"15" січня 2014 р. м. Київ К/9991/64779/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Іваненко Я.Л.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою малого приватного підприємства «Гавань» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року в справі за його позовом до прокурора міста Іллічівська Одеської області, третя особа Іллічівська міська рада Одеської області про зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2007 року мале приватне підприємство «Гавань» звернулося в суд з адміністративним позовом, в якому зазначало, що задоволено протест прокурора міста Іллічівська Одеської області від 19 березня 2007 року №590 й рішенням від 29 березня 2007 року №365 виконавчий комітет Іллічівської міської ради народних депутатів скасував своє рішення від 23 лютого 1995 року №92 «Про оформлення права тимчасового користування земельною ділянкою МПП «Гавань».
Посилаючись на те, що протест винесений з порушенням законодавства, позивач просив визнати відомості, що містяться в ньому, недійсними, а протест протиправним та скасувати його. Також просив визнати рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів від 23 лютого 1995 року № 92 «Про оформлення права тимчасового користування земельною ділянкою МПП «Гавань» та рішення Іллічівської міської ради народних депутатів від 19 жовтня 1995 року № 72-XXII «Про затвердження рішення виконавчого комітету Іллічівськом міської ради народних депутатів про відведення земельних ділянок у користування та передачі земельних ділянок у власність» такими, що відповідають вимогам Земельного кодексу України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано протест прокурора.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, позивач просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати, зокрема, акти виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
З наведених норм закону вбачається, що протест прокурора є процесуальним документом, засобом усунення порушень закону, виявлених прокурорам при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Залишення протесту без розгляду, а так само несвоєчасна відповідь на нього тягне адміністративну відповідальність на підставі статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене принесення прокурором протесту неможна вважати управлінською функцією, а отже, виходячи з вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не є предметом судового розгляду, на відміну від рішення прийнятого за наслідками розгляду протесту.
Оскільки судами попередніх інстанцій помилково розглянуто дану справу за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Гавань» задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року скасувати, а провадження у адміністративній справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ Я.Л. Іваненко /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/