Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 801/1447/13-а
04.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Омельченка В. А. ,
Мунтян О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1447/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 25.10.13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Гарант" (вул. Луначарського, буд.2,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2013 у справі №801/1447/13-а задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Гарант» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим. Постановлено: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0009742204 та №0009732204 від 21.11.2012.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу в.о. начальника Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС №2231 від 19.09.2012 з 24.09.2012 по 28.09.2012 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Моноліт-Гарант» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з фірмою «Капітель Плюс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 (з 01.07.2009 по 28.02.2011).
В ході перевірки встановлені порушення: п.5.1 ,п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 289700 грн., в т.ч. за 3-й квартал 2009 у сумі 53636 грн.; за 4-й квартал 2009 у сумі47371 грн.; за 1-й квартал 2010 у сумі 39420 грн.; за 2-й квартал 2010 у сумі 41146 грн.; за 3-й квартал 2010 у сумі 41751 грн.; за 4-й квартал 2010 у сумі 43151 грн.; за 1-й квартал 2011 у сумі 23225 грн., п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 231761 грон., у тому числі: за липень 2009 у сумі 18200 грн.; за серпень 2009 у сумі 15121 грн.; за вересень 2009 у сумі 9588 грн.; за жовтень 2009 у сумі 11800 грн.; за листопад 2009 у сумі 14740 грн.; за грудень 2009 у сумі 11357 грн.; за січень 2010 у сумі 7712 грн.; за люти1 2010 у сумі 11912 грн.; за березень 2010 у сумі 11912 грн.; за квітень 2010 у сумі 13900 грн.; за травень 2010 у сумі 7800 грн.; за червень 2010 у сумі 11217 грн.; за липень 2010 у сумі 10501 грн.; за серпень 2010 у сумі 13200 грн.; за вересень 2010 у сумі 9700 грн.; за жовтень 2010 у сумі 8280 грн.; за листопад 2010 у сумі 9020 грн.; за грудень 2010 у сумі 17221 грн.; за січень 2011 у сумі 10380 грн., за лютий 2011 у сумі 8200 грн.
За результатами перевірки складено акт №6966/22-1/34212007 від 05.10.2012, який є підставою спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0009742201 від 21.11.2012 позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 231421 грн., в тому числі основний платіж - 188852 грн., штрафна санкція - 42569 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0009732201 від 21.11.2012 позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 356319,75 грн., в тому числі основний платіж - 289700 грн., штрафна санкція -66619,75 грн.
З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем сум грошових зобов'язань є встановлені відповідачем обставини по включенню підприємством до складу податкового кредиту та валових витрат сум по операціях, які фактично не мали місце та не підтверджені документально у повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.06.2008 року між ТОВ «Моноліт-гарант» (Замовник) та Фірмою «Капітель-Плюс» (Виконавець) було укладено договір №572 про надання маркетингових послуг (т.с.1, а.с.70).
Згідно з п.п.1.1 цього договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання провести аналіз ринку охоронних послуг (фізична охорона, технічна охорона) в АРК з метою підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства Замовника.
Згідно з п.п.1.2 цього договору Виконавець повинен провести такі дослідження: Визначення розміру і характеру ринку охоронних послуг в АРК, розрахунок реальної і потенційної ємкості ринку, аналіз факторів, що впливають на розвиток ринку, облік специфічних особливостей аналізу місцевого та регіонального, визначення ступеня насиченості ринку;
Сегментація ринку і визначення типів споживачів за основними характеристиками: фізичні особи, юридичні особи, дохід, сфера діяльності, кількість співробітників, місце розташування, об'єктивна потреба у пропонованих послугах.
Згідно з п.п.2.1.3 цього договору, Виконавець зобов'язаний скласти висновок за результатами проведеного дослідження ринку охоронних послуг в АРК.
Згідно з п.п.2.5.2 цього договору, Замовник зобов'язаний оплатити послуги Виконавця у порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п.п.3.1 цього договору вартість послуг, що надаються визначається на підставі акту здачі-приймання наданих послуг.
На виконання умов договору №572 Фірмою «Капітель-Плюс» були складені:
- Звіт з маркетингового дослідження ринка охоронних сигналізацій у м.Сімферополь за 2009 рік (т.с.2, а.с.17-35);
- Звіт з маркетингового дослідження цінового ринку обладнання для охоронних сигналізацій за 2009-2010 роки (т.с.2, а.с.36-60);
- Звіт з маркетингового дослідження ринку охоронних послуг АР Крим за 2011 рік (т.с.2, а.с.7-16).
На виконання умов цього договору, Виконавцем виконувалися маркетингові дослідження та щомісячно складалися акти приймання виконаних робіт на загальну суму 1356240 грн., а саме:
- Акт №ОУ-365 від 28.02.2011 року на загальну суму 49200 грн. (т.с.1, а.с.73);
- Акт №ОУ від 31.07.2009 року на загальну суму 109200 грн. (т.с.1, а.с.76);
- Акт №ОУ-1676 від 31.08.2009 року на загальну суму 90726 грн. (т.с.1, а.с.79);
- Акт №ОУ-1880 від 30.09.2009 року на загальну суму 57528 грн. (т.с.1, а.с.81);
- Акт №ОУ від 30.10.2009 року на загальну суму 70800 грн. (т.с.1, а.с.85);
- Акт №ОУ-2396 від 30.11.2009 року на загальну суму 88440 грн. (т.с.1, а.с.87);
- Акт №ОУ-1437 від 30.12.2009 року на загальну суму 68142 грн. (т.с.1, а.с.91);
- Акт №ОУ-184 від 31.01.2010 року на загальну суму 46272 грн. (т.с.3, а.с.162);
- Акт №ОУ-209 від 26.02.2010 року на загальну суму 71472 грн. (т.с.1, а.с.94);
- Акт №ОУ-469 від 31.03.2010 року на загальну суму 71472 грн. (т.с.3, а.с.160);
- Акт №ОУ-589 від 30.04.2010 року на загальну суму 83400 грн. (т.с.1, а.с.100);
- Акт №ОУ-707 від 31.05.2010 року на загальну суму 46800 грн. (т.с.1, а.с.105);
- Акт №ОУ-1027 від 30.06.2010 року на загальну суму 67302 грн. (т.с.1, а.с.108);
- Акт №ОУ-1116 від 30.07.2010 року на загальну суму 63006 грн. (т.с.1, а.с.111);
- Акт №ОУ-1467 від 31.08.2010 року на загальну суму 79200 грн. (т.с.1, а.с.114);
- Акт №ОУ-1950 від 30.09.2010 року на загальну суму 58200 грн. (т.с.1, а.с.117);
- Акт №ОУ-2206 від 30.10.2010 року на загальну суму 49680 грн. (т.с.1, а.с.120);
- Акт №ОУ від 30.11.2010 року на загальну суму 54120 грн. (т.с.1, а.с.123);
- Акт №ОУ-2504 від 30.12.2010 року на загальну суму 69000 грн. (т.с.1, а.с.126);
- Акт №ОУ-120 від 31.01.2011 року на загальну суму 62280 грн. (т.с.3, а.с.158).
За фактом надання маркетингових послуг, Фірмою «Капітель-Плюс» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 1356240 грн., у тому числі ПДВ у сумі 226040 грн., а саме:
- податкова накладна №365 від 28.02.2011 року на загальну суму 49200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8200 грн. (т.с.1, а.с.72);
- податкова накладна №1393 від 31.07.2009 року на загальну суму 109200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 18200 грн. (т.с.1, а.с.75);
- податкова накладна №1676 від 31.08.2009 року на загальну суму 90726 грн., у тому числі ПДВ у сумі 15121 грн. (т.с.1, а.с.78);
- податкова накладна №1880 від 30.09.2009 року на загальну суму 57528 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9588 грн. (т.с.1, а.с.82);
- податкова накладна №2043 від 30.10.2009 року на загальну суму 70800 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11800 грн. (т.с.1, а.с.84);
- податкова накладна №2396 від 30.11.2009 року на загальну суму 88440 грн., у тому числі ПДВ у сумі 14740 грн. (т.с.1, а.с.88);
- податкова накладна №1437 від 30.12.2009 року на загальну суму 68142 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11357 грн. (т.с.1, а.с.90);
- податкова накладна №184 від 31.01.2010 року на загальну суму 46272 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7712 грн. (т.с.3, а.с.163);
- податкова накладна №209 від 26.02.2010 року на загальну суму 71472 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11912 грн. (т.с.1, а.с.96);
- податкова накладна №469 від 31.03.2010 року на загальну суму 71472 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11912 грн. (т.с.3, а.с.161);
- податкова накладна №589 від 30.04.2010 року на загальну суму 83400 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13900 грн. (т.с.1, а.с.102);
- податкова накладна №707 від 31.05.2010 року на загальну суму 46800 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7800 грн. (т.с.1, а.с.106);
- податкова накладна №1027 від 30.06.2010 року на загальну суму 67302 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11217 грн. (т.с.1, а.с.109);
- податкова накладна №1116 від 30.07.2010 року на загальну суму 63006 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10501 грн. (т.с.1, а.с.112);
- податкова накладна №1467 від 31.08.2010 року на загальну суму 79200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 13200 грн. (т.с.1, а.с.115);
- податкова накладна №1950 від 30.09.2010 року на загальну суму 58200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9700 грн. (т.с.1, а.с.118);
- податкова накладна №2206 від 30.10.2010 року на загальну суму 49680 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8280 грн. (т.с.1, а.с.121);
- податкова накладна №2344 від 30.11.2010 року на загальну суму 54120 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9020 грн. (т.с.1, а.с.124);
- податкова накладна №2504 від 30.12.2010 року на загальну суму 69000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11500 грн. (т.с.1, а.с.127).
- податкова накладна №120 від 31.01.2011 року на загальну суму 62280 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10380 грн. (т.с.3, а.с.159).
Відповідно до платіжних доручень та виписок з рахунку позивача, всього було надано та сплачено маркетингових послуг на загальну суму 1356240 грн. (т.с.1, а.с.174-217).
у період з лютого 2010 року по квітень 2011 рік ТОВ «Моноліт-гарант» було подано до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС декларації з податку на додану вартість, згідно з якими ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 231761 грн., сформовану за рахунок взаємовідносин з Фірмою «Капітель-Плюс» (т.с.2, а.с.61-70, 87-100, 131-145, 154-160, 169-175, 186-192, 203-212, 222-231, т.с.3, а.с.1-7, 14-20, 27-76, 79-86, 89-96).
Отримання податкових накладних від Фірми «Капітель-Плюс» підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача (т.с.2, а.с.71, 72-86, 101-130, 146-153, 161-168, 176-185, 193-202, 213-221, 232-240, т.с.3, а.с.8-13, 21-26, 77-78, 87-88, 97-100).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач придбав у Фірми «Капітель Плюс» послуги, сплатив кошти за отримані послуги, сплатив постачальнику в ціні придбання ПДВ, отримав від постачальника , зареєстрованого платником ПДВ, податкові накладні, оформлені відповідно до вимогп.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому у контролюючого органу не було законних підстав для виключення сплачених сум зі складу валових витрат підприємства та виключення сум ПДВ з податкового кредиту та нарахування у зв'язку з цим податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.
З цим висновком суду не можна погодитись, оскільки від не відповідає обставинам справи.
Так, пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1,2 ст.9 Закону 1. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 7.4.5. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як випливає зі змісту підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт наданих послуг є витратами операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
У розумінні пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
До маркетингових послуг належать: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та поширення інформації про продукцію (роботи, послуги).
Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.
З аналізу поняття маркетингових послуг, яке надано у Податковому Кодексу України випливає, що ці послуги за своєю правовою природою є науково-дослідницькими роботами. Обов'язки сторін за договором на виконання науково-дослідницьких робіт, як видом цивільно-правових договорів, передбачені ст..897-898 Цивільного Кодексу України, а саме: виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності; утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт; вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника; своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Виходячи зі змісту вищезазначеної норми закону, доказами реальності здійснення господарської операції по надання маркетингових послуг є не тільки акти виконаних робіт, та звіти, а й технічне завдання на виконання робіт, програма або тематика робот.
Крім того, акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.
Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження.
У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація про: аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції; основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару); політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок; потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу; прогнозний план продажу; оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту; прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту; висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.
Судова колегія зазначає, що акти надання послуг, які надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції не містять всіх необхідних реквізитів, а саме змісту і обсягу господарських операцій, одиниці виміру господарської операції.
Надані позивачем копії звітів про маркетингове дослідження ринка охоронних послуг АРК фірмою «Капітель-Плюс» (а.с.7-60 т.2) не містять дат складання даних звітів, печатки підприємства виконавця робот, посилання на будь-яке отримане виконавцем завдання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на протязі перевіряємого періоду здійснювалась сплата на адресу фірми «Капітель-Плюс» за послуги, які надані за договором на надання маркетингових послуг. Однак з актів надання послуг та наданих звітів не вбачається, що саме ці звіти були отримані у якості замовлених досліджень позивачем.
Щодо висновків судової економічної експертизи №78/13 від 25.09.2013 (а.с.113-126 т.2), судова колегія зазначає, що експертним висновком підтверджується здійснення позивачем господарських операцій з маркетингових послуг на підставі бухгалтерських документів, існування яких не оспорюється податковим органом та досліджувалось ним при проведенні перевірки. Підтвердження реальності саме отримання послуг не відноситься до компетенції експерта, а є оціночним поняттям, висновки по якому можуть бути зароблені судом на підставі досліджених доказів.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах з фірмою «Капітель Плюс» за операцією надання маркетингових послуг, дійшов висновку, що первинні документи не підтверджують реальності господарської операції, за вказаних обставин самі по собі податкові накладні, акти приймання робіт, та документи про сплату не є достатнім свідченням дійсного виконання робіт позивачеві.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 183130,82 грн. (188852 грн.-5721,18 грн.), а також податку на прибуток в сумі 282548,5 грн. є правильними.
Разом з тим, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що підтвердженим є факт здійснення позивачем господарської операції за договором субпідряду № МГ.10.М/964 від 17.12.2010 (а.с.50 т.1). Виконання робіт Фірмою «Капітель-Плюс» підтверджуються наступними документами: розрахунком договірної ціни (а.с.51-53), локальним кошторисом (а.с.54-59), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.60), актом прийомки будівельних робіт (а.с.61-64), податковою накладною №2681 від 30.12.2010 (а.с.69), випискою по рахунку від 17.01.2011 (а.с.211) т.2.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем обґрунтовано до суми податкового кредиту за грудень 2010 року включено суму податку на додану вартість в розмірі 5721,18 грн., та до складу валових витрат підприємства за четвертий квартал 2010 (2010) - сума 28605,89 грн.
Таким чином, вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0009742201 від 21.11.2012 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5721,18 грн. а також застосування штрафної санкції в розмірі 1430,3 грн.; №0009732201 від 21.11.2012 частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7151,5 грн., а також застосування штрафної санкції в сумі 1787,9 грн.
Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2013 у справі №801/1447/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС №0009742201 від 21.11.2012 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5721,18 грн. а також застосування штрафної санкції в розмірі 1430,3 грн.; №0009732201 від 21.11.2012 частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7151,5 грн., а також застосування штрафної санкції в сумі 1787,9 грн.
В іншій частині у задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис В.А.Омельченко
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко