Справа №: 22-ц/191/94/14Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.
"28" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіПриходченко А.П.,
СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 листопада 2013 року,
У червні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 149045,71 грн. Позов мотивований тим, що 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 108/03 від 26 жовтня 2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 Згідно з цим договором відповідач отримав кредит в сумі 46300 доларів США і зобов'язався повернути його зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі, у строки та на умовах, що передбачені договором. Але, відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором, тому станом на 31 травня 2013 року у нього виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом - 16593,86 доларів США, за відсотками - 1736,64 долара США, неустойки - 316,53 долара США, що в загальній сумі еквівалентно складає 149045,71 грн. Оскільки відповідачем у добровільному порядку не сплачується сума боргу, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 листопада 2013 року у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що суд не звернув увагу на зміну процентної ставки за користування кредитом на підставі договору про внесення змін до кредитного договору від 10.12.2008 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6, відповідно з якими п. 2.2 Кредитного договору викладено в редакції «За користування кредитом встановлюється процентна ставка у розмірі 13%», зазначені зміни підписані ОСОБА_6 Крім того відповідно до цих змін банком була складена нова таблиця розрахунку за кредит, яка також підписана відповідачем.
Справа розглянута за відсутністю сторін, які належним чином були повідомлені про час та місце її розгляду. Так, вперше справа була призначена ухвалою суду від 26.12.2013 року на 21.01.2014 року (а.с.103). Відповідач 17.01.2014 року ознайомився з матеріалами справи та був під розпис повідомлений про розгляд справи 21.01.2014 року (а.с.110,111). Разом з тим, судове засідання було відкладено за клопотанням ОСОБА_6 у зв'язку з неявкою його представника, від якого також надійшла заява, датована 20.01.2014 роком, про відкладення справи через зайнятість в іншому суду без надання підтверджуючих документів (а.с.112). Про час наступного судового засідання, призначеного на 28.01.2014 року, ОСОБА_6 був повідомлений під розпис 21.01.2014 року, його також було зобов'язано повідомити свого представника (а.с.116). Але відповідач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання, їх неявка колегією суддів була визнана неповажною, справа розглянута за правилами ч.2 ст. 305 ЦПК України. Представник позивача просив справу розглянути за його відсутністю (а.с.107,119).
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 26.10.2007 року було укладено кредитний договір № 108/03.
Згідно пункту 2.1. кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 46 300 доларів США строком до 21 жовтня 2013 року зі сплатою 11 відсотків річних за користування кредитом (а.с.4-6).
Протягом жовтня 2007 року - жовтня 2012 року відповідач неналежно виконував свої зобов'язання і частково сплачував платежі за графіком погашення заборгованості, в результаті чого виникла заборгованість.
17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно з яким банк передав а товариство прийняло кредитний портфель і набуло усіх прав вимоги первісного кредитора (банку) за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, право на звернення стягнення на заставлене майно та з іншими правами за кредитними договорами та договорами забезпечення, в т.ч. і за кредитним договором № 108/03 позичальника ОСОБА_6 (а.с.12-15).
Відповідно з п.6.5. кредитного договору в разі порушенням позичальником строку погашення отриманого ним кредиту, він сплачує проценти у розмірі 22% річних від простроченої суми.
Встановивши вказані обставини та відмовивши ТОВ «Кредитні ініціативи у задоволенні позивних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів про укладення між банком та ОСОБА_6 додаткових угод щодо зміни відсоткової ставки.
Погодитися з такими висновками не можна, оскільки судом при розгляді справи по суті не були виконані вимоги ч.4 ст. 10, ст.ст. 212,213,214 ЦПК України, що потягло ухвалення рішення на неповно досліджених матеріалах справи.
Між тим, позивачем ТОВ «Кредитні ініціативи» додано до апеляційної скарги копію договору про внесення змін у кредитний договір № 108/03 від 26.10.2007 року, який було укладено 10.12.2008 року між АКПІ банком (ЗАТ) та ОСОБА_6 Згідно з цим договором були внесені зміни в п.п. 2.2, 6.5 договору № 108/03 від 26.10.2007 року і п.2.2 викладено в редакції: «За користування кредитом встановлюється процентна ставка у розмірі 13 процентів річних.», а п. 6.5 викладено в редакції: «В разі порушення позичальником строку погашення отриманого ним кредиту, він платить проценти у розмірі 26 процентів річних від простроченої суми». Договір про внесення змін підписаний уповноваженою особою банку та ОСОБА_6 (а.с.85).
З урахуванням вказаних змін банком була виготовлена 16.01.2009 року таблиця визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням підвищеної ставки до 13 %. Таблиця також підписана уповноваженою особою банка та позичальником ОСОБА_6 (а.с.86,87).
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором здійснено, виходячи зі ставки 13%, яка не передбачена ні договором, ні іншими наданими позивачем суду документами, та про те, що банком в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом, не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуюче вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконувалися умови договору, що призвело до утворення станом на 31.05.2013 року заборгованості, яка підлягає стягненню у загальному розмірі 149045,71 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 132634,73 грн., заборгованості за відсотками - 13880,96 грн., пені - 2530,02 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у розмірі 1490,76 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитом в сумі 16593,86 доларів США, що еквівалентно 132634,73 грн., заборгованість за відсотками - 1736,64 долари США, що еквівалентно 13880,96 грн., пеню - 316,53 долари США, що еквівалентно 2530,02 грн., а всього 149045,71 грн. (Сто сорок дев'ять тисяч сорок п'ять грн. 71 коп.).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір у сумі 1490 грн. 76 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.