Справа: № 826/93/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
05 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва до Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» про стягнення 11958,82 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 11958,82 грн. заборгованості з відшкодування різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову та науково-технічну діяльність» (далі - Закон № 1977) за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 08 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію Серія А01 №219168, довідкою з ЄДРПОУ АА№151547 від 02.09.2008 року, рішенням ДПІ у Подільському районі міста Києва від 31.08.2009 року № 562, засвідчені копії яких наявні у справі, відповідач є державною організацією і внесений до реєстру неприбуткових організацій. Відповідно п. 1.5 Статуту, затвердженого розпорядженням Президії НАН України від 15.08.2008 року № 513, відповідач є неприбутковою державною бюджетною науковою установою.
Згідно з довідками НАН України від 14.02.2011 року № 12/59, від 12.06.2012 року № 12/1066-8, копії яких наявні у справі, відповідач є державною установою, яка фінансується повністю з Державного бюджету України за кодами програмної класифікації видатків та кодами економічної класифікації відповідно до кошторису, затвердженого НАН України.
Таким чином, надані відповідачем докази підтверджують те, що в період, за який позивачем стягується заборгованість, відповідач являвся державною бюджетною науковою установою (організацією) у зв'язку з чим відповідач не ніс зобов'язань з фінансування різниці у розмірі пенсій, яка згідно з ч. 9 ст. 24 Закону № 1977 фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, що відповідно до абзацу 1 ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду першої інстанції, що відповідач є державною установою, фінансується за кошти бюджету та не повинен сплачувати різницю між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, доводами апелянта не спростовані, а тому колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.