м. Миколаїв
05 лютого 2014 року справа № 814/5408/13-а
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовомУправління Пенсійного фондуУкраїни в Заводському районі м. Миколаєва, вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, 54029
до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017
простягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 62 899,24 грн
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, звернувся до суду з позовом до відповідача, Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 62 899,24 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не відшкодував позивачу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень-грудень 2013 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
З врахуванням положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.
Відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Колишнім працівникам відповідача була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 N 1788-XII (далі - Закон N 1788-XII).
Відповідач узятий на облік в органі ПФУ з 28.02.1991 за № 1403010101.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стаття 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає наступне: на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постанова правління Пенсійного фонду України 9.12.2003 N 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) встановлено, що Інструкція № 21-1 визначає процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Так, пунктом 6.1. Інструкції № 21-1 встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4. Інструкції № 21-1).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції № 21-1).
На виконання зазначеного вище, позивач на ім'я керівника відповідача направляв розрахунки щодо відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій (арк. справи 8-29).
Відповідач своєчасно не перераховував до Пенсійного фонду України суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, внаслідок чого у нього утворився борг у сумі 62 899, 24 грн за жовтень-грудень 2013 року, про що свідчить Розрахунок, картка особового рахунку (арк. справи 30-31, 6).
Позивач надав докази, що підтверджують фактичне понесення ним витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не подав.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017, код за ЄДРПОУ 07856371) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (код за ЄДРПОУ 20916468) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень-грудень 2013 року у сумі 62 899, 24 грн (шістдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 24 к.).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є. В. Марич