Справа №638/2503/13-к
Провадження № 11кп/790/183/14 Головуючий у суді 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_1
Іменем України
30 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого, судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
здійснивши у місті Харкові, у приміщенні суду, у відкритому судовому засіданні розгляд за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Вільшани Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, має малолітнього сина, не одруженого, визнаного таким, що має судимість, оскільки засуджувався:
1) 3 липня 2006 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України - іспитовий строк 3 роки;
2) 25 лютого 2009 року цим же судом за ч.3 ст.357 та ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць - згідно постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 21 грудня 2011 року його було умовно-достроково звільнено від відбування невідбутої частини покарання - 1 рік 3 місяці 4 дні,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
Дзержинський районний суд міста Харкова 10 грудня 2013 року ухвалив вирок стосовно ОСОБА_7 , якого визнав винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, а на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання - 1 рік 9 місяців позбавлення волі.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди: матеріальної - 436 гривень, моральної - 1000 гривень, а також на користь держави - витрати на залучення експерта у сумі 295 гривень.
На це судове рішення обвинувачений подав апеляційну скаргу з доповненнями, наполягає на пом'якшенні призначеного покарання. Апелянт посилається на визнання себе винуватим і щире каяття, що він має малолітню дитину, яка тяжко хворіє.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання апеляційної скарги, позицію прокурора щодо необґрунтованості скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність залишення судового рішення без змін.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 8 листопада 2012 року, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, таємно викрав у квартирі АДРЕСА_1 мобільний телефон, вартістю 391 гривня 2 копійки, а також дві сім-карти операторів мобільного зв'язку - 20 гривень кожна, на одній із яких знаходились грошові кошти - 5 гривень, а всього належного потерпілому ОСОБА_8 майна на 436 гривень.
Згідно ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає судове рішення стосовно ОСОБА_7 в межах поданої скарги, в якій апелянт не оспорює подію кримінального правопорушення, свою винуватість у його вчиненні та юридичну оцінку діяння, тим паче, що судовий розгляд було здійснено відповідно до положень частини третьої ст.349 КПК України.
Перевіривши законність вироку в оскарженій частині, колегія суддів вважає, що суд дотримався вимог ст.65 КК України: призначив покарання у межах, установлених у санкції ч.2 ст.185 КК України. Враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину - середня, дані про особу винуватого, які об'єктивно відображені в судовому рішенні, в якості обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочинів. Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітнього сина визнано в якості обставин, які пом'якшують покарання, тобто суд не залишив без уваги більшість обставин, наведених в апеляційній скарзі.
Щодо захворювання дитини ОСОБА_7 , а також додаткового врахування визнання обвинуваченим своєї винуватості, то ці обставини також не дають підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання, оскільки воно є необхідним, достатнім для виправлення його та попередження вчинення нових злочинів.
Не викликає сумніву правильність призначення покарання за сукупністю вироків. Більше того, при наявності у обвинуваченого не відбутих 1 року 3 місяців 4 днів позбавлення волі суд скористався своїм правом - ч.1 ст.71 КК України і приєднав до покарання, призначеного за новим вироком, тільки три місяці позбавлення волі.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування постановленого вироку, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4