.
10 лютого 2014 року м. Мукачево Справа №303/8990/13-к
№1- кп/303/520/13
номер рядка стат. звіту -
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ;
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2013 року за № 12013070040001701 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,громадянина України з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого : 03.05.2007 року за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком на 1 рік.; 23.09.2008 року за ч. 1 ст. 358 КК України, до штрафу 1190 гривень.
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою ст. 185 Кримінального кодексу України,
За участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_4 ;
обвинуваченого - ОСОБА_3 ;
17 березня 2013 року, приблизно о 00 годин 40 хвилин в АДРЕСА_2 Кілб ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 в якій співмешкає із громадянкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без догляду потерпілої ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «NOKIA» вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області за № 23/208 від 09.12.2013 року, становить 320 гривень в середині якого знаходилася сім -карта оператора мобільного зв'язку МТС, вартість якої згідно довідки продавця - товарознавця становить 10 гривень, та на рахунку якої було 12 гривень, діючи умисно з корисливих спонукань з метою незаконного викрадення чужого майна,усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, іх караність та настання суспільно - небезпечних наслідків,скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 викрав мобільний телефон, та вийшов з квартири на вулицю.
Направляючись по вулиці Миру, ОСОБА_3 вимкнув вказаний телефон, витягнув з нього сім -карту оператора мобільного зв'язку МТС яку з'їв, а телефон сховав за сміттєбаками біля кафе «Старий Град». Пізніше повернувся та забрав вищевказаний телефон і викинув в річку «Латориця» чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 342 гривні 00 копійок.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Разом з обвинувальним актом на адресу суду надійшла угода про примирення потерпілої з обвинуваченим, яка укладена 26.12.2013 року, яку обвинувачений у судовому засіданні просив затвердити.
Відповідно до умов зазначеної угоди потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12012070040002878 від 17 березня 2013 року на підставі ст.ст.468, 469, 471, 473 КПК України дійшли згоди на примирення, виклавши у неї формулювання обвинувачення ОСОБА_3 та його правової кваліфікації за ч.1 ст.185 КК України, зазначивши, що угода є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин. Також, сторони угоди узгодили міру покарання ОСОБА_3 , а саме у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України його звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладенням на нього обов'язків передбачених п.п. 2,3 ст. 76 КК України. Крім того, сторони угоди визначили для себе наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та пояснив, що 17 березня 2013 року приблизно о 00.00 годині він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , викрав у ОСОБА_7 телефон марки «NOKIA», який пізніше викинув в річку «Латориця».
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення, укладеної 26 грудня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_7 , пояснивши, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Заслухавши осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, вивчивши зміст дослідженої угоди про примирення, суд встановив наступне.
Згідно з положеннями п. 1 частини першої ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Частиною третьою ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Узгоджена в угоді про примирення міра покарання установлена в межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, з урахуванням характеризуючих обвинуваченого даних.
В судовому засіданні судом встановлено, що зміст дослідженої угоди відповідає вимогам ст. 471 Кримінального процесуального кодексу України, а саме в угоді про примирення зазначені її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Крім того, в угоді зазначені дата її укладення та вона скріплена особистими підписами сторін.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 у повній мірі розуміє своє право на справедливий судовий розгляд, передбачений п. 1 частини п'ятої ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 зазначеного Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Разом з цим, обвинувачений наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони цілком розуміють наслідки затвердження угоди судом, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб.
Також судом встановлено, що міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілим, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України. При цьому, затверджуючи дану угоду, суд вважає, що умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін, а також те, що передбачена частиною другою ст. 50 КК України мета кримінального покарання в такому випадку буде досягнута.
Разом з цим, підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області за № 23/208 від 09.12.2013 року, 195 гривень 60 копійок у зв'язку з важким матеріальним становищем віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 22, 26, 370, 371, 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити у кримінальному провадженні №12013070040001701 від 17 березня 2013 року угоду про примирення від 26 грудня 2013 року між потерпілою ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у вигляді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 2, 3 частини першої ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з підстав передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
8. Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
9. У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Головуючий ОСОБА_1