28 січня 2014 року м. Київ К/800/52881/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2010 року позовну заяву ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області про накладення адміністративного стягнення було залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2010 року - без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Статтею 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представникові.
Згідно із частиною 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що представник позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, повторно не прибув у судове засідання, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим застосування судами процесуальних наслідків такого неприбуття, а саме - залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області про накладення адміністративного стягнення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Є. Донець
судді: А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз