікацією за ознаками злочину передбаченого ч.ч.1,2 ст.192 КК України. За їхньою заявою Стрийською міжрайонною прокуратурою внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №42013150330000056 від 09.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України в діянні державного виконавця ВДВС Стрийського МУЮ Львівської області Федоришин Н.С. Просять заяву задоволити (Т.6 а.с.218-225).
10.01.2014 р. начальник відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області Юрків Е.Я. подав до суду заперечення на заяву (Т.6 а.с.241-244), в якому зазначив, що 25.03.2013 р. до відділу ДВС для виконання надійшли три виконавчі листи № 2-286/11, видані 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" заборгованість за послуги газопостачання з показником побутового лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202,73грн. і державним виконавцем розпочато дії по виконанню судового рішення. 15.04.2013 року до відділу ДВС для виконання надійшли три виконавчі листи №2-286/11, видані 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 51 грн. державного мита, в цей день державним виконавцем Федоришин Н.С. на підставі ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавчі провадження по примусовому виконанню вищевказаних виконавчих документів. 26.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та п.1 ст.543 Цивільного кодексу України по примусовому виконанню виконавчих листів №2-286/11, виданих 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про стягнення заборгованості та судового збору з заявників та скеровано для виконання у Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. У відділі державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області на виконанні перебувають виконавчий лист № 2-286/11, виданий 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з боржників заборгованість за послуги газопостачання та по примусовому виконанню виконавчих листів № 2-286/11, виданих 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з боржників 51 грн. державного мита (боржником якого є ОСОБА_3). 10.07.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулися до суду із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання незаконними та скасування постанов від 26.06.2013 року про закінчення виконавчих проваджень: №37193060, №37520273, №37193268, №37520161. 05.08.2013 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області (суддя Янів Н.М.) винесено ухвалу якою, в задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа державний виконавець відділу ДВС Стрийського МРУЮ про визнання дій неправомірними та незаконними, скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень та зобов'язання до вчинення дій відмовлено. 09.08.2013 року до Апеляційного суду Львівської області заявниками подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, яка 26.12.2013 року залишена апеляційним судом без змін. 11.12.2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2013 року у справі № 2а-456/142/2013 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області Федоришин Н.С. про визнання неправомірними дій та скасування постанов про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2013 року у справі № 2а/456/142/2013 - без змін. У зв'язку з наведеним, просить заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 20.12.2013 року залишити без задоволення.
17.01.2014 р. на адресу суду надійшло заперечення начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ (Т.7 а.с.69-73) на заяву ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, в якій вказано про безпідставність вимог заявників, невідповідність їх нормам ст.ст. 1, 2, 17, 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», ст.369 ЦПК України та зазначено про те, що 08.07.2013 року на адресу Галицького ВДВС ЛМУЮ надійшли постанови державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2013 року, в яких встановлено, що згідно заяви стягувача ПАТ «Львівгаз» Філія Стрийське управління по експлуатації газового господарства від 31.05.2013 року гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсійного віку та просять скерувати дані виконавчі листи в пенсійний фонд для примусового стягнення заборгованості, оскільки Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, що належить до територіальної підвідомчості Галицького ВДВС ЛМУЮ. 12.07.2013 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 17, 19, 20, 23 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 12.07.2013 року державним виконавцем, керуючись ст. ст. 5, 68, 69, 70, 90 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про стягнення з доходу боржника, яку скеровано в Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області до виконання. 17.09.2013 року стягнення боргу з пенсійного доходу ОСОБА_1, ОСОБА_2 припинено з 19.09.2013 року. Стягнення боргу з пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинено тимчасово, у зв'язку з поданням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скарги до Стрийського міськрайонного суду Львівської області і до винесення судом рішення по даній справі, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» з метою недопущення державним виконавцем порушень прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. 19.09.2013 року боржником ОСОБА_2 наручно отримано завірені копії постанов про відкриття виконавчого провадження. 28.09.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися з оскарженням вказаних постанов до Галицького районного суду м. Львова. 09.10.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з порушенням строків, встановлених п. 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» для оскарження постанови, подано скаргу про визнання дій державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ Сподарика Ю.А. неправомірними до Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Галицьким ВДВС ЛМУЮ заперечено всі обставини, викладені у позовній заяві позивача, дії державного виконавця відповідали вимогам чинного законодавства. 06.12.2013 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області ухвалив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування постанов. У зв'язку з наведеним, просить в задоволенні заяви відмовити.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_2, будучи допитаною судом в якості свідка дала пояснення, аналогічні, наведеним в заяві та вказала на те, що в рішенні суду неправильно зазначено найменування позивача (стягувача), що є наслідком видачі незаконних виконавчих листів та суперечить приписам листа ВССУ від 28.01.2013 р. та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». В рішенні суду відсутній номер провадження, що є порушенням Інструкції, у виконавчих листах відсутній ідентифікаційний код стягувача, кількість виданих виконавчих листів не відповідає чинному законодавству, відсутність вказівки у виконавчому листі на солідарне стягнення, суд незаконно відмовив їм під час розгляду справи по суті про стягнення боргу в зупиненні провадження в справі. Вважає, що ВДВС Стрийського МРУЮ не мали права відразу скеровувати постанови про закінчення виконавчого провадження до Галицького ДВС, оскільки в них передбачено право на оскарження, яким вони скористалися. Вважає незаконними дії суду по залученню до участі в справі представників виконавчої служби, звертає увагу, що при розподілі справи порушено ст.11-1 ЦПК України.
ОСОБА_3 заяву підтримав, просить її задоволити, вважає, що в суду є всі підстави для зупинення виконання виконавчих листів та визнання їх такими, що не підлягають виконанню.
ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, проте в матеріалах справи міститься довіреність, згідно якої остання уповноважила на представництво своїх інтересів ОСОБА_2, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву у її відсутності (Т.6 а.с.201).
Представник ВДВС Стрийського МРУЮ Львівської області Юрків Е.Я. заперечив проти задоволення заяви та навів обставини, викладені ним в письмовому запереченні, поданому на адресу суду.
Представник Галицького ВДВС Львівського МУЮ та представник ВАТ «Львівгаз» філії Стрийського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» в судове засідання не з'явилися, проте надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, в яких повністю заперечують викладені в заяві фактичні обставини, просять в задоволенні заяви відмовити (Т.7 а.с.66,67,74).
Суд, заслухавши пояснення заявників, представника ВДВС Стрийського МРУЮ, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявників, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Пунктом 1 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» передбачено, що при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди мають керуватися положеннями статей 40, 55, 56 Конституції України; статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"); міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; Цивільним процесуальним кодексом України, статтями 1166, 1167, 1174 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); статтями 187, 189, 194 - 197 Сімейного кодексу України; законами України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження", "Про звернення громадян", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду"; статтями 41 - 47 Закону України "Про іпотеку"; Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5; Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, іншими нормативно-правовими актами, які врегульовують ці питання.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, крім державного виконавця, сторони (стягувач і боржник), представники сторін, прокурор (який бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та у випадку відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою), експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, у розумінні цієї норми державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - ДВС. 10. Відповідно до статті 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи. Більшість судів, враховуючи принцип рівності сторін цивільного судочинства, залучають їх до участі у справі як заінтересованих осіб та викликають в судове засідання. Це є вірним, відповідає принципам змагальності цивільного судочинства та забезпечує право на судовий захист всіх сторін виконавчого провадження, так як рішення суду вплине на їх права та обов'язки. Проте трапляються випадки, коли незалучення другої сторони виконавчого провадження до участі у розгляді скарги призводить до неправильного її вирішення, і, як наслідок, до скасування ухвали судом апеляційної інстанції. (п.7,10 Інформаційного листа).
Заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає розгляду в порядку ст.369 ЦПК України. Заявники просять суд зупинити виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2012 року, визнати виконавчі листи по справі №2-286/11 про стягнення з них боргу в сумі 1202,73грн. та державного мита в сумі 51грн. такими, що видані судом помилково та не підлягають виконанню повністю.
За змістом закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Порядок виконання рішення суду визначений Законом України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з тим, що вимоги заявників пов'язані з виконанням судових рішень, тому до участі в справі залучено та повідомлено у встановленому законом порядку ВДВС Стрийського МРУЮ Львівської області, Галицький ВДВС Львівського МУЮ, на виконанні у яких перебувають виконавчі листи, питання про визнання яких такими, що видані помилково ставлять заявники та стягувача - ВАТ «Львівгаз» філії Стрийського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз».
Суд вважає, що вимогу заявників про зупинення виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2012 року, шляхом зупинення стягнення за 6 (шістьма) виконавчими листами №2-286/11 про стягнення з них боргу в сумі 1202,73грн. та державного мита в сумі 51грн. слід розглянути при прийнятті рішення по суті, оскільки цивільно-процесуальним законом не передбачено зупинення виконання судового рішення шляхом зупинення виконання виконавчих листів, в порядку ст.369 ЦПК України.
До вказаних висновків суд прийшов, виходячи з наступного.
Пунктом 14 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» передбачено, що згідно статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право (пункт 6); зупинення судом реалізації арештованого майна (пункт 7). Про подібні види забезпечення позову йдеться і у статті 152 ЦПК. Тобто при застосуванні або Закону України "Про виконавче провадження", або статті 152 ЦПК наступають такі ж правові наслідки, які перешкоджають подальшому вчиненню дій по виконавчому провадженню. Незважаючи на подібність положень, на нашу думку, за своєю правовою природою зупинення виконавчого провадження та вжиття видів забезпечення позову за статтею 152 ЦПК різні, так як, по-перше, при застосуванні Закону України "Про виконавче провадження" проходить тимчасове зупинення виключно сфери дії примусового виконання боржником рішення, а при застосуванні ЦПК тимчасово втрачається правова сила того рішення, що було зупинено. Також є суттєва різниця в тому, як проходить ця процедура: за Законом України "Про виконавче провадження" - це повноваження державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду, за правилами ЦПК - це повноваження суду, яке може бути оскаржене в апеляційному порядку. При цьому суд не може зупинити виконавче провадження, так як це виключне повноваження державного виконавця. Навіть у разі оскарження дій державного виконавця, який не зупинив виконавче провадження, суд вправі визнати його дії незаконними та зобов'язати зупинити виконавче провадження, а не сам зупиняє таке провадження (частина друга статті 387 ЦПК). Деякі суди кваліфікували прохання про зупинення виконавчого провадження як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що оскаржується боржником у судовому порядку (пункт 6 статті 152 ЦПК), деякі суди розглядали клопотання про зупинення виконавчого провадження як вид забезпечення позову, так як частина друга статті 152 ЦПК вказує на відкритий перелік видів забезпечення позову в рамках єдиної судово-виконавчої справи, оскільки виконання рішення - це стадія цивільного процесу; або як заборону вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору (пункт 2 частини першої статті 152 ЦПК), або ж зобов'язували державного виконавця зупинити виконавче провадження. Вважаємо, що такі випадки не вірні. Зупинення виконавчого провадження за Законом України "Про виконавче провадження" і зупинення виконання за правилами ЦПК (пункти 2, 5, 6 статті 152 ЦПК) - це різні правові інститути, які вчиняються в різних правових процедурах. Частина друга статті 152 ЦПК як відкритий перелік не дає підстав вважати зупинення виконавчого провадження видом забезпечення позову. Суд може покласти на суб'єктів оскарження виконання лише тих обов'язків, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» питання про зупинення виконавчого провадження вирішує державний виконавець, який виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
В силу вимог ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчого провадження належить до компетенції державних виконавців. Зокрема ч. 1 вказаної статті передбачає, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.
Тобто питання про зупинення виконавчого провадження належить до виключної компетенції державного виконавця, в провадженні якого перебувають на виконанні виконавчі листи і не може бути предметом розгляду суду першої інстанції.
Окрім цього, за змістом закону питання про зупинення виконання судового рішення належить лише до компетенції касаційного суду, до повноважень суду першої інстанції не входить, а тому вимога заявників про зупинення виконання судового рішення шляхом зупинення виконання виконавчих листів задоволенню не підлягає, оскільки вирішення цього питання в порядку, заявленому заявниками не передбачено законом.
Суд першої інстанції за наявності обставин, передбачених у ст.373 ЦПК України може надати відстрочку виконання рішення, проте не наділений правом зупинити виконавче провадження.
Згідно зі ст. 328 ЦПК України після відкриття касаційного провадження за клопотанням особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення. Із зазначених положень закону випливає, що з клопотанням про зупинення виконавчого провадження на перерід перегляду справи в касаційному порядку заявник мав звернутися до суду касаційної інстанції.
У зв'язку з наведеним, вимога заявників про зупинення виконання виконавчих листів є необгрунтованою і до задоволення не підлягає.
Вимога заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання виконавчих листів по справі №2-286/11 про стягнення боргу в сумі 1202,73грн. та державного мита в сумі 51грн. такими, що видані судом помилково та не підлягають виконанню повністю не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 369 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2012 року позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» філії Стоийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» до ОСОБА_2, ОСОБА_1. ОСОБА_3 про стягнення боргу за послуги газопостачання задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2. ОСОБА_1. ОСОБА_3 на користь Відкритого Акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» Філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» заборгованість за послуги газопостачання з показником побутового лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202 грн./одна тисяча двісті дві/ грн. 73 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2. ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» філії Стоийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгазх» 51 /п'ятдесят одну/ грн. державного мита. Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», третя особа філія Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» про визнання незаконним та скасування боргу, зобов'язання відповідача повернути переплату за спожитий газ, визнання неправомірними дій по наданні документів, визнання неправомірними дій філії по незаконній відмові встановити лічильник та зобов'язати повернути кошти за придбання та встановлення лічильника, по незаконному нарахуванню боргу, по незаконному складанню актів та відключення будинку від газопостачання, зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним акт Стрийського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» № 519 від ЗО травня 2006 року, який слугував підставою для припинення газопостачання до будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано філію Стрийського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» відновити газопостачання до будинку АДРЕСА_1 в порядку та у спосіб, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 р. «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання», Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими Наказом Держнаглядохоронпраці № 254 від 01.10.1997 р., зареєстровані Міністерством юстиції України № 318/2758 від 15.05.1998 р. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», третя особа філія Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Львівгаз» про визнання незаконним та скасування боргу, зобов'язання відповідача повернути переплату за спожитий газ, визнання неправомірними дій по наданні документів, визнання неправомірними дій філії по незаконній відмові встановити лічильник та зобов'язати повернути кошти за придбання та встановлення лічильника, по незаконному нарахуванню боргу, по незаконному складанню акту № 518 від 29 травня 2006 року та акту № 520 від 30 травня 2006 року та відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено (Т.5 а.с.315-326).
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 23 січня 2013 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2012 року залишено без змін (Т.6 а.с.184-188).
З матеріалів цивільної справи №2-286/11 вбачається, що рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2012 року набрало законної сили і оскаржено в касаційному порядку не було.
Згідно заяви ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 від 08.04.2013 р. ними отримано три виконавчі листи за вказаним судовим рішенням 25.07.2013 р. та 26.07.2013 р. (Т.6 а.с.200).
На підставі даного рішення за заявою представника позивача за первісним позовом - представника ПАТ «Львівгаз» Макоти В.М., згідно довіреності №06-1303 від 01.03.2013 р., було видано шість виконавчих листів, які отримано представником 20.03.2013 р (Т.6 а.с.198).
Суд вважає, що посилання заявників на відсутність штрих-коду у судовому рішенні, та виданих на його підставі виконавчих листах, на увагу не заслуговують і спростовуються наступними законодавчими положеннями.
Пунктом 18.2 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68, яка застосовується судом першої інстанції при видачі копій судових рішень та виконавчих листів, на момент видачі судового рішення по справі №2-286/11 та виконавчих листів не було передбачено правила про видачу судових документів з унікальним штрих-кодом, що розміщується в нижньому правому куті документа. Таке правило діє з 01 січня 2013 року, а судове рішення прийняте судом 23 квітня 2012 року. А тому вказані покликання заявників є безпідставними.
Окрім цього, слід звернути увагу, що заявники не ставлять під сумнів законність копії отриманого ними судового рішення та виконавчих листів, виписаних за заявою стягувача та невідповідність таких оригіналу, а зазначають лише про те, що такі не містять штрих-коду, проте навіть за умови необхідності видачі копій судових документів в порядку, про який зазначають заявники, вказані мотиви не можуть слугувати підставою для визнання їх такими, що видані помилково і не підлягають виконанню, оскільки унікальний штрих-код дає можливість лише ідентифікувати документ на відповідність його оригіналу.
Слід також звернути увагу, що пункт 18.2 Інструкції, який не діяв на момент прийняття судового рішення, в подальшому Наказом ДСА від 27 червня 2013 року був зупинений, і на даний час застосування положень, які містилися у ньому є диспозитивним правом суду, проте не обов'язком, передбаченим законом.
Безпідставними є покликання заявників на Інструкцію з діловодства а апеляційному загальному суді, яка затверджена наказом №1 від 06.01.2006 року Державної судової адміністрації України та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.01.2006р. за №75/11949 (із змінами і доповненнями), оскільки така підлягає застосуванню лише судами апеляційної інстанції, про що зазначено у вступній частині Інструкції.
Безпідставними є покликання заявників не невідповідність виданих судом виконавчих листів чинному законодавству, до таких висновків суд прийшов виходячи з наступного.
За змістом ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Однак в даному випадку суд не вбачає підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони видані на підставі рішення суду, яке вступило в законну силу, повністю відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та видані на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на території всієї України.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Порядок виконання рішення суду визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання - протягом трьох місяців, з дня винесення постанови; інші виконавчі документи - протягом року.
Пунктом 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено наступні вимоги до виконавчого докумена: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Як вбачається з матеріалів виконавчих проваджень (Т.7 а.с.9-54), які надані для огляду суду та копії яких долучені до матеріалів справи, 25.03.2013 р. до відділу ДВС для виконання надійшли три виконавчі листи №2-286/11, видані 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" заборгованість за послуги газопостачання з показником побутового лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202,73грн.
25.03.2013 року державним виконавцем Федоришин Н.С. на підставі ст.17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавчі провадження по примусовому виконанню вищевказаних виконавчих документів.
10.04.2013 року до відділу ДВС надійшов лист Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Львівгаз» з підтверджуючими документами щодо зміни у назві товариства «Львівгаз».
15.04.2013 року, керуючись ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження», п.2.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, державним виконавцем на підставі протоколу загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» та Закону України «Про акціонерні товариства» винесено постанову про зміну назви стягувача з Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Львівгаз".
Вказані постанови надіслані сторонам до відома, що підтверджується відповідними супровідними листами.
15.04.2013 року до відділу ДВС для виконання надійшли три виконавчі листи №2-286/11, видані 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" 51 грн. державного мита.
15.04.2013 року державним виконавцем Федоришин Н.С. на підставі ст.ст. 17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавчі провадження по примусовому виконанню вищевказаних виконавчих документів.
03.06.2013 року до відділу надійшло повідомлення стягувача ПАТ «Львівгаз» філія Стрийського УЕГГ №885 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є особами пенсійного віку і отримують пенсію через Головне Управління ПФУ у Львівській області, та просить скерувати виконавчі документи для примусового стягнення заборгованості із пенсії боржників.
26.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та п.1 ст.543 Цивільного кодексу України по примусовому виконанню виконавчих листів №2-286/11, виданих 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" заборгованість за послуги газопостачання з показником побутового лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202,73грн. та по примусовому виконанню виконавчих листів № 2-286/11, виданих 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" 51 грн. державного мита (по боржниках ОСОБА_2, ОСОБА_1) скеровано для виконання у Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
В судовому засіданні встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області на виконанні перебувають виконавчий лист № 2-286/11, виданий 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" заборгованість за послуги газопостачання з показником побутового лічильника газу 39251 м.куб. в розмірі 1202,73грн. та по примусовому виконанню виконавчих листів № 2-286/11, виданих 20.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" філії Стрийське управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Львівгаз" 51 грн. державного мита (боржником якого є ОСОБА_3).
08.07.2013 року на адресу Галицького ВДВС ЛМУЮ надійшли постанови державного виконавця ВДВС Стрийського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2013 року, в яких встановлено, що згідно заяви стягувача ПАТ «Львівгаз» Філія Стрийське управління по експлуатації газового господарства від 31.05.2013 року гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсійного віку та просять скерувати дані виконавчі листи в пенсійний фонд для примусового стягнення заборгованості, оскільки Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, що належить до територіальної підвідомчості Галицького ВДВС ЛМУЮ.
12.07.2013 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 17, 19, 20, 23 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 12.07.2013 року державним виконавцем, керуючись ст. ст. 5, 68, 69, 70, 90 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про стягнення з доходу боржника, яку скеровано в Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області до виконання. 17.09.2013 року стягнення боргу з пенсійного доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинено з 19.09.2013 року. Згідно поданих заперечень, стягнення боргу з пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинено тимчасово, у зв'язку з поданням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скарги до Стрийського міськрайонного суду Львівської області і до винесення судом рішення по даній справі, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» з метою недопущення державним виконавцем порушень прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
19.09.2013 року боржником ОСОБА_2 наручно отримано завірені копії постанов про відкриття виконавчого провадження.
28.09.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися з оскарженням вказаних постанов до Галицького районного суду м. Львова.
09.10.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подано скаргу про визнання дій державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ Сподарика Ю.А. неправомірними до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
06.12.2013 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області ухвалено відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування постанов, рішення суду оскаржено в апеляційному порядку (Т.7 а.с.7-8).
За змістом закону підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Підстави припинення матеріально-правового обов'язку тягнуть визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, лише тоді, коли законодавство про виконавче провадження не передбачає інших спеціальних процедур реалізації таких підстав припинення обов'язку у виконавчому провадженні.
За змістом закону визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов'язане також й з добровільним виконанням зобов'язання боржником поза межами виконавчого провадження, сплата боргу одним із солідарно зобов'язаних осіб, що тягне припинення такого обов'язку у інших солідарно зобов'язаних осіб тощо.
Для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, важливим є те, що обставини, факти, з якими пов'язується відсутність обов'язку боржника, виникли вже після винесення судом рішення. В іншому разі через визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відбудеться ревізія законності рішення суду, що не передбачено процесуальним законодавством.
Матеріалами виконавчих проваджень підтверджується факт невиконання боржниками судового рішення і примусове часткове стягнення з боржників боргу на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. На даний час рішення суду не виконано.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).
В судовому засіданні встановлено, що рішення суду на момент видачі виконавчих листів набрало законної сили, виконавчий лист не був виданий помилково, законних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає.
Покликання заявників на незаконність постанов державного виконавця ВДВС Стрийського МРУЮ Львівської області про закінчення виконавчого провадження були предметом дослідження іншого складу суду і не є предметом розгляду даного судового провадження.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 10.07.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання незаконним та скасування постанов від 26.06.2013 року про закінчення виконавчих проваджень: №37193060, №37520273, №37193268, №37520161.
05.08.2013 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області винесено ухвалу якою, в задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа державний виконавець відділу ДВС Стрийського МРУЮ про визнання дій неправомірними та незаконними, скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень та зобов'язання до вчинення дій відмовлено.
09.08.2013 року до Апеляційного суду Львівської області заявниками подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, яка 26.12.2013 року залишена апеляційним судом без змін.
Аналогічно не може бути предметом вказаного судового провадження покликання заявників на незаконність дій та прийняття рішень державними виконавцями Галицького ВДВС ЛМУЮ.
Покликання заявників на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року, якою визнано дії Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області по проведенню перевірки та складанню акту Державної інспекції з контролю за цінами №000675 від 24 вересня 2002 року протиправними, визнано Акт Державної інспекції з контролю за цінами №000675 від 24 вересня 2002 року недійсним не можуть бути підставою для визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню та до вимог заявників жодного відношення вказана постанова немає.
Питання законності судового рішення від 23.04.2012р. було предметом перегляду апеляційним судом Львівської області 23 січня 2013 року, а тому покликання заявників про внесення в судове рішення завідомо неправдивих відомостей, відсутність заборгованості та типового договору, та переплата ними за газ та інше на увагу не заслуговують.
Суд вважає, що посилання заявників на відсутність в копії судового рішення номеру судового провадження не може бути підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Відсутність номеру судового провадження взагалі не є перешкодою у його виконанні, оскільки жодних сумнівів за наявності інших необхідних реквізитів, у його дійсності не викликає. Інші підстави, зазначені в заяві не заслуговують на увагу та судом відхиляються.
На думку суду, підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, мають бути такі порушення в його оформленні, що дозволяють дійти висновку про неприпустимість стягнення чи іншого способу виконання судового рішення, зазначеного у виконавчому листі, взагалі.
В даному ж випадку заявники зазначають недоліки, які на їх думку існують в оформленні виконавчих листів, які не є перешкодами для виконання судового рішення.
До того ж порушень чи помилок в оформленні виконавчих листів взагалі немає.
Так, форма і зміст виконавчих листів відповідають вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 369 ЦПК України та ст.19 Закону України "Про виконавче провадження".
Відсутність у виконавчих листах ідентифікаційних номерів боржників, яка пов'язана з відсутністю інформації про них у матеріалах цивільної справи, не є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягає виконанню, оскільки судове рішення на час видачі виконавчих листів стягувачеві і пред'явлення їх до виконання є чинним, а недостатня для їх виконання інформація може бути поповнена в ході виконання рішення.
Що стосується покликань на ідентифікаційний код стягувача, то такі спростовуються змістом виконавчих листів, в яких вказано код стягувача, а тому наведені аргументи є безпідставними.
Одночасно слід звернути увагу, що пункт 3 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" умовою зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номеру передбачає наявність такого номеру, тобто відсутність відомостей про ідентифікаційний номер за його відсутності не є перешкодою для оформлення виконавчого листа.
Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання у виконавчому листі зазначений відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження". Дата, необхідна для обчислення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (дата набрання рішенням законної сили), також зазначена у виконавчому листі.
Оскільки обов'язок боржників за даними виконавчими листами у зв'язку з їх добровільним виконанням, або з інших причин не припинено, тому у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню слід відмовити.
Показання заявника ОСОБА_2, яка за її клопотанням була допитана судом в порядку ст.57 ЦПК України в якості свідка, не містять жодних фактичних обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Сумніви заявника про невідповідність виконавчих листів закону є її припущеннями, що спростовуються вищенаведеними нормами чинного законодавства.
Окрім цього, під час розгляду справи, заявником ОСОБА_2 висловлено сумнів з приводу авторозподілу заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню та невідповідність такого ст.11-1 ЦПК України. Суд вважає вказані доводи безпідставними і такими, що спростовуються п.3.9.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, згідно якого раніше визначеному у судовій справі судді-доповідачу передаються справи пов'язані з виконанням судових рішень, передбачені ст.ст. 368-373 ЦПК України.
Суд вважає, що заявниками не подано, а судом не здобуто достовірних, належних та допустимих доказів, які б вказували на помилковість видачі виконавчих листів та не доведено обставин, які б могли слугувати підставою для визнання їх такими, що не підлягають виконанню.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.
Судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені цивільно-процесуальним законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні.
Згідно зі ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом надано заявникам можливість надати докази на обґрунтування фактичних обставин, проте останні, скориставшись такою, в судовому засіданні не довели вимог, заявлених ними у заяві.
Покликання заявника ОСОБА_3 про те, що він не був повідомлений про час і місце розгляду справи спростовуються зворотнім повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, окрім цього, останній, в порядку, встановленому законом надав свої пояснення в судовому засіданні та мав можливість довести викладені ним в заяві обставини.
Справи за скаргами, в порядку Розділу 6 ЦПК України розглядаються незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або яким-небудь чином впливати на останній. Установивши при розгляді справи обґрунтованість доводів скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і водночас визначає, яким шляхом мають бути поновлені порушені права чи свободи. Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.9 Інформаційного листа).
Враховуючи наведене, відповідність виданих виконавчих листів вимогам чинного законодавства, видача їх на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тобто видача таких непомилково та обов'язок боржників за ними існує і не припинено добровільним виконанням, будь-яких інших обгрунтованих причин заявниками не наведено, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 40, 55, 56, 124 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 1, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 39 Закону України «Про виконавче провадження», п. 18.2 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68, ст.ст. 137, 157, 369 ЦПК України, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі», суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зупинення виконання судового рішення, визнання виконавчих листів про стягнення боргу такими, що видані судом помилково та не підлягають виконанню відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя В. Л. Бучківська