Іменем України
04 лютого 2014 рокуСправа №827/2615/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:
головуючого судді - Гавури О.В.,
суддів - Майсак О.І., Балась Т.П.
при секретарі - Козько М.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 001193 від 20.05.2013;
представника відповідача - Запорожець Лесі Василівни, довіреність № 5692-1-4/8 від 09.12.2013, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про скасування рішення про накладення штрафу,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0032 від 23 жовтня 2012.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, не доведено факт порушення законодавства, причетність ФОП ОСОБА_3 до порушення законодавства, пропущено встановлений строк для притягнення особи за порушення законодавства про рекламу.
В судовому засіданні було розглянуте питання стосовно пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду, в зв'язку з чим, суд вважає, що строк на оскарження рішень Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів пропущено із поважних причин.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову. Зазначив, що Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів протиправно притягнено до відповідальності за порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_3, рекламний напис, що став підставою для прийняття оскаржуваного рішення не містить ознак порушення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу». ФОП ОСОБА_3 не є суб'єктом порушення законодавства про рекламу, адже відсутні докази, які підтверджують, що позивач є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами. Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів притягнуто до відповідальності ФОП ОСОБА_3 за порушення законодавства про рекламу після спливу максимального тримісячного строку, встановленого Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Відповідачем не використано всіх наданих законодавством повноважень для встановлення особи, що могла вчинити порушення законодавства про рекламу.
Представник відповідача, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, наполягав на правомірності оскаржуваного рішення та дій Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Засади регулювання державної політики в сфері реклами регулює Закон України «Про рекламу» (далі - Закон).
Основним нормативно-правовим актом, який регулює засади застосування відповідальності за порушення законодавства про рекламу є Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затверджений постановою Кабінету міністрів України № 693 від 26 травня 2004 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, однією із загальних вимог до реклами є те, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Саме за порушення вказаної норми законодавства Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів притягнуто ФОП ОСОБА_3 до відповідальності за порушення законодавства про рекламу та накладено штраф в розмірі 5 083, 00 грн.
Однак, відповідно до матеріалів справи відповідачем не надано доказів того, що рекламний напис на зовнішньому паркані за адресою: м. Севастополь, між ТД «Авангард» вул. Токарева, 11 та МіськГазом вул. Толстого, 1 містить в собі ознаки порушення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Так, відповідно до матеріалів фото фіксації (арк. с. 64, 65) на паркані знаходиться два відокремлених рекламних плакати: перший з написом «ІНФОРМАЦІЯ_3. Группа мебельных предприятий» та другий з написом: «Акция. ДСП Бук от 285 грн. распил от 0,90 грн. м/п».
Вказаний напис не містить жодної інформації про знижку цін на продукцію, чи її розпродаж, адже відповідно до приписів ст. 1 Закону, знижкою є тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям.
Відповідачем не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_3 проводила розпродаж ДСП бруку, чи знизила ціни на цей товар, а також доказів того, що зазначений рекламний напис містить інформацію про знижку цін на товари.
Також слід зазначити, що Закон України «Про рекламу» не містить визначення терміну акція, а тому суб'єкт владних повноважень вдався до самостійного трактування чинного законодавства та не опирався на фактичні докази по справі, трактуючи напис акція, як інформацію про знижку цін на продукцію.
Статтею 27 Закону визначений чіткий перелік суб'єктів, які несуть відповідальність за порушення законодавства про рекламу, і це рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами, визначення яких надано в ст. 1 Закону.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» рекламодавцем є особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження, виробником реклами є особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами, розповсюджувачем реклами є особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Однак, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів виносила оскаржуване рішення без фактичних доказів того, що ФОП ОСОБА_3 є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про рекламу, більш того, таких доказів суб'єктом владних повноважень не надано й до суду.
Відповідно до п. п. 10, 11, 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Так, Інспекцією з захисту прав споживачів у м. Севастополі після проведення перевірки складено протокол № 000034 від 11 травня 2012 року за ознаками порушення ст. ст. 6 та 8 ЗУ «Про рекламу», щодо змісту розміщеної рекламної інформації, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Толстого, із написом «ІНФОРМАЦІЯ_3. Группа мебельних предприятий» .
Рішенням Інспекції з захисту прав споживачів у м. Севастополі № 000034 від 06 липня 2012 року продовжено строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_3 строком на два місяці.
Відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Однак, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів 23.10.2012 року приймає рішення № 0032 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на підставі Протоколу засідання Інспекції з питань захисту прав споживачів стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 000034 та притягає ФОП ОСОБА_3 до відповідальності за порушення законодавства про рекламу.
Такі дії Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів суперечать діючому законодавству, адже зазначеними приписами Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу прямо встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є протокол про порушення законодавства про рекламу, а також чітко визначено, що перебіг строків для притягнення особи до відповідальності починається саме зі складанням протоколу про порушення законодавства про рекламу.
Однак, Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів притягнено ФОП ОСОБА_3 до відповідальності на підставі не передбаченого законодавством протоколу, та через більш ніж 5 місяців після складання протоколу про порушення законодавства про рекламу.
Твердження відповідача про застосування строків, передбачених Господарським кодексом України суперечать діючому законодавству, адже Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, як спеціальним нормативно-правовим актом передбачено конкретний максимально можливий тримісячний строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а тому при вирішенні питань перебігу строків саме для категорії справ про порушення законодавства про рекламу повинні застосовуватись приписи зазначеного Порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч вказаним положенням Конституції України відповідач притягнув ФОП ОСОБА_3 до відповідальності поза строками встановленими чинним законодавством, чим порушено норми Конституції та законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч положенням ст. 71 КАС України, відповідачем жодних належних доказів дотримання вимог Закону України «Про рекламу» та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу не надано, не доведено причетність ФОП ОСОБА_3 до порушення законодавства про рекламу, не доведено сам факт порушення законодавства про рекламу.
Таким чином, доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного рішення відповідача, як такої, що є безпідставною та винесена з порушенням чинного законодавства - є обґрунтованими.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 0032 від 23 жовтня 2012 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 5 083, 00 грн. - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 180 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Головуючий суддя О.В. Гавура
Судді Т.П. Балась
О.І. Майсак