Справа № 567/1642/13-ц
10 лютого 2014 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
секретар - Лєщенко І.В.
з участю
представника ПАТ "Державний ощадний банк" Ковальчука А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 30954 грн. 42 коп. заборгованості за кредитним договором звернулось ПАТ "Державний ощадний банк України", мотивуючи це невиконанням умов кредитного договору від 31.03.2008 року, за яким ОСОБА_2 отримав в кредит 92140 грн. зі сплатою 15,70% річних з терміном повернення не пізніше 30.03.2015 року. Оскільки кредит надавався під поруку фізичної особи ОСОБА_3 по договору поруки і не повертається, позивач просить стягнути з зазначених осіб солідарно несплачений залишок по кредиту на суму 30954 грн. 42 коп. В подальшому позивач позовні вимоги як збільшував, так і зменшував та просить стягнути з відповідачів на користь банку 29574 грн. 28 коп. заборгованості за кредитним договором.
Відповідачі про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явились, заперечень проти позову не подали.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 31.03.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №50/08, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав в банку кредит в сумі 92140 грн. на придбання автомобіля з умовою оплати відсотків за користування кредитом в розмірі 15,70% річних з терміном повернення кредиту не пізніше 30.03.2015 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, між банком та ОСОБА_3 31.03.2008 року було укладено договір поруки №50/08/1, відповідно до умов якого у випадку невиконання ОСОБА_2 його зобов'язань перед кредитором згідно кредитного договору, поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Посилаючись на те, що кредитним договором передбачено право банку при виникненні простроченої заборгованості вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів просить стягнути з відповідачів 29574 грн. 28 коп. Зазначив, що банк як в усній, так і у письмовій формі неодноразово звертався до відповідачів з вимогою про погашення боргу, але заборгованість по кредитному договору не погашена.
Зазначає, що п. 5.2 кредитного договору визначено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за договором, позичальник зобов'язався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,03% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення, а тому просить стягнути з відповідачів борг за кредитним договором з врахуванням пені.
Зазначив, що у зв'язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору, банк вже звертався до суду з позовом про стягнення боргу, але ухвалою суду позов було залишено без розгляду у зв'язку зі сплатою боргу, який утворився на той час. Водночас, після зазначеної дати відповідачі знову стали ухилятися від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 10.02.2014 року складається: 12544 грн. - строкова заборгованість, 11617 грн. 40 коп. - прострочена заборгованість, 415 грн. 71 коп. - нараховані відсотки, 984 грн. 10 коп. - прострочені відсотки, 3339 грн. 47 коп. - пеня по основному боргу, 673 грн. 62 коп. - пеня по відсотках, яку просить стягнути з відповідачів.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суд не з'явились, заперечень проти позову не подали.
З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.
31 березня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 92140 грн. на придбання автомобіля зі сплатою 15,70 % річних за користування кредитними коштами.
З договору поруки №50/08/1 від 31.03.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 встановлено, що поручитель, якими є остання поручилась перед банком за виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків по кредитному договору.
Відповідно до договору застави від 31.03.2008 року встановлено, що забезпеченням належного виконання обов'язків за кредитним договором сторони визначили заставу автомобіля RENAULT KANGOO реєстраційний номер НОМЕР_1.
Належність ОСОБА_2 зазначеного автомобіля підтверджується договором купівлі-продажу від 28.03.2008 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.
З зазначеного кредитного договору та таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (додаток 1 до кредитного договору) вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язувався повертати заборгованість по кредиту до 25 числа кожного місяця.
З кредитної заявки, повідомлення про умови кредитування, анкети поручителя встановлено, що ОСОБА_2 належним чином був повідомлений позивачем про умови кредитування.
Відповідно до розпорядження операційному відділу від 31 березня 2008 року та платіжного доручення №975090 від 31.03.2008 року встановлено, що ОСОБА_2 банком на придбання автомобіля RENAULT KANGOO було перераховано кошти в сумі 92140 грн.
З листів Острозького ТВБВ ВАТ "Державний ощадний банк України" відповідачам встановлено, що банк ставив їм вимогу по погашенню боргу по кредитному договору та договору поруки.
З довідок ПАТ "Державний ощадний банк", розрахунків нарахування відсотків та пені встановлено, що заборгованість по кредитному договору з ОСОБА_2 станом на 10 лютого 2014 року становить 29574 грн. 30 коп. та включає в себе: 12544 грн. - строкова заборгованість, 11617 грн. 40 коп. - прострочена заборгованість, 415 грн. 71 коп. - нараховані відсотки, 984 грн. 10 коп. - прострочені відсотки, 3339 грн. 47 коп. - пеня по основному боргу, 673 грн. 62 коп. - пеня по відсотках.
Суд, вислухавши представника ПАТ "Державний ощадний банк України", вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 31 березня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 92140 грн. зі сплатою 15,70% річних за користування кредитними коштами.
Пунктом 1.2 даного договору визначено, що остаточний термін його погашення встановлено не пізніше 30.03.2015 року, а п. 5.2 зазначеного договору передбачено, що за порушення виконання зобов'язання ОСОБА_2 зобов'язувався сплатити пеню в розмірі 0,03% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення. Даний договір відповідає вимогам ст.. 1054 ЦК України.
Кредитний договір між банком та ОСОБА_2 відповідає і вимогам Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг", оскільки між сторонами при укладенні договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та не було допущено порушень вимог ст.. 203 ЦК України.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановленому договором. Оскільки п. 1.2, 3.3.4 кредитного договору було передбачено повернення коштів до 30.03.2015 року рівними частинами і оскільки ОСОБА_2 зазначені умови порушив, то з нього на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" слід стягнути строкову заборгованість по кредиту, яка становить 12544 грн. та прострочену заборгованість, яка становить 11617 грн. 40 коп.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором від 31.03.2008 року визначено, що ОСОБА_2 отримав в кредит 92140 грн. зі сплатою 15,70% річних за користування кредитними коштами і оскільки борг по нарахованих відсотках становить 415 грн. 71 коп., а борг по прострочених відсотках становить 984 грн. 10 коп., то зазначені суми слід стягнути з відповідачів.
При укладені кредитного договору від 31.03.2008 року сторони домовились, що за порушення взятих зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_2 зобов'язався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,03% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.
Статтею 549 ЦК України визначено, що пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Оскільки ОСОБА_2 зобов'язання перед банком порушив, то відповідно до вимог ст.. 1050 ЦК України з нього на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" слід стягнути пеню по основному боргу в розмірі 3339 грн. 47 коп. та пеню по відсотках в розмірі 673 грн. 62 коп.
З договору поруки №50/08/1 від 31.03.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" і ОСОБА_3 встановлено, що поручитель, яким є остання поручається перед банком відповідати солідарно за виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків по кредитному договору і зобов'язується виконати за нього зобов'язання перед банком на умовах, в порядку та в терміни, встановлені кредитним договором. Статтею 553 ЦК України визначено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Оскільки ОСОБА_2 порушив свої зобов'язання перед банком, то відповідно до ст.. 554 ЦК України ОСОБА_3 повинна відповідати перед банком як солідарний боржник, а тому з неї солідарно на користь банку слід стягнути 29574 грн. 28 коп. боргу за кредитним договором.
На підставі ст. 553, 554, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 6 Закону України " Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг ", керуючись ст. ст.. 10, 57, 62, 88, 154, 212, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 29574 грн. 30 коп. боргу за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в рівних частках на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 295 грн. 74 коп. витрат на сплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.