23 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-11575/11/1416
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Коваленко І.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
04 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок і виплату пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в червні 2011 року на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2010 рік. Проте, відповідач перерахунок пенсії здійснив із показника за 2007 рік. Не погоджуючись із проведеним перерахунком, позивач звернувся до суду та просить визнати не правомірними дії відповідача та зобов'язати його здійснити перерахунок і виплату пенсії із застосуванням показника за 2010 рік, починаючи з 01.06.2011 року
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва щодо перерахування ОСОБА_1 у 2011 році пенсії за віком відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показна а середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу за 2007 календарний рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва перерахувати виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати з середньому на одну застраховану особу за 2010 календарний рік, починаючи з 01.06.2011 року, з урахуванню виплачених сум.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Судом першої інстанції справа була розглянута в порядку скороченого провадження, в зв'язку з чим, відповідно до ч. 8 ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м Миколаєва і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та має право на її перерахунок.
У червні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії, відповідач замість показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу за 2010 рік застосував показник за 2007 рік. За таких обставин, дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік при перерахунку позивачу пенсії у 2011 році, що не ґрунтуються на вимогах закону та обмежують право позивача як працюючого пенсіонера на отримання пенсії в розмірі, встановленому статтями 40, 42 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є протиправними.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивача на підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік.
Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.
Так, відповідно до частини четвертої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведених вище положень частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу.
Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
За змістом частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 названого Закону передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
З огляду на викладене під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 24 квітня 2012 року у справі № 21-98а12, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
З урахуванням викладеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
З урахуванням встановлених обставин в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.
Відповідно до ст. 202 п. 4 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.
Отже, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 183-2, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає згідно ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов