Справа № 699/1589/13-ц
Номер провадження 2/699/12/14
07.02.2014 року м.Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Побережної Н.П.
за участі секретарів судового засідання Могильної І.В., Максименко В.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківському цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Корсунь-Шевченківського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Черкаській області, про визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням,
29.11.2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 та зобов'язати Корсунь-Шевченківський РС УДМС України у Черкаській області зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою по вул. АДРЕСА_1.
До початку судом розгляду справи по суті позивач змінив підставу та предмет позову, зменшив розмір позовних вимог та просив визнати відповідача таким, що втратив право користування на 43/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд АДРЕСА_1.
Свій позов позивач мотивує тим, що згідно договору купівлі-продажу будинку від 17.08.2005 року, він купив у ОСОБА_4 43/100 будинку, розташованого за вище вказаною адресою, але останній позивачеві будинкову книгу не віддав і пояснив, що він її загубив. В вересні 2013 року родичі ОСОБА_4 знайшли будинкову книгу, яка вважалася втраченою і віддали позивачу. Ознайомившись із зазначеною домовою книгою позивач виявив, що у вказаному будинку з 19.08.2004 року до цього часу значиться зареєстрованим ОСОБА_3, який не є членом сім'ї позивача, у вказаному будинку не проживає, комунальні платежі не сплачує. Оскільки відповідач фактично не проживає у будинку позивача, але є зареєстрованим в ньому, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
У суд позивач та представник позивача з'явилися, підтримали позов, проти винесення заочного рішення не заперечували, дали пояснення аналогічні до позову.
Відповідач до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду був належним чином повідомлений.
Представник третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Корсунь-Шевченківського РС УДМС України у Черкаській області у суд не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі наступного.
У суді встановлено, що позивач є власником 43/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу серії ВСС №441654, укладеного 17.08.2005 року між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) (а.с.4), також дана обставина підтверджується витягом з державного реєстру правочинів №1362166, виданого 17.08.2005 року Корсунь-Шевченківською державною нотаріальною конторою, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8129087, виданого 22.08.2005 року Корсунь-Шевченківським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації та технічним паспортом на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 (а.с.5-11).
Крім позивача в даному будинку зареєстровані та проживають члени його сім'ї: дружина - ОСОБА_6 з 04.02.1987 року, син - ОСОБА_7 з 15.05.2003 року та син - ОСОБА_8 з 19.04.2008 року, а також зареєстрований відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19.08.2004 року, що підтверджується записом в домовій книзі (а.с.17-22).
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що відповідач не проживає за даною адресою більше восьми років з серпня 2005 року та не є родичем даній родині.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Статтями 8, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що «Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції» та «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Необхідність дотримання даних норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод знайшло своє вираження в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.06.2013 року у справі «Цибулько та інші проти України» та від 01.06.2006 року «Федоренко проти України».
Відповідно до ст. 41, 55 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, приватна власність громадян охороняється законом і її захист здійснюється судом, а тому власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Згідно ч. 1, 2 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Судом встановлено, що зазначені обставини відсутні.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" фізичні особи зобов'язані зареєструватися за новим місцем свого проживання в 10-денний строк після прибуття на нове місце проживання.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, як випливає із ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
До початку розгляду справи по суті позивач змінив предмет та підставу позову і зменшив розмір позовних вимог та протягом усього часу розгляду справи не збільшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.
Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 229,40 грн.
Керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 212-215, 223-226, 293, 294 ЦПК України, та на підставі ст.ст.71,72, 150 ЖК України, ст.ст.6, 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні",
суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корсунь-Шевченківського Черкаської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.11.1999 року, таким, що втратив право користуватися 43/100 частини житлового приміщення по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корсунь-Шевченківського Черкаської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.11.1999 року, інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Гута Стеблівська Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області від 20.03.2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші дані про особу суду не відомі, судовий збір в сумі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішенням виготовлене 12.02.2014 року.
Суддя Побережна Н. П.