Справа: № 2а-603/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ес Ті Ай Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2009 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ес Ті Ай Україна» про стягнення податкової заборгованості, -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про стягнення податкової заборгованості у розмірі 200 294,63 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2009 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 18.11.2008 відповідач мав заборгованість перед бюджетом у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеного в податкових деклараціях за березень-жовтень 2008 року в сумі 200294,63 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, згідно з підпунктом «а» підпункту 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181-ІІІ), надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/2481 від 14.03.2008, яка отримана ним 01.07.2008. У зв'язку з непогашенням боржником суми податкового боргу у встановлені строки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято другу податкову вимогу № 2/8178 від 20.10.2008, яка вручена відповідачеві 07.11.2008.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни, а також подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої податкової декларації.
Апелянт заперечує факт наявності боргу по деклараціям з податку на додану вартість за березень-жовтень 2008 року у сумі 200 294,63 грн., зазначаючи, що дані з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться відповідачем, свідчать про правильність обчислення сум податку. Також, апелянт заперечує факт подання ним до податкового органу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ начебто у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень, листопад та грудень 2007 року.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на дані електронного реєстру отриманих та виданих податкових накладних, що ведеться відповідачем, оскільки дані реєстру не містять суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та можуть містити дані податкового обліку відповідача не в повному обсязі.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивачем надано належним чином завірені копії уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань відповідача з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період жовтень-грудень 2007 року, з яких вбачається, що дані документи підписані директором та головним бухгалтером і скріплені печаткою ТОВ «Ес Ті Ай Україна».
Враховуючи зміст п.п. 4.1.2 Закону № 2181-ІІІ колегія суддів вважає, що позивач не мав підстав для невизнання такої податкової декларації на підставі частини п'ятої п.п. 4.4.2 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.
В матеріалах справи наявна копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.05.2008, згідно якої гр. ОСОБА_3 - генеральному директору відповідача було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо факту підробки документів з причин неможливості більш детально опитати гр. ОСОБА_3 та неможливості залучення відповідних документів.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем відповідних дій у випадку підробки, втрати або крадіжки печатки або оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.05.2008 відповідачем не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ес Ті Ай Україна» не спростовано факту наявності у останнього податкового боргу у розмірі 200 294,63 грн., який виник у зв'язку з непогашенням відповідачем у визначений законом строк узгодженої суми податкових зобов'язань, в супереч вимогам ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків, зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ес Ті Ай Україна» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2009 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 04.02.2014.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
.
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.