Вирок від 05.02.2014 по справі 201/1311/14-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 201/1311/14к (пр. № 1-кп/201/130/2014) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Апотіті Мурманської області Російської Федерації, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту від 30 грудня 2013 року, обвинувачений ОСОБА_4 , відповідно до наказу від 12 березня 2007 року №01-ВК, будучи службовою особою - генеральним директором ТОВ «Південспецбуд, в обов'язки якого згідно статуту підприємства та посадової інструкції входить керівництво відповідно з чинним законодавством виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю підприємства, скоїв службові злочини за наступних обставин.

06 серпня 2012 року між департаментом комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради в особі директора департаменту ОСОБА_5 та товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» в особі генерального директора ОСОБА_4 укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №47.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору ТОВ «Південспецбуд» зобов'язується у 2012 році виконати роботи в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси конкурсних торгів Департаменту, який в свою чергу, прийняти і сплатити такі роботи: «Інженерний захист правого схилу Рибальської балки від обвально-зсувних процесів в районі проспекту Кірова та вул. Димитрова в м. Дніпропетровську, будівництво». Згідно п.3.1 ціна договору становить 5181928,00 гривень.

Додатковою угодою до вказаного договору від 23 жовтня 2012 року передбачено, що сума фінансування у 2012 році складає 5172011,00 гривень.

В період часу з жовтня по грудень 2012 року сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень 2012 року №1 та за листопад 2012 року №2-13.

Кошти за виконання робіт, передбачених даним договором сплачено в період з 24 жовтня 2012 року по 7 грудня 2012 року у розмірі 4922832,00 гривень.

Однак, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що фактично роботи зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №№ 3,4,5,11,12 за листопад 2012 року в повному обсязі виконанні не були і сума безпідставно перерахованих бюджетних коштів Департаментом на рахунок ТОВ «Південспецбуд» складає 2272713,00 гривень, що підтверджується довідкою державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 28 грудня 2012 року та висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 19 вересня 2013 року №1553-13.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , являючись службовою особою юридичної особи приватного права - генеральним директором ТОВ «Південспецбуд» в період з жовтня по грудень 2012 року (більш точних даних в ході розслідування встановити не виявилося можливим), знаходячись за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 34, зловживаючи повноваженнями, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, всупереч інтересам ТОВ «Південспецбуд» до офіційних документів - актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в №№ 3,4,5,11,12 за листопад 2012 року вніс завідомо неправдиві відомості про об'єми фактично виконаних робіт за бюджетні кошти, в результаті чого державі завдано збитків на загальну суму 2272713,00 гривень, що спричинило настання тяжких наслідків.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 364-1 та ч. 2 ст. 366 КК України, які виразились:

- у зловживанні повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо воно спричинило тяжкі наслідки;

- в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Під час досудового розслідування, 30 грудня 2013 року між старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушеннях та взяв на себе зобов'язання сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчинення злочину. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме: за ч. 2 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в дохід держави у сумі 2272713,00 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності на строк один рік; за ч. 2 ст. 366 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності на строк один рік та зі штрафом в дохід держави у сумі 4250,00 грн. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності на строк один рік та зі штрафом в дохід держави у сумі 4250,00 грн., однак зі звільненням в порядку ст. 75 КК України від відбуття основного покарання з іспитовим строком один рік та покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1 та ч. 2 ст. 366 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого та середньої тяжкості кримінальним правопорушенням.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також відсутні умови, що суперечать інтересам суспільства, чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373-376, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 30 грудня 2013 року про визнання винуватості між старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 2 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в дохід держави у сумі 2272713 грн. (два мільйони двісті сімдесят дві тисячі сімсот тринадцять гривень) 00 коп., з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності строком на один рік;

- за ч. 2 ст. 366 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності строком на один рік та зі штрафом в дохід держави у сумі 4250 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) 00 коп.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності строком на один рік та зі штрафом в дохід держави у сумі 4250 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) 00 коп.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладений на нього обов'язок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
37102388
Наступний документ
37102390
Інформація про рішення:
№ рішення: 37102389
№ справи: 201/1311/14-к
Дата рішення: 05.02.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми