05 лютого 2014 року Справа № 13356/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, заступника начальника ВДАІ УМВС України у Волинській області Бандури Віктора Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
14.05.2011р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, заступника начальника ВДАІ УМВС України у Волинській області Бандури Віктора Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2-3 ст. 140 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510,00 грн..
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2013 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що позов подано після закінчення строків звернення до суду без поважних причин.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем - ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що останнім не було пропущено строку звернення до суду, оскільки оскаржувана постанова ним була отримана 22.04.2013р., а 07.05.2013р. - скерована позовна заява до суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що 22.04.2013р. заступником начальника Бандура Віктором Володимировичем винесено постанову серії АА2 № 825895 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн..
Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Матеріалами справи підтверджено правильність висновків суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 десятиденного строку звернення до адміністративного суду, оскільки останнім скеровано позовну заяву до суду лише 14.05.2013р. (згідно конверту поштового відправлення), а дізнався він про порушення своїх прав 22.04.2013р., коли заступником начальника ВДАІ УМВС України у Волинській області Бандура Віктором Володимировичем було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про направлення позовної заяви 07.05.2013р., судом до уваги не береться, оскільки це спростовується матеріалами справи, а саме поштовим конвертом, із зазначенням дати - 14.05.2013р. на відбитку штемпеля.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.
Підсумовуючи зазначене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 жовтня 2013 року про залишення без розгляду позовної заяви в справі № 161/8174/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й.Коваль