Справа № 631/996/13-ц Головуючий у І інстанції - Островська Н.І.
Провадження: 22-ц/790/755/14 Головуючий в суді ІІ інстанції - Бездітко В.М.
Категорія: приватна власність
30 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - Бездітка В.М.,
суддів колегії - Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,
при секретарі - Сашко Я.С.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У жовтні 2013 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 2003 до 2010 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2005 році з ОСОБА_5 придбали 3-х кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_5, де проживали до розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу останній змінив місце проживання, а вона з сином залишилася проживати у придбаній за час шлюбу квартирі. Вказує, що 27 липня 2011 року вона виїхала до м. Харкова, де працювала позмінно. 28 липня 2011 року мати колишнього чоловіка ОСОБА_7., по телефону повідомила, що ОСОБА_5 у присутності комісії зніс всі її речі та документи до однієї з кімнат спільної квартири, закрили їх там, замки на вхідних дверях змінили. 02 серпня 2011 року, приїхавши до АДРЕСА_1, впевнилась, що дверні замки змінено. Звернувшись до працівників міліції дізналася, що дійсно, в присутності працівників міліції її речі та документи було внесено до однієї з кімнат, двері закрито та опечатано при понятих.
Оскільки на підставі рішення апеляційного суду Харківської області за нею визнано право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1, 13 вересня 2012 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ Харківської області, у присутності представника Шевченківського РВ відбулося вселення у квартиру за вищевказаною адресою. Під час вселення до квартири з'ясувалось, що двері до кімнати, де знаходились речі, відкриті, печатка знята, речі відсутні. Цього ж дня вона звернулася із заявою до Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківської області з приводу крадіжки її речей, документів, ювелірних виробів та грошей, за результатами розгляду якої 22.09.2012 року винесено постанову пpo відмову у порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 185 КК України. За наслідками скасованої прокуратурою Шевченківського району постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, 19 жовтня 2012 року також відмовлено у порушенні кримінальної справи по факту крадіжки майна.
Викрадені речі, за участю працівників міліції, були знайдені у приміщенні складу за місцем роботи колишнього чоловіка. При огляді речей виявлено відсутність речей на загальну суму 19 000 грн.: плаття чорного кольору, туфлі жіночі, туніка жіноча білого кольору, утюжок для волосся, штани джинсові, два флакони духів, спрей для волосся, сервіз «Адажіо», кришталеві вази, чоботи осінні жіночі, дорослі роликові ковзани, дитяча іграшка ведмідь білого кольору, туфлі дитячі, часи дитячі, дитячі зимові куртка та штани, ботики дитячі, дитячі книжки, альбом з фотографіями, комп'ютерні диски з учбово-технічною та фотографічною інформацією, дитячі роликові ковзани, серги та кільце з золотою пробою загальною вагою 5 грамів, гроші в сумі 2000 гривень та 500 доларів СШA, трудова книжка на ім'я ОСОБА_4 та сертифікат про підвищення кваліфікації перукаря.
Просила зобов»язати відповідача передати їй вищеперелічені речі, які їй належать та незаконно перебувають у останнього.
Відповідач проти позову категорично заперечував, пояснив, що все майно, яке знаходилось у кімнаті було позивачці повернуто. Ніяких грошей, виробів із золота та вказаного у позові майна у квартирі не знаходилось.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, які мають значення для справи. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідачем визнано наявність у нього спірних речей, що свідчить про те, що все спірне майно було в спільній квартирі і на теперішній час знаходиться у відповідача.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів щодо існування вказаних речей, перебування їх у квартирі при зазначених нею обставинах та належності речей власнику.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.
У відповідності до ст.ст. 316, 328 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
По справі встановлено, що з 2003 року по 10.09.2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
За час перебування у шлюбі 22.02.2007 року отримано кредит у розмірі 23580 доларів США на придбання 3-х кімнатної квартири, де сторони проживали до розірвання шлюбу.
Згідно витягу з Державного реєстру правочинів ОСОБА_5 є набувачем квартири АДРЕСА_1.
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 09.02.2012 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано право власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 за кожним та поновлено порушене право ОСОБА_4 шляхом її вселення до квартири /а.с. 5-7/.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав КП «Шевченківське БТ1» № 34272309 від 25.05.2012 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 /а.с. 8/.
У відповідності до пропозиції від 19.07.2012 року позивачу запропоновано у добровільному порядку здійснити заходи щодо погашення відповідної частини суми кредиту за квартиру та забрати всі особисті речі, якізнаходяться у квартирі АДРЕСА_1 в зв'язку з її відсутністю за даною адресою більше року /а.с. 25, 26/.
На підставі акта, складеного 27 липня 2011 року головою ОСББ «Пролісок» Рябоконь С.М., за участю мешканців будинку ОСОБА_8, ОСОБА_9., дільничного інспектора міліції Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області Реуцького І.І., адвоката ОСОБА_10, у присутності ОСОБА_5, всі особисті речі ОСОБА_4 перенесені до кімнати під літерою 6/12,5 плану квартири АДРЕСА_1 яка була закрита та опечатана печаткою ОСББ «Пролісок» /а.с. 27/.
В акті не зазначено ні виробів із золота, ні грошових коштів, які б знаходилися у квартирі.
Відповідно до постанови від 22.09.2012 року та постанови за результатами додаткової перевірка від 19.10.2012 року за заявами ОСОБА_4, відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 КК України /а.с. 9, 10/.
Постанова від 19.10.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 набрала законної сили, не оскаржувалась, та остання не позбавлена такої можливості у відповідності до вимог діючого законодавства.
Матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4, оглянуті в судовому засіданні, містять список, складений останньою 13.09.2012 року щодо відсутності особистих її речей у квартирі АДРЕСА_1.
Проте, суд не може вважати його належним доказом, оскільки він складений особисто позивачем, власноруч написаний, у відсутність будь-яких інших осіб, що засвідчили б факт відсутності спірних речей.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що 27.07.2011 року, під час опису особистих речей ОСОБА_4 в присутності комісії, а також 30.08.2012 року, під час самостійного вивезення речей позивача зі спільної з нею квартири, перелік речей не складався.
Не здійснювався перелік особистих речей речей ОСОБА_4 і при отриманні їх у приміщенні складу, за місцем роботи відповідача у присутності колишнього подружжя та представника міліції, що також підтверджено сторонами по справі.
Суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що спірне майно на теперішній час знаходиться у відповідача, оскільки дані обставини не підтверджені належними доказами і тому не дають підстав для витребування спірних речей у відповідача.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували те, що відповідач незаконно, без відповідної правової підстави, заволодів ним та що майно існувало та належало позивачу.
Таким чином, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя -
Судді колегії -