04 лютого 2014 р. Справа № 804/355/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ніколайчук С.В.
при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;
за участю:
представник позивача Федоренко Р.В.;
представник відповідача не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005172201 від 10.12.2013р., -
09.01.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013р. № 0005172201.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував п.198.1,п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсним (нікчемним) договору укладеного позивачем з його контрагентами, адже угоди з контрагентами позивача в судовому порядку недійсними податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки, висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодами укладеними з ТОВ «Укрбудтранссервіс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Агенція Абріс», ТОВ «Лан», ТОВ «Глас», ТОВ «Феріт Д», ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», ТОВ «Оріал», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача, а висновок податкового органу, що оприбуткування, прийманн-передачі товарів не проводились зроблено з урахуванням інформації про нереальність здійснення операцій контрагентів позивача, а саме з відповідних актів перевірок, цих контрагентів, згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 10.01.2014р. відкрито провадження по справі №804/355/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2014р., в зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи, справу відкладено на 04.02.2014р.
Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст.35, ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. 04.02.2014р. надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:
повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.
Судом встановлено, що з 04.11.2013 року по 27.11.2013 року Дніпродзержинською ОДПІ згідно із ст.77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказів від 24.10.2013р. № 456, від 15.11.2013р. № 515, від 22.11.2013р. № 563 проведена документальна планова перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, по результатам якої складений акт №1647/19/04-03-22-01/34827433 від 04.12.2013 р. «Про результати планової документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «НПФ «Спецремтехнологія»(код ЄДРПОУ 34827433) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., яким зафіксовано наступні порушення:
- п.198.1, п.198.2, п.198.3,198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.4, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI(зі змінами та доповненнями) безпідставно завищено податковий кредит на суму 483655грн. у тому числі: квітень 2011 року у сумі - 40549 грн.; травень 2011р. у сумі- 129 681 грн.; червень 2011р. у сумі- 59291 грн.; листопад 2011 року у сумі - 2754 грн.; грудень 2011 року у сумі - 88008 грн.; січень 2012 року у сумі - 48297 грн.; лютий 2012 року у сумі -74672 грн.; квітень 2012 року у сумі - 30576 грн., травень 2012 року у сумі - 9827 грн.
- розділ 3 п.3.6 Порядку заповнення податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1020, зі змінами та доповненнями, встановлено не відображення відомостей у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку 2011,2012р. фізичним особам - підприємцям, ознака доходу у 2011-2012р. - 157, п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 Кодексу, п.3.3 Порядку та п.119. ст. 119 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2255-VI.
На підставі акту перевірки податковим органом 10.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 00051272201, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 483655,00грн. та штрафні санкції у розмірі 63535,00грн.
Позивач не погоджується із висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Перевірку позивача було проведено з урахуванням актів перевірки від 05.07.2011р. №235/15-4/3735298, від 10.02.2012р. № 315/231-36917461, від 28.05.2012р. № 143/226/37055689, від 27.07.2012р. № 208/22-6/35044256, від 04.12.2012 року, від 28.11.2012 р. № 659/221/30493822, від 26.07.2012 року № 1993/226/35269599, від 21.12.2012р. №7210/224/36441206, від 27.09.2012 р. № 2617/2204/35497499, від 27.09.2012р. № 2617/2204/35497499, від 17.01.2012р. №81/23-2/36961897, від 29.08.2013р. №154/08-31-22/1958092, від 07.06.2013р. №114/2220/31080987, від 10.02.2012р. № 328/236-36917523, складених податковими огранами; з яких встановлено відсутність доказів фактичного отримання продукції (товарів, робіт,послуг), відповідно ТОВ «Укрбудтранссервіс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Агенція Абріс», ТОВ «Лан», ТОВ «Глас», ТОВ «Феріт Д», ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», ТОВ «Оріал» (позивач не мав господарських відносин з ТОВ «Оріал») щодо правових відносин з платниками податків постачальниками та контрагентами покупцями відображених у деклараціях з ПДВ за 2010-2012 р..
Як вбачається з матеріалів справи, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Укрбудтранссервіс» згідно договору поставки №120056 від 28.11.2011 р., ПП «Ново-Ком» згідно договору поставки №04-2011 від 22.04.2011р., ТОВ «Агростройперспектива» згідно договору № 050402 від 04.05.2011р., ТОВ «Фармметпласт» згідно договору про виконання робіт № 114-11 від 11.04.2011р., ТОВ «Агенція Абріс» згідно договору № 120133 від 14.12.2011р., ТОВ «Лан» згідно договору поставки №27-09 від.09.2011р., ТОВ «Глас» згідно договору поставки № 110113 від 01.11.2011р. від 01.11.2011р., ТОВ «Ферріт Д» згідно договору поставки № 36/2-12 від 19.01.2012р., ТОВ «В.Л.В.» згідно договору поставки № 10412 від 02.04.2012р., ТОВ «Укртехбуд» договору поставки №2011-06/41 від 21.11.2011 р, ТОВ «НВП «Союзторгстрой» згідно договору поставки №120056 від 28.11.2011р.
Також, актом перевірки встановлені господарські відносини позивача із ТОВ «Оріал», відповідно з чим знято податковий кредит у сумі - 49850,97грн. за червень 2011р., тоді як вдійсності позивач не здійснював господарську діяльність із вказаним контрагентом, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ від 20.07.2011р., зареєстрованою в податковому органі 20.07.2011р. за № 9004890215.
На підтвердження виконання вище зазначених договорів позивачем до суду надано: копії цих договорів; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів, робіт та послуг товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" у ТОВ «Укрбудтранссервіс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Агенція Абріс», ТОВ «Лан», ТОВ «Глас», ТОВ «Феріт Д», ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой»: податкові накладні, рахунки, акти прийому передачі товарів, товарно-транспортні накладні, банківські виписки по рахункам, видаткові накладні, акти прийому - передачі товарів, акти виконаних робіт на податкові накладні, специфікації.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).
Так, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеними контрагентами вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.
Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки також не зазначено.
Як на час укладення вищезазначених правочинів позивача із ТОВ «Укрбудтранссервіс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Фармметпласт», ТОВ «Агенція Абріс», ТОВ «Лан», ТОВ «Глас», ТОВ «Феріт Д», ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.
Крім того, укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.
Слід зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.
При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, тому у суду є підстави вважати незаконним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 року №0002862206.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005172201 від 10.12.2013р. - задоволити.
Cкасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.12.1013р. №0005172201, яким товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 483655,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 63535,00грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови буде складений 07.02.2014 р.
Суддя С.В. Ніколайчук