Постанова від 30.01.2014 по справі 826/1587/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1587/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків про визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду справи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 12.11.2012, зобов'язання розглянути скаргу від 12.11.2012 в порядку та спосіб, визначені чинним законодавством України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо не розгляду скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що порушують Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» № 500-VI від 04.09.2008 (далі - Закон № 500-VI), так як цей Закон не містить норм, які б встановлювали обов'язок Комісії із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків розглядати скарги громадян, крім того, на думку суду, Закон № 500-VI не передбачає право громадян подавати скарги на дії органів державної влади.

Колегія суддів категорично не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до Комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та Дарницького районного управління ГУ МВС України в м. Києві із скаргою від 12.11.2012 щодо незаконної відмови Київською міською радою та Дарницьким районним управлінням ГУ МВС України в м. Києві в реалізації прав позивачів, що передбачені Законом № 500-VI.

19.12.2013 за № 47/Кол-2624 Дарницьким районним управлінням ГУ МВС України в м. Києві надано відповідь, згідно з якою прийняття рішень, спрямованих на забезпечення реалізації права осіб, що проживають у гуртожитках, на житло шляхом приватизації, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Комісією Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на скаргу від 12.11.2012 відповіді не надано.

Частиною першою ст. 25 Закону № 500-VI передбачено, що спори, пов'язані з порушенням житлових прав громадян, які вимушені проживати в гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, незалежно від форми власності, розглядаються та вирішуються в судовому порядку, якому може передувати досудовий розгляд, що здійснюється відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно частин першої та другої ст. 26 Закону № 500-VI спори, пов'язані з порушенням житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону, за згодою таких громадян можуть попередньо розглядатися комісіями із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків.

Зазначені у частині першій цієї статті комісії створюють відповідні місцеві ради з числа депутатів місцевої ради, представників місцевої державної адміністрації, відповідних фахівців (з питань житлово-комунального господарства, будівництва та містобудування, права, захисту прав людини) із залученням до її роботи власників гуртожитків (уповноважених ними осіб), управителів гуртожитків, власників або користувачів земельних ділянок, а також представників мешканців гуртожитків, об'єднань співвласників жилих та нежилих приміщень гуртожитків і представників громадськості.

Відповідно до пунктів 2-3 Положення про комісію Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, затвердженого рішенням Київської міської ради № 201/5588 від 25.05.2011 «Про створення комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» метою діяльності комісії є попередній (досудовий) розгляд спорів, пов'язаних з порушенням житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках, на яких поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», за згодою таких громадян.

До завдань комісії віднесено розгляд питань та надання пропозицій Київській міській раді та її виконавчому органу (Київській міській державній адміністрації) з питань забезпечення виконання державної політики по формуванню й утриманню житлового фонду гуртожитків, по формуванню державної та місцевої програм передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міста Києва та їх фінансування, виконання затверджених державної та місцевих програм фінансування, утримання та використання гуртожитків і їх прибудинкових територій, за зверненнями громадян - мешканців гуртожитків попередній (досудовий) розгляд спорів, пов'язаних з порушенням їх житлових прав.

Так, вказані Закон № 500-VI та Положення про комісію Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків, затвердженого рішенням Київської міської ради № 201/5588 від 25.05.2011 регулюють порядок вирішення спорів щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків та не регулюють питання розгляду скарг громадян на органи державної влади, не встановлює порядок подачі, розгляду скарги та надання відповідей на скарги громадян.

Однак, зі зміст ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 (далі - Закон № 393/96-ВР) вбачається, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про звернення громадян»).

Згідно з частинами першою та третьою ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

До адміністративного позову позивачами долучено скаргу до Комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та Дарницького районного управління ГУ МВС України в м. Києві, яка відповідала вимогам ст. 5 Закону № 393/96-ВР.

Відповідно до частини п'ятою ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Будь-які докази надання відповіді комісією на скаргу позивачів від 12.11.2012 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що інтереси позивачів як громадян в розумінні Закону № 393/96-ВР відповідачем порушено.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Захист прав здійснюється у разі їх порушення. Під час розгляду даної справи колегією суддів встановлено факт порушення прав позивачів, що полягає у ненаданні відповіді на скаргу від 12.11.2012, що свідчить про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 - скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків щодо розгляду справи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 12.11.2012.

Зобов'язати Комісію Київської міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків розглянути скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 12.11.2012 в порядку та спосіб, визначені чинним законодавством України.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 04.02.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.

Попередній документ
37058969
Наступний документ
37058971
Інформація про рішення:
№ рішення: 37058970
№ справи: 826/1587/13-а
Дата рішення: 30.01.2014
Дата публікації: 11.02.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: