04.02.14р. Справа № 904/9219/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіс", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромбудівництво", м.Дніпропетровськ
про стягнення 13 058,79 грн. боргу за договором підряду
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
від позивача - Скворцова В.О., представник за довіреністю № 400 від 15.11.2013р.
від відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача 13 058,79 грн., з яких: основний борг - 12 750 грн., пеня - 308,79 грн., мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
22.05.12р. ТОВ "Енергополіс" (Підрядник, Позивач) з ТОВ "Дніпропромбудівництво" (Замовник, Відповідач) укладений Договір № 1310512 (далі-Договір), за п. 1.1. якого, Відповідач доручив Позивачеві виконати роботи з часткового виконання функцій Замовника, пов'язаних із введенням в експлуатацію об'єкту системи газопостачання за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 50, за що зобов'язався на умовах та в порядку, визначених Договором, прийняти і оплатити Позивачеві роботу.
Відповідно до п.4.4 Договору кінцевий розрахунок проводиться Замовником протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Позивач договірні зобов'язання виконав й передав Відповідачеві роботу на суму 117 680,00 грн. з урахуванням ПДВ за актами виконаних робіт.
Відповідач, порушуючи умови Договору, зобов'язання перед Позивачем з оплати виконаних робіт виконав частково, у зв'язку з чим, за розрахунком Позивача у Відповідача виник борг у сумі 12 750,00 грн.
Згідно з п. 6.1. Договору у випадку порушення строку оплати за виконані роботи Замовник сплачує Підрядникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплачених робіт, за кожен день прострочення.
На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню у розмірі 308,79 грн. за період з 08.07.13р. по 13.09.13р.
З метою врегулювання питання оплати виконаних робіт, Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо погашення заборгованості за Договором (вих.№326/1 від 13.09.13р.), однак, станом на 18.11.13р., відповіді від Відповідача не одержав.
Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
Господарським судом перевірено розрахунки Позивача і встановлено, що розрахунок проведено невірно, оскільки акти виконаних робіт підписано 08.07.13., строк для розрахунків - 10 календарних днів, тому прострочення Відповідача почалось з 19.07.13р., а не з 08.07.13р., як те зазначено Відповідачем. За розрахунком суду пеня з простроченої суми становить 262,68 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: 12 750,00 грн. - основного боргу, 262,68 грн. - пені, решта вимог задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромбудівництво", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Лазаря на, 3 (код ЄДРПОУ 367 281 07) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіс", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-г, 4 поверх (код ЄДРПОУ 327 563 92) 12 750 грн. - основного бору, 262,68 грн. - пені, 1 720,42 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане _______________