10 лютого 2014 року Справа № 919/1148/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився (Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України) відповідача, не з'явився (Публічне акціонерне товариство "Севастопольський морський завод")
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 12 листопада 2013 року у справі № 919/1148/13
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 )
до публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь, 99001)
про стягнення 22902,61 грн.
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” про стягнення 22902,61 грн., обґрунтовуючи вимоги порушенням з боку відповідача умов договору № 47 від 25.07.2012 року про закупівлю послуг за державні кошти в частині дотримання строків виконання робіт, передбачених договором.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, 26.11.2013 року військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постановити нове рішення у справі, яким задовольнити позов військової частини НОМЕР_1 та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" штрафні санкції у розмірі 22902,61 грн.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Заявник скарги зауважив, що постановляючи рішення, суд безпідставно звільнив відповідача від відповідальності у порушення вимог статей 610-612 ЦК України, статті 218 ГК України, судом не застосовані положення статей 526, 629 ЦК України, 193 ГК України, а висновки суду стосовно того, що причиною несвоєчасного підтвердження відповідачем використання коштів попередньої оплати є зміна таблиці етапів робіт, суперечать як умовам договору сторін, так і положенням вищезгаданих норм матеріального права. Порушення норм процесуального права полягає, за твердженням скаржника, у недотриманні судом вимог статті 43 ГПК України: не з'ясувавши повністю обставини справи, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2013 року справа № 919/1148/13 призначена до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Волков К.В., Гонтар В.І. У слуханні справи двічі оголошено перерву. Слухання справи призначено на 10 лютого 2014 року.
За розпорядженням керівництва суду від 27 січня 2014 року суддю Волкова К.В. у зв'язку з відпусткою замінено у складі судової колегії на суддю Черткову І.В.
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на скасуванні оскарженого судового рішення. Представник відповідача не погодився з доводами скаржника, просив рішення суду залишити без змін як таке, що повністю відповідає вимогам закону.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини у справі.
Між сторонами у справі - військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та ПАТ “Севастопольський морський завод” (виконавець) 25.07.2012 року було укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти (а.с. 8-13), за умовами якого виконавець зобов'язався у 2012 році надати послуги, зазначені у Відомостях ремонтних робіт на 2012 рік, що є Додатком 1 та невід'ємною частиною Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1 договору).
Кількість послуг визначена у відомостях ремонтних робіт на 2012 рік ( Додаток 1).
Ціна договору становить 7895316,77 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін у порядку та у випадку, визначених чинним законодавством (розділ 3 Договору).
Відповідно до розділу 4 Договору, розрахунки здійснюються наступним чином:
- шляхом попередньої оплати, що здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 30 календарних днів в розмірі 2368595,03 грн.;
- шляхом поетапної оплати замовником наданих протягом 15 банківських днів після підписання сторонами Акту приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу та пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг.
Виконавець протягом 60 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання за призначенням Актом приймання та здавання наданих послуг (п. 4.2).
Пунктом 5.1 Договору термін надання послуг встановлено у строк, що не перевищує 160 календарних днів з дати укладення договору.
Згідно з п. 6.3 Договору виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечити надання послуг у строки, встановлені Договором, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ Договору; письмово повідомляти Замовника про готовність предмету договору або його етапу до здачі протягом однієї доби після закінчення надання послуг та надавати замовнику акт приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу або послуг в цілому; оформити акт приймання та здавання наданих послуг у односторонньому порядку у випадку не отримання підписаного Акту приймання та здавання наданих послуг або вмотивованих заперечень щодо його підписання у строки, передбачені п. 6.1.2 Договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1).
Так, за пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність виконавця, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 5.1 Договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. При цьому, термін надання послуг, встановлений пунктом 5.1 Договору, продовжується на строк невиконання або неналежного виконання замовником прийнятих на себе зобов'язань, зокрема, при порушенні терміну постановки корабля в ремонт, передбаченого пунктом 6.1.3 Договору, а також при простроченні платежів, встановлених пунктом 4.1 Договору;
За порушення строків виконання зобов'язань, передбачених пунктом 4.2 Договору, з виконавця стягується пеня за кожний прострочений день, яка обчислюється у відсотках (розмір подвійної облікової ставки НБУ) від суми попередньої оплати, використання за призначенням якої не підтверджено Виконавцем актом приймання та здавання наданих послуг; крім сплати зазначених штрафних санкцій виконавець повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
За змістом пункту 10.1 Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2012 року.
За пунктом 11.1 у випадках, не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Господарським та Цивільним Кодексами України, Законом України “Про здійснення державних закупівель”, Основними умовами поставок кораблів і суден для Міністерства оборони, а також “Положенням про організацію ремонту, переобладнання та модернізації бойових кораблів, допоміжних суден та базових плавучих засобів ВМФ”, введеним в дію наказом ДК ВМФ від 23.05.1973 №195 у частині, що стосується предмету Договору та не суперечить чинному законодавству України.
Виконавець зобов'язаний своєчасно попередити замовника про наявність обставин, що не залежать від виконавця, та які перешкоджають наданню послуг належної якості.
Судами встановлено, що у виконання умов пункту 4.1 Договору замовником було сплачено попередню оплату у сумі 2368595,03 грн. поетапно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 31.08.2012 № 240, № 260, № 263, № 268, № 269 (а.с. 14).
Послуги першого етапу на суму 215850,00 грн. були надані виконавцю 17.09.2012 року, що підтверджується актом приймання та здавання наданих послуг від 17.09.2012 року № 1 (а.с. 15). Означений акт має відмітку про те, що послуги надані виконавцем вчасно, про що суд першої інстанції зауважив у рішенні.
Послуги другого етапу на суму 2156881,44 грн. були надані виконавцем 06.12.2012 року, що підтверджується актом приймання та здавання наданих послуг від 06.12.2012 року № 2 і що стало підставою для звернення позивача з претензією № 7 від 22.11.2012 року №154/12/1-3782 до відповідача щодо прострочення виконання ним зобов'язання, у зв'язку з чим згідно пункту 7.2 Договору нарахована сума пені.
Відповідач не визнав вимог претензії, зазначивши у відповіді на неї № 02/222 від 18.12.2012 року про те, що ним своєчасно виконаний повний обсяг робіт на суму авансового платежу, що підтверджується відомостями про виконанні роботи, які підписані представником замовника; завершення етапів робіт було затримано через дії замовника, який у жовтні 2012 року змінив обсяг та номенклатуру поетапних робіт та остаточно сформував номенклатуру лише 30.11.2012 року.
Прострочення відповідачем виконання робіт на суму 2152745,03 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення суми пені у розмірі 22902,61 грн.
Дослідивши обставини у справі, вислухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з письмовими доказами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та визнає оскаржене судове рішення таким, що відповідає вимогам процесуального та матеріального закону, а апеляційну скаргу позивача такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, правовідносини сторін у даній справі виникли з приводу виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти, предметом якого є надання послуг з докового ремонту з виконанням окремих робіт.
Спірні правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права Цивільного кодексу України та Господарським кодексом України, з огляду на які правова природа договору сторін вірно визнана судом як змішаний, оскільки має ознаки договору про надання послуг, а також договору підряду.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частини 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України встановлюють, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Судом встановлено, що відповідно до умов пункту 4.1 Договору замовником було сплачено попередню оплату у розмірі 2368595,03 грн. поетапно, і відповідно до умов пункту 4.2 Договору Виконавець протягом 60 діб з дня надходження коштів попередньої оплати повинен підтвердити їх використання за призначенням Актом приймання та здавання послуг.
Як вірно прийнято до уваги господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у ході виконання робіт за договором Управління експлуатації та судноремонту командування ВМС України звернулось до ПАТ “Севастопольський морський завод” з пропозицією про внесення змін до договору № 47 від 25.07.2012 - в частині замовлення додаткових робіт та визначення їх вартості (а.с. 32.
Листом № 017-179 від 02.11.2012 на адресу позивача відповідачем повідомлено про необхідність виконання додаткових робіт, у зв'язку з чим, виконавцем підготовлено проект додаткової угоди, що передбачає зміну таблиці платіжних етапів з урахуванням додаткових та виключених робіт (а.с. 37).
Заявник апеляційної скарги стверджує, що посилання суду першої інстанції на додатковий договір від 30.11.2012 № 1 є безпідставним, оскільки останній не змінює п. 4.2. договору та не впливає на розрахунки з попередньої оплати.
Також скаржник зазначає, що Виконавцем у п. 3 вказаного додаткового договору підтверджено виконання зобов'язань за незмінними умовами договору, у тому числі п. 4.2 договору. Додатковим договором № 1 змінено етапи надання послуг, розрахунки за які здійснюються на підставі абзацу 2 п. 4.1. договору, до якого попередня оплата не включена.
Скаржник також звертає увагу, що прострочення відповідача за договором почалося з 07.11.2012, а додатковий договір № 1, яким обґрунтовано рішення першої інстанції, укладено 30.11.2012. Посилання на листування між сторонами до укладення договору, по-перше здійснено не Замовником, а по-друге все листування до укладення договору втрачає юридичну силу після його підписання згідно п.11.4 договору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, зокрема, зауважив, що протоколи узгодження обсягів послуг, які за результатами дефектування та прийнятими рішеннями були виключені, а також протокол узгодження обсягів додаткових послуг, які необхідно виконати взамін виключених послуг, були узгоджені сторонами (а.с. 38-49), 30.11.2012 сторонами укладено Додатковий договір № 1 до Договору про закупівлю послуг за державні кошти від 25.07.2012 № 47, за умовами якого доповнено пункт 1.2 абзацами наступного змісту:
“Сторони домовились визначити обсяг послуг, що не підлягає виконанню, відповідно до Протоколу узгодження обсягів послуг, які за результатами дефектування та прийнятими рішеннями виключаються” (Додаток 1 до цього Додаткового договору);
Виконавець зобов'язується за завданням замовника на умовах пункту 1.1 Договору без збільшення ціни Договору, визначеної пунктом 3.1 Договору, надати додаткові послуги з ремонту військового корабля проекту 1135.1, відповідно до Протоколу узгодження обсягу додаткових послуг, які необхідно виконати взамін послуг, що виключено (Додаток 2 до цього Договору)”.
Інші умови договору залишені незмінними. Додатковий договір визнаний сторонами невід'ємною частиною Договору про закупівлю послуг за державні кошти 25.07.2012 № 47. Зміни до Договору набрали чинності з моменту підписання Договору сторонами (п. 3, 4 Додаткової угоди) (а.с.50-56).
При цьому, судом першої інстанції вірно зауважено, що у виконання Додаткової угоди до Договору сторонами 30.11.2012 було узгоджено та підписано Таблицю 2 етапів надання послуг із зазначенням зміненого переліку ремонтних операцій та ціни за кожну ремонтну операцію та загальних сум за усіма етапами ремонту, а саме: разом по 1 етапу ремонту - 215850,00 грн.; разом по 2 етапу ремонту: 2156881,44 грн.; разом по 3 етапу ремонту: 2348663,45 грн.; разом по 4 етапу ремонту: 272811,33 грн.; разом по 5 етапу ремонту: 1062415,19 грн.; разом по 6 етапу ремонту: 1638695,36 грн. (а.с. 51-56).
Так статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що 30.11.2012 року умови договору були змінені Додатковою угодою №1, а саме були змінені обсяги робіт, які підлягають виконанню відповідачем.
При цьому, хоча до пункту 4.2 Договору щодо строків виконання і не вносились зміни, судова колегія також вважає правильним судовий висновок, що фактичне виконання робіт та дотримання строків їх виконання є неможливим без визначення самого обсягу робіт.
До того ж, судова колегія погоджується з доводами представника відповідача у справі стосовно того, що обов'язок підрядника з початку виконання робіт не міг виникнути раніше дати підписання додаткової угоди 30.11.2012 року, що підтверджується нормою ст. 837 ЦК України, згідно з якою найменування та обсяг робіт визначається замовником. Будь-яких умов щодо обов'язку підрядника виконати деякі роботи до дати укладення додаткової угоди 30.11.2012 року вона не містить.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскільки в даному випадку обсяг та найменування робіт, які мав виконати відповідач, були остаточно затверджені та узгоджені сторонами лише у Додатковій угоді від 30.11.2012 року та таблицею 2 етапів надання послуг, підписаних представниками сторін та завірених печатками останніх, підстави стверджувати про наявність вини в діях відповідача відсутні.
З огляду на викладене, слід визнати, що судом першої інстанції вірно взято до уваги той факт, що надання послуг другого етапу на суму 2156881,44 грн. було фактично завершене виконавцем 06.12.2012 року, а загальний термін надання послуг, встановлений пунктом 5.1 Договору, не порушено.
Отже, цілком обґрунтованим є висновок оскарженого судового рішення, що нарахування сум пені за період прострочення виконання зобов'язань відповідачем з 07.11.2012 року по 06.12.2012 року є безпідставним, оскільки це не відповідає умовам договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 30.11.2012 року.
Таким чином, доводи скаржника не знайшли підтвердження під час апеляційного провадження у справі. Твердження представника військової частини щодо порушення виконавцем етапів робіт, виконання різних видів робіт у різні етапи не у відповідності до умов договору, через що й виникла необхідність прийняття Додаткової угоди, за переконанням суду апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для ігнорування певних письмових домовленостей сторін, якими зобов'язання виконавця було змінено. Більш того, такі пояснення позивача не підтверджено певними засобами доказування, адже докази виконання конкретних видів робіт у конкретні строки і за конкретними затвердженими етапами робіт суду представлені не були, сам позивач не заперечує, що відмежувати ці роботи не уявляється можливим через їх кількість, пов'язаність і затвердження самим позивачем у першому етапі робіт. Отже, підстав для задоволення позову судова колегія не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції досліджені обставини у справі у повній відповідності до вимог процесуального законодавства, дотримано правила статті 43 ГПК України при оцінці всіх доказів у справі у їх сукупності, судова колегія вважає відсутніми підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного і обґрунтованого судового акту.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у задоволенні позову, як і при відмові у задоволенні вимог апеляційної скарги покладаються на позивача у справі - Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 листопада 2013 року у справі № 919/1148/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.І. Гонтар
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (вул. Соловйова, 12,Севастополь,99007)
2. Публічне акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99001)