Провадження №11-кп/790/170/14 Головуючий 1-ої інстанції - ОСОБА_1
Справа №638/114186/13-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія:ч.2ст.186, ч.2 ст.307 КК України
Іменем України
28 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах аапеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами поданими прокурорами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на ухвалу Дзержинського районного суду м Харкова від 24.12.2013р. про повернення прокурорам обвинувальних актів стосовно ОСОБА_9 -,
Вказаною ухвалою районного суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та обвинувальний акт стосовно цього ж обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України повернуто прокурорам, які затвердили обвинувальні акти, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Підставою прийняття вказаного рішення суду першої інстанціє є те, що прокурорами не дотримані вимоги передбачені ч.2 ст.291 КПК України щодо змісту обвинувального акту.
Так, з ухвали вбачається, що в супереч наведеній нормі процесуального закону в обвинувальному акті не сформульоване обвинувачення, як того вимагає п.5 ч.2 ст.291 КПК України та не викладена правова кваліфікація.
Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування, не відображені в повному обсязі хід і проміжні результати досудового розслідування, не зазначені дані про початок і час його завершення, повідомлення сторонам про відкриття матеріалів кримінального провадження, відомості про час проведення процесуальної дії ознайомлення сторін із матеріалами, до яких надано доступ.
Не погоджуючись з даною ухвалою прокурори Дзержинської та Жовтневої районної прокуратури подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду вимогам кримінально-процесуального закону.
На думку прокурорів ухвала про повернення обвинувального акту винесена з формальних підстав, оскільки в обвинувальному акті у відповідності до вимог ч.2 ст.291 КПК України чітко зазначено кваліфікацію, на підставі яких ОСОБА_9 повідомлено про підозру. Крім того п.3 ч.3 ст.314 КПК України не передбачає повернення обвинувального акту прокурору у разі невідповідності додатку вимогам закону.
Заслухав суддю-доповідача, прокурора та інших учасників процесу, які підтримали апеляційні скарги, з'ясував їх думку з приводу заявленого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг та клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурорів і клопотання захисника не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, а письмове повідомлення про підозру - ст.277КПК України. Зміст наведених правових норм дає підстави стверджувати, що законодавець розрізняє обвинувальний акт та письмове повідомлення про підозру, які за переконанням колегії суддів, мають і різне процесуальне значення.
Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Перевіривши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, колегія судів вважає, що вказаний документ не відповідає наведеним вимогам закону оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, на що справедливо вказує в своєму рішенні суд першої інстанції.
У першому абзаці обвинувального акту прямо вказується, що ОСОБА_9 підозрюється.
Як вбачається зі змісту ухвали, яка оскаржується, суд справедливо вказав - «при складанні обвинувального акту вказано ознаки підозри та не сформульоване обвинувачення».
Стосовно інших недоліків зазначених у рішенні суду то колегія суддів знаходить їх такими, що відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, колегія судів приходить до висновку, що зазначені в ухвалі суду обставини є законними підставами для повернення обвинувального акту прокурору, а тому вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Відносно заявленого клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що на даний час задоволення цього клопотання виглядає передчасним оскільки це питання вирішувалось апеляційним судом 17.01.2014р. і суд не встановив підстав для заміни чи скасування запобіжного заходу, не виявлені вони і сьогодні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія судів,-
Апеляційні скарги прокурорів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м Харкова від 24.12.2013р. про повернення прокурорам обвинувальних актів стосовно ОСОБА_9 - без змін.
В задоволенні клопотання захиснику відмовити, залишивши стосовно ОСОБА_9 обраний раніше запобіжний захід без змін - тримання під вартою.
Головуючий
Судді