"23" січня 2014 р. м. Київ К/9991/22043/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі - головуючий Стародуб О.П.,
судді - Заїка М.М., Амєлін С.Є.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Центрального регіону України про скасування наказу та поновлення на роботі, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування наказу військового прокурора Центрального регіону України від 03.11.2009р. №10 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», поновлення на посаді помічника військового прокурора Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011р., у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено, адміністративний позов залишено без розгляду.
З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання поновлення строку звернення до суду. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Так, судами встановлено, що позивач звернувся до суду 01.11.2010р. із позовом, у якому просив скасувати наказ військового прокурора Центрального регіону України від 03.11.2009р. №10 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», поновлення на посаді помічника військового прокурора Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України.
Спірний наказ був оголошений позивачу в присутності посадових осіб прокуратури, проте від підпису про ознайомлення з наказом позивач відмовився.
Листом Генеральної прокуратури України від 18.12.2009р. №11/1-31281-09 скаргу позивача від 17.11.2009р. щодо оскарження спірного наказу залишено без задоволення.
Відмовляючи у поновлення строку звернення до суду та залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем пропущено строк звернення до суду і поважних причин пропуску такого строку суду не наведено.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки оскаржуваний наказ належним чином було оголошено позивачу, звернення позивача 17.11.2009р. із скаргою та вимогою його скасувати до Генеральної прокуратури України свідчить про його обізнаність з оскаржуваним наказом, інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, а тому суди правомірно відмовили у задоволенні клопотання про поновлення такого строку та залишили позов без розгляду, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 233 КЗпП та 99, 100 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Центрального регіону України про скасування наказу та поновлення на роботі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
С.Є. Амєлін