Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
справа № 521/18462/13ц
провадження № 2/521/1001/14
05 лютого 2014 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Стариш О.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів, посилаючись на те, що у 2010 році через ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які запропонували йому придбати у них квартиру АДРЕСА_1. Згідно досягнутої домовленості сума вартості квартири була визначена у розмірі 36 000,00 доларів США, що є еквівалентом 291 600 гривень, з яких частину у розмірі 26 000,00 доларів США, позивач сплатив 22.07.2010 року, про що свідчить розписка складена ОСОБА_2, решту коштів в рахунок вартості квартири позивач зобов'язався сплатити до 22 січня 2011 року. 22.07.2010 року позивач передав ОСОБА_4 суму у розмірі 500 доларів США, що є еквівалентом 4050,00 гривень, а 25.11.2010 року передав ОСОБА_4 суму у розмірі 200,00 доларів США, що є еквівалентом 1620,00 гривень, з метою витрат на оформлення документів на квартиру, про що свідчать розписки складені ОСОБА_4 03.09.2010 року позивачем передано ОСОБА_3 2000,00 доларів США, що є еквівалентом 16 200,00 гривень, а 16.08.2011 року позивачем передано ОСОБА_3 3200 доларів США, що є еквівалентом 25 920,00 гривень в рахунок задатку за вказану квартиру.
На початку 2011 року, позивачу стало відомо, що квартира АДРЕСА_1, знаходиться в заставі у банка, у зв'язку з чим укладення договору купівлі-продажу є не можливим. В подальшому, ОСОБА_3 зобов'язалась повернути позивачу сплачену ним грошову суму у розмірі 28 000 доларів США, що є еквівалентом 226 800,00 гривень до 28.09.2011 року, про що нею власноруч складена розписка від 02.09.2011 року.
14.05.2012 року ОСОБА_3 складена розписка, згідно якої вона зобов'язалась повернути позивачу 28 000 доларів США, що є еквівалентом 226 800,00 гривень та 3200,00 доларів США, що є еквівалентом 25 920,00 гривень в строк до 30.06.2012 року.
Оскільки, на теперішній час відповідачі відмовляються повернути позивачу отримані ними грошові кошти, він вимушений звернутись з позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування суми боргу 252 720 гривень 00 копійок, що еквівалентно 31 200,00 доларів США; додаткову суму у розмірі завдатку 252 720 гривень 00 копійок, що еквівалентно 31 200,00 доларів США; три відсотки річних з простроченої суми в розмірі 10 146,40 гривень; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 250 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5 670 гривень 00 копійок; стягнути солідарно з відповідачів суму судового збору в розмірі 3 441,00 гривень.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просить розглянути справу в його відсутність.
Суд вислухавши сторони, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 22.07.2010 року ОСОБА_2 складена на ім'я ОСОБА_1, розписка, відповідно якою він засвідчив отримання грошової суми в розмірі 205 400,00 гривень, що еквівалентно 26 000,00 доларів США в рахунок майбутнього продажу квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, решту коштів в рахунок вартості квартири позивач зобов'язався сплатити до 22 січня 2011 року.
22.07.2010 року позивач передав ОСОБА_4 суму у розмірі 500 доларів США, що є еквівалентом 4050,00 гривень, а 25.11.2010 року передав ОСОБА_4 суму у розмірі 200,00 доларів США, що є еквівалентом 1620,00 гривень, з метою витрат на оформлення документів на квартиру, про що свідчать розписки складені ОСОБА_4
03.09.2010 року позивачем передано ОСОБА_3 2000,00 доларів США, що є еквівалентом 16 200,00 гривень, а 16.08.2011 року позивачем передано ОСОБА_3 3200 доларів США, що є еквівалентом 25 920,00 гривень, про що ОСОБА_3 складена відповідна розписка.
02.09.2011 року ОСОБА_3 складена розписка, якою вона зобов'язалась повернути позивачу 28 000 доларів США, що є еквівалентом 226 800,00 гривень, які отримав ОСОБА_2 до 28.09.2011 року.
14.05.2012 року ОСОБА_3 складена розписка, згідно якої вона зобов'язалась повернути позивачу 28 000 доларів США, що є еквівалентом 226 800,00 гривень, які отримав ОСОБА_2 та 3200,00 доларів США, що є еквівалентом 25 920,00 гривень в строк до 30.06.2012 року.
Таким чином, виходячи зі змісту розписок складених відповідачами на ім'я позивача, суд приходить до висновку, що фактично між сторонами укладені договори позики, на підтвердження укладення яких складені розписки.
Відповідно ст. ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що не знайшли свого підтвердження твердження ОСОБА_1 про фактичне укладення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору про намір купівлі-продажу квартири та передачі їм грошових коштів в якості завдатку за придбання квартири.
Відповідно до ст. 1046 ЦК Украины за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За таких обставин, враховуючи що складаючи розписки, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, брали на себе погашення боргу в солідарному порядку, суд вважає можливим стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування суми боргу 252 720 гривень 00 копійок, що еквівалентно 31 200,00 доларів США та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування суми боргу 5 670 гривень 00 копійок.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь з ОСОБА_1 три відсотки річних з простроченої суми в розмірі 10 146,40 гривень, відповідно приписів ст. 625 ЦК України, суд виходить з того, що в розписці від 22.07.2010 року та розписках складених в подальшому, відсутній чіткий термін виконання встановлених зобов'язань, що виключає встановлення моменту прострочення їх виконання.
Відповідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували завдання йому моральної шкоди, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 228 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування суми боргу 252 720 гривень 00 копійок, що еквівалентно 31 200,00 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування суми боргу 5 670 гривень 00 копійок.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2527,20 гривень в рахунок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 243,60 гривень в рахунок сплаченого судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк