Іменем України
12 лютого 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Ігнатюка Б.Ю.
суддів - Мацунича М.В., Куштана Б.П.
при секретарі - Голінко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 23 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції, ОСОБА_3 про зменшення суми відшкодування за вироком суду,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу ДВС Свалявського районного управління юстиції, ОСОБА_3 про зменшення суми відшкодування, яка була визначена вироком суду. Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2013 року з нього підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 136 593,73 грн. моральної та матеріальної шкоди. У зв'язку з тим, що страховою компанією виплачено потерпілій страхове відшкодування, просив зменшити суму боргу по виконавчому провадженню на суму страхового відшкодування.
Рішенням Свалявського районного суду від 23 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням позивач не погодився, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав підтримав.
Відповідачка вважала, що підстав для задоволення скарги немає.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дані правовідносини регулюються ст. 1194 ЦК України; в даному провадженні відділ ДВС Свалявського РУЮ не може приймати рішення про зменшення розміру виплат, встановлених вироком суду; спір про розмір страхових виплат може вирішуватись між позивачем та страховою компанією, залучені позивачем відповідачі не несуть відповідальності за ст. 1194 ЦК України, поскільки від них не залежить розмір страхових виплат.
Однак, з такою мотивацію рішення суду першої інстанції погодитися не можна на підставі наступного.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Дана норма закону регулює питання відшкодування страхової виплати, а не питання зменшення суми боргу по виконавчому провадженню, що було заявлено позивачем, а тому не може застосовуватись до даних правовідносин.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 жовтня 2013 року ОСОБА_2 повинен сплатити на користь ОСОБА_3 136 593, 73 гривні моральної та матеріальної шкоди. (а.с.2)
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення вироку та відкриття виконавчого провадження, страховою компанією «Іллічівське» було дійсно здійснено виплату потерпілій страхового відшкодування на суму 22390 грн. (а.с. 26).
Тобто, інша особа виконала частину рішення замість боржника ОСОБА_2 Питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково або внесення у нього необхідних виправлень, регулює ч. 4 ст. 369 ЦПК України. Суд вправі визначити норму законодавства, якою врегульовано встановлені правовідносини: це передбачено п.4 ч.1 ст.214 ЦПК України. Однак суд не вправі змінити предмет позову: відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Предметом даних вимог є зменшення суми боргу по виконавчому провадженню, а не внесення виправлень у виконавчий лист і саме тому в задоволенні зазначених вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 315 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Свалявського районного суду від 23 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: