Справа: № 367/6874/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Оладько С.І.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
04 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом у зв»язку з тим, що маючи намір збудувати житловий будинок у АДРЕСА_1, 4 липня 2013року він звернувся до Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради Київської області з письмовою заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки 0,10 га та додав до неї всі необхідні документи згідно з переліком, визначеним в наказі міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 7.07.2011 року «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст». Однак, до дня звернення до суду Відділом не було прийнято рішення згідно з його зверненням.
Тому, позивач вважав, що з боку Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради була виявлена протиправна бездіяльність, що є порушенням вимог ч.5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.4 Наказу «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», та звернувся до суду з вимогами визнати неправомірною бездіяльність відповідача у вирішенні його заяви за вхідним номером 10-05/395 від 4.07.2013 року, зобов»язання відповідача розглянути його заяву з питання отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0, 10 га в АДРЕСА_1 у відповідності з чинним законодавством та у передбачені ним строки та зобов»язати відповідача видати йому містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки.
29 жовтня 2013 року Ірпінським міським судом Київської області була винесена постанова за адміністративним позовом ОСОБА_2, якою у його задоволенні було відмовлено.
6 листопада 2013 року позивачем була подана апеляційна скарга на постанову суду від 29 жовтня 2013 року, у якій позивач вважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 7.07.2011 року. Тому, просив постанову суду першої інстанції від 29 жовтня 2013 року скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Вивчивши докази, представлені у матеріалах справи та доводи, викладені у постанові суду першої інстанції та апеляційній інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так судом першої інстанції у постанові від 29 жовтня 2013 року не заперечується того факту, що позивачем у відповідному порядку була подана заява до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради з відповідним додатком, яка була зареєстрована за вхідним номером №10-05/395 від 4.07.2013 року.
Далі, посилаючись на те, що 5.06.2013 року на ім»я начальника відділу архітектури та містобудування Ірпінської міської ради надійшов лист прокурора міста Ірпеня №74-1762 про виконання завдань міжвідомчої наради від 31.05.2013 року про негайне повідомлення прокуратурі міста Ірпеня про звернення фізичних та юридичних осіб з питань видачі містобудівних умов та обмежень на об»єкти будівництва, з питань реєстрації права власності на земельні ділянки та нерухоме майно і лист прокурора від 9.07.2013 року №74-2510 з вимогою не видавати вихідних даних на проектування об»єктів на земельній ділянці в м. Ірпінь по вул. Рильського,5-б до закінчення перевірки, та, відповідно, наданням позивачу відповіді на від 18.07.2013 року №406 з повідомлення про тимчасове призупинення видачі та реєстрації містобудівних умов та обмежень позивачу до закінчення прокурорської перевірки, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в діях Відділу архітектури та містобудування Ірпінської міськради відсутні ознаки бездіяльності, з огляду на те, що заява ОСОБА_2 від 4.07.2013 року була розглянута та йому була надана відповідь у терміни, визначені законодавством.
При цьому, доводи позивача про безпідставність вимог прокурора щодо заборони у видачі містобудівних умов та обмежень були відхилені судом як надумані, тому що не оскаржувались позивачем. При цьому, суд не взяв до уваги, що вказаний лист позивачу не адресувався. Зокрема, суд посилався на ст. 8 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою законні вимоги прокурора є обов»язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки, а ухилення від їх виконання тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Судом першої інстанції не були задоволені вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача видати містобудівні умови та обмеження на вказану вище ділянку як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, позивач обґрунтовував свою апеляційну скаргу тим, що ним подана заява відповідачу за номером 10-05/395 від 4.07.2013 року про надання йому містобудівних умов та обмежень у відповідності з вимогами ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто, із законних підстав. Ним же до заяви доданий повний перелік документів, зазначений у п. 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 7.07.2011 року.
При цьому, позивач посилаючись на ч.5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вказує, що розгляд його заяви з прийняттям рішення про надання містобудівних умов і обмежень, або про відмову у їх наданні позивач повинен здійснити протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Тобто, у даній нормі йдеться про прийняття саме рішення про надання умов абу про відмову у їх наданні, а не про надання відповіді на заяву позивача з будь-якою іншою інформацією.
Як вбачається з відповіді позивачу від 18.07.2013 року за №406, що вона направлена позивачу без дотримання термінів, передбачених ч.5 ст. 29 Закону, і її зміст не свідчить про вирішення заяви позивача по суті звернення. Відповідач, посилаючись на проведення прокуратурою перевірки дотримання чинного законодавства при видачі вихідних даних на проектування об»єктів будівництва по місту, тимчасово призупинив реєстрацію містобудівних умов та обмежень на багатоквартирні житлові будинки до отримання результатів вищенаведеної перевірки. Правового обґрунтування дана відповідь не містить і на підстави призупинення видачі не вказує.
У своїх поясненнях відповідач посилався у своїх діях на листи прокурора, зокрема і за №74-2510 вих.13 від 9.07.2013 року, згідно з яким прокурор, встановивши, що 4.07.2013 року до відповідача надійшла заява позивача про видачу містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку в АДРЕСА_1, вимагав до прийняття рішення за її результатами не видавати вихідних даних проектування вказаних об»єктів. При цьому, із змісту даного листа не вбачається як вирішення заяви позивача про видачу містобудівних умов та обмежень може впливати на проведення перевірки та її результати, а також не містить правового обґрунтування таких дій.
Суд, при вирішенні даного адміністративного позову, обмежився посиланням на вимоги ст.8 Закону України «Про прокуратуру». Проте, в ній йдеться про законні вимоги прокурора, що є обов»язковими для перелічених суб»єктів. Тому, є очевидним, що ставлячи ті чи інші вимоги перед ними, прокурор повинен обґрунтовувати їх нормами законодавства, що регулюють ті чи інші правовідносини, яких вони торкаються та діяти в межах і у спосіб, передбачений ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».
Правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем виходячи із змісту позовних вимог регулюються Законами України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №109 від 7.07.2011року.
Перелічені нормативні акти не містять норм, які б надавали підстави відповідачу не приймати рішення по заяві особи про надання містобудівних умов та обмежень з підстав прокурорської заборони вчиняти такі дії без належного правового обґрунтування таких вимог. У даній справі відсутні будь-які докази чи документи, які б свідчили на користь правомірності бездіяльності відповідача у розгляді заяви ОСОБА_2 від 4.07.2013 року про надання йому містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1, а рішення суду першої інстанції не містить посилань на те, які негативні чи незаконні наслідки може тягнути за собою розгляд і вирішення вказаної заяви позивача.
Тому, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність ознак бездіяльності у відповідача при вирішенні заяви позивача від 4.07.2013 року з огляду на розгляд ним заяви позивача і надання ним відповіді у терміни, визначені законом, тому що відповідь надана позивачу 18.07.2013 року №406, не може розцінюватись як така, що надана з дотриманням термінів розгляду заяви позивача від 4.07.2013 року, а також не має ознак прийнятого відповідачем рішення, яке полягає або у задоволенні заяви про надання містобудівних умов та обмежень, або у відмові їх надати.
Тому, колегія суддів вважає, що заява подана позивачем 4.07.2013 року про надання йому містобудівних умов та обмежень на час розгляду даної справи не набула свого вирішення з дотриманням вимог ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та норм Порядку надання містобудівних умов, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 7.07.2011 року.
У зв»язку з наведеними обставинами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні даного позову неповно з»ясовані обставини, що мали значення для справи, в основу рішення покладені ті обставини, які не доведені належними доказами та нормами закону, що привело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи та вцілому до винесення невірного рішення. Наведені обставини є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового у відповідності з ст. 202 КАС України.
При винесенні такого рішення колегія суддів приймає до уваги наведені вище обставини та висновки та вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в частині вимог про визнання бездіяльності відповідача щодо нерозгляду його заяви в порядку ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зобов»язання відповідача розглянути заяву позивача від 4.07.2013 року за вхідним номером 10-05/395 у встановлені законом строки та у відповідності з вимогами закону.
Щодо вимоги позивача зобов»язати відповідача видати йому містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, то на думку колегії вони не підлягають задоволенню як такі, що є передчасними. Крім того, колегія вважає, що суд своїми рішеннями не може підміняти функції інших владних органів та органів місцевого самоврядування, на яких законом покладені обов»язки по вирішенню наведених в позові вимог.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 жовтня 2013 року, - скасувати та винести нову постанову.
Позов ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області по нерозгляду заяви ОСОБА_2 за вхідним номером 10-05/395 від 4.07.2013 року у встановлені строки та згідно чинного законодавства.
Зобов»язати Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_2 за вхідним номером 10-05/395 від 4.07.2013 року з питання отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 0,10 га на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 у встановлені законом строки та у відповідності з чинним законодавством.
У задоволенні решти вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня її складення в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І. О. Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.