Справа № 263/742/14-ц
Провадження № 2/263/960/14
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2014 року Жовтневий районний суд м. Марiуполя Донецької областi у складi: головуючого суддi Соловйова О. Л.,при секретарi Ханча С.І., розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Марiуполi цивiльну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Житлово-будівельний кооператив «Янтар» (далі за текстом ЖБК «Янтар»), про визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідачки, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12.06.1958 року між нею та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, від вказаного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2, відповідачку у справі. На підставі ордеру № 3014 від 10.06.1968 року ОСОБА_5 та членам його родини з 3-х чоловік було надано право на заняття квартири АДРЕСА_1 В період з 1968 року по 1983 рік позивачка та її чоловік - ОСОБА_5 повністю сплатили пайовий внесок ЖБК «Янтар» за вказану вище квартиру. Враховуючи викладене позивачка вважає, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частки спірної квартири. На теперішній час позивачка не має можливості оформити своє право власності на 1/2 частку наведеної вище квартири, як забудовник та на ? частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 через відсутність правовстановлюючого документу. У зв'язку із викладеним позивачка вимушена звернутись до суду із даним позовом.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась - надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Від третьої особи - ЖБК «Янтар» - на адресу суду надійшла заява про розгляд справи в відсутність представника ЖБК «Янтар», не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3
На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, 12.06.1958 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після реєстрація якого дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_3».
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.08.1959 року, батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5, матір'ю - ОСОБА_3
10.06.1983 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2. було укладено шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_2», відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3.
Судом встановлено, що 10.06.1968 року ОСОБА_5 та його родині з трьох чоловік було видано ордер № 3014 на право заняття квартири АДРЕСА_1. Зазначений ордер було видано на підставі списків ЖБК «Янтар».
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, загальна площа вказаної квартири складає 62,1 кв. метрів, жила - 45,2 кв. метрів.
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ст. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2004 р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного Кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Враховуючи викладені правовідносини, щодо визнання квартири АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 регулюються Кодексом про шлюб та сім'ю України, законом України «Про власність» від 07.02.1991 року, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Відповідно до довідки від 98.12.2005 року наданою ЖБК «Янтар» ОСОБА_3, остання є членом ЖБК «Янтар», пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 сплачено в повному обсязі у 1983 року.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що подружжя ОСОБА_3 фактично набули право власності на вищезазначену квартиру, але не одержали правовстановлюючий документ на спірну квартиру у встановленому законом порядку.
Згідно із ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, яке нажито подружжям під час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.
З огляду на зазначену норму законодавства, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, враховуючи, зокрема, той факт, що позивачка не посилається на наявність обставин для відступу від презумпції рівності права спільної сумісної власності подружжя. Той факт, що спірна квартира на підставі ордеру виділялась ОСОБА_5, який також був членом ЖБК „Янтар", не перешкоджає визнанню за позивачкою ОСОБА_3 права власності на ? частину цієї квартири, оскільки вона була придбана у шлюбі і є предметом спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із ст. 1261 Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя який його пережив.
Враховуючи викладені положення діючого законодавства, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5. є його дружина - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_2
Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
При зверненні до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, в отриманні вищезазначеного свідоцтва позивачці було відмовлено з тих підстав, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя не отримав правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційної довідкою із Спадкового реєстру, відповідно до якого спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, - відсутня.
Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із положеннями п.5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» № 9 від 18.09.1987 року член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, і вчиняти відносно неї інші угоди, не заборонені законом.
Отже, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що спадкодавцем ОСОБА_5 за життя було набуто право власності на ? часку квартири АДРЕСА_1, оскільки ним та позивачкою у справі у повному обсязі було сплачено пайовий внесок за наведену квартиру до ЖБК «Янтар», що підтверджується довідкою, яка міститься у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.
З огляду на те, що позивачка на час смерті ОСОБА_5 постійно мешкала з ним за адресою АДРЕСА_1, відповідно до відмітки про реєстрацію у паспорті позивачки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину у вигляді ? частки вказаної вище квартири після смерті ОСОБА_5
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частку квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, враховуючі той факт, що інший спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_2, до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини не
зверталась.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК, ст. ст. 383, 1261, 1268, 1270, ст. 4 Заключних і перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 року), ст. 22 КпШС України, ч.1 ст. 15 Закону України «Про власність» суд,-
ВИРIШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Житлово-будівельний кооператив «Янтар», про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею (квартири) 62,1 кв. метрів, жилою площею (квартири) 45,2 кв. метрів, як на частку спільного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею (квартири) 62,1 кв. метрів, жилою площею (квартири) 45,2 кв. метрів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О. Л. Соловйов