04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" лютого 2014 р. Справа№ 911/3472/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Буравльова С.І.
Зеленіна В.О.
представники сторін:
від позивача: Проценко Т.Т.- довіреність №7176 від 31.12.2013;
від відповідача: Мишакова Ю.А. - довіреність від 23.07.2013;
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013
у справі №911/3472/13 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
про стягнення 28 585,28 грн.,
Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2013 по справі № 911/3472/13, повний текст якого складено 11.11.2013, позов задоволено частково, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Ерде банк" 26 588,35 грн. заборгованості та розподілено судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем, всупереч умов укладеного договору №794/і від 21.08.2012, не було здійснено оплату за надані позивачем і прийняті відповідачем послуги на суму 26 588,35 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 05.11.2013, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано наступне:
- недоведеність позивачем наявності заборгованості у відповідача за договором №794/і від 21.08.2012 в розмірі 26 588,35 грн., посилаючись на те, що позивачем надавались послуги за договором №794/і від 21.08.2012 протягом вересня - жовтня 2012, однак вартість наданих позивачем послуг становить 13 518,95 грн., з яких на 12 161,49 грн. за вересень 2012 та 1 357,46 грн. - за жовтень 2012;
- заяву відповідача про зарахування зустрічних вимог з позивачем, в зв'язку з існуванням у позивача заборгованості перед відповідачем в розмірі 80 492,84 грн.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" у справі № 911/3472/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.
Згідно розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/3472/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Шевченко Е.О. та Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" у справі №911/3472/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Пономаренко Є.Ю., Шевченко Е.О. та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 18.12.2013.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 справу № 911/3472/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Станік С.Р., судді: Буравльов С.І., Зеленін В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господасркього суду від 18.12.2013 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Буравльов С.І., Зеленін В.О. прийнято до свого провадження справу №911/3472/13. Розгялд справи ухвалено здійснювати в судовому засіданні 18.12.2013.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 розгляд справи відкладено на 22.01.2014.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 розгляд справи відкладено на 05.02.2014.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.02.2014 підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що позивачем на виконання умов договору №794/і від 21.08.2012 за період вересень-жовтень 2012 надано відповідачу послуги на суму 13 518,95 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2014 надав усні пояснення по справі відповідно до яких проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення та зазначав, що докази, на підтвердження надання позивачем відповідачу послуг за договором №794/і від 21.08.2012 за період вересень-жовтень 2012 на суму 26 588,35 грн., надати суду не має можливості, оскільки такі докази втрачені, в зв'язку з чим не може надати і детальний розрахунок суми заборгованості.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи між позивачем - Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК", як виконавцем, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", як замовником, та Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» укладено договір на інкасацію коштів №794/і від 21.08.2012 (далі - Договір), на умовах договору позивач власними силами і засобами в зазначені дні та години проводить інкасацію коштів у відповідача за вказаними у договорі адресами (п. 1.1.).
Відповідно до пункту 4.1, 4.1.1 та 4.1.2 договору розмір винагороди позивача за послуги, що надаються відповідачу, визначається договірним тарифом, який встановлюється: - по інкасації коштів у розмірі 900,00 грн. за кожний календарний місяць, незалежно від кількості днів користування послугами з одного пункту інкасації. Якщо початок надання послуг позивачем не збігається з першим робочим днем календарного місяця, то сума винагороди за послуги, що надавались позивачем впродовж неповного календарного місяця розраховується, починаючи з першого дня отримання послуг відповідачем, з розрахунку середньорічної вартості одного дня надання послуг, помноженої на кількість днів календарного місяця, в якому надавались послуги.
Згідно пункту 4.2 договору розмір винагороди банку за послуги, що надаються відповідачу визначається договірним тарифом, який встановлюється у розмірі 100,00 грн. за кожний календарний місяць, незалежно від кількості днів користування послугами з одного пункту інкасації. Якщо початок надання послуг позивачем не збігається з першим робочим днем календарного місяця, то сума винагороди за послуги, що надавались позивачем впродовж неповного календарного місяця розраховується, починаючи з першого дня отримання послуг відповідачем, з розрахунку середньорічної вартості одного дня надання послуг, помноженої на кількість днів календарного місяця, в якому надавались послуги.
У відповідності до пункту 4.3 договору позивач та банк зобов'язується надавати відповідачу до 5 числа місяця, наступного за звітним, рахунок-фактуру із зазначенням суми грошових коштів, що підлягають сплаті відповідачем за звітний місяць, та в двох примірниках акт про надані послуги за звітний місяць.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату наданих позивачем та банком рахунків-фактур до 20 числа включно, місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування суми коштів на рахунки виконавця та банку, зазначені у відповідних рахунках-фактурах.
Відповідно до п. 4.5 договору відповідач зобов'язується не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання 2-х примірників акта про надані послуги за звітний місяць, повернути відповідно виконавцю та банку один підписаний уповноваженою особою відповідача примірник акту про надання послуги за звітний місяць.
Як зазначав в позові позивач, на виконання умов договору він, в період вересень - жовтень 2012, надав відповідачу послуги згідно договору на загальну суму 26 588,35 грн., на підтвердження чого надав суду рахунок-фактури №55 від 19.06.2013 на суму 25 230,89 грн. та рахунок-фактури № 56 від 19.06.2013 на суму 1 357,46 грн., Однак, як зазначав позивач, надані позивачем послуги на суму 26 588,35 грн. відповідач не оплатив.
В зв'язку з чим, позивач направив на адресу відповідача претензію від 20.06.2013 № 4950 з вимогою погасити заборгованість за договором у сумі 26 588,35 грн., разом з рахунками, та актами надання послуг, складання та підписання яких передбачено п. 4.3 договору.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 25.06.2013 уповноваженим представником відповідача отримано вимогу про сплату заборгованості. Однак, зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги за період вересень-жовтень 2012 в сумі 25 230,89 грн., яка судом задоволена в повному обсязі.
Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 21.10.2012 по 21.05.2012 в сумі 1 996,93 грн., в задоволенні якої судом першої інстанції відмовлено. Рішення в цій частині не оскаржується.
Відповідач при розгляді справі в суді першої інстанції проти позову заперечував, посилаючись на те, що вартість наданих позивачем послуг за вересень 2012 не може перевищувати 12 665,50 грн.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач також зазначав, що вартість наданих позивачем послуг за вересень 2012 не може перевищувати 12 665,50 грн., при розгляді справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких визнав заборгованість перед позивачем за договором в розмір 13 518,95 грн. та надав розрахунок заборгованості за договором за період вересень-жовтень 2012, та розрахунок кількості заїздів інкасаторів за вересень 2012.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи викладене, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що між позивачем - Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК", як виконавцем, відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", як замовником, та Публічним акціонерним товариством «Банк Восток» укладено договір на інкасацію коштів №794/і від 21.08.2012 (далі - Договір), на умовах договору позивач власними силами і засобами в зазначені дні та години проводить інкасацію коштів у відповідача за вказаними у договорі адресами (п. 1.1.). Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату наданих позивачем та банком рахунків-фактур до 20 числа включно, місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування суми коштів на рахунки виконавця та банку, зазначені у відповідних рахунках-фактурах. Позивач направив на адресу відповідача вимогу від 20.06.2013 № 4950 про сплату заборгованість за договором у сумі 26 588,35 грн., разом з рахунками-фактури №55-56 від 19.06.2013, та актами надання послуг, складання та підписання яких передбачено п. 4.3 договору. Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 25.06.2013 уповноваженим представником відповідача отримано вимогу про сплату заборгованості, однак заборгованість відповідачем не сплачена.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідачем визнано факт надання позивачем відповідачу послуг за договором №794/і від 21.08.2012 за період вересень-жовтень 2012 в сумі 13 518,95 грн., визнання відповідачем позову в цій частині не суперечить законодавству та не порушує права та інтереси інших осіб, а матеріали справи не містять доказів надання послуг позивачем відповідачу на суму 13 069,40 грн. (26 588,35 грн. (сума заборгованості, яку зазначає позивач) - 13 518,95 грн. (сума заборгованості, визнана відповідачем), яку відповідач не визнав, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору №794/і від 21.08.2012, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги за період вересень - жовтень 2012 на суму 13 518,95 грн.
Слід зазначити, що колегією суддів Київського апеляційного господарського суду неодноразово було запропоновано позивачу надати докази на підтвердження надання відповідачу послуг за договором №794/і від 21.08.2012 на суму 26 588,35 грн. та розрахунок заборгованості., яку позивач просив стягнути з відповідача, однак позивач зазначені докази не надав.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 зміні в частині суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції в частині суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, враховуючи положення ст. 49 господарського процесуального кодексу України, підлягає і зміні сума судового збору, яка покладається на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог та становить - 813,80 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення тверджень відповідача щодо зарахувань взаємних зустрічних вимог, враховуючи нижче викладене.
В матеріалах справи наявний лист №УРБ10/14-5598 від 2 жовтня 2013 року з яким відповідач звернувся до позивача з пропозицією здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог за умови погодження між сторонами остаточної суми заборгованості відповідача.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.01.2013 за №4 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідаційну процедуру Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк".
Відповідно до Висновків Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 ГПК України за 2010 - 2011рр. від 1 квітня 2012, стосовно спорів щодо припинення господарських зобов'язань, встановлено, що у процесі ліквідаційної процедури банку зарахування однорідних зустрічних вимог (ст. 602 ЦК) є неможливим у зв'язку з невідповідністю порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України від 7 грудня 2000 р. №2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" (постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 р. у справі №3-86гс11; постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 р. у справі №3-87гс11; постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі №3-112гс11; постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 р. у справі №3-95гс11).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки, на підставі постанови Правління Національного банку України від 09.01.2013 року за №4 розпочато ліквідаційну процедуру ПАТ "Ерде Банк", то зарахування однорідних зустрічних вимог в даному випадку є неможливим.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки місцевого господарського суду, викладені у рішенні не відповідають, викладеним обставинам справи, зокрема, в частині стягнення суми заборгованості, що призвело до прийняття неправильного рішення в цій частині, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та в зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, покладається судом на апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 по справі № 911/3472/13 - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 по справі № 911/3472/13 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) на користь Публічного акціонерного товариства "Ерде банк" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 10/5а, код 34817907) - 13 518 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 95 коп. коп. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) в дохід Державного бюджету України (на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001, символ звітності банку 206) 813 (вісімсот тринадцять) грн. 80 коп. - судового збору.
4.В іншій частині позовних вимог відмовити.»
3. Матеріали справи № 911/3472/13 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді С.І. Буравльов
В.О. Зеленін