Ухвала від 15.01.2014 по справі 2а-3800/11/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року м. Київ К/9991/67818/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Ланченко Л.В., Степашко О.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ)

на ухвалу окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011

у справі № 2а-3800/11/0170

за поданням ДПІ

до інформаційного видавничо -виробничого центру "Медіа-Крим"

про стягнення коштів за податковим боргом.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, подання ДПІ про стягнення з інформаційного видавничо-виробничого центру "Медіа-Крим" коштів на погашення податкового боргу з єдиного податку в сумі 5512,71 грн. залишено без розгляду. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що заявник було пропущено процесуальний строк повторного звернення з поданням без наявності поважної причини.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті, посилаючись на порушення судами норм процесуального права (зокрема, статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Згідно з частиною третьою статті 1833 КАС подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Отже, за загальним правилом подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 1833 КАС може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги. Строк у 24 години, протягом яких згідно із частиною другою статті 1833 КАС до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.

У справі, що переглядається, податкову вимогу було надіслано платникові 25.01.2011, у зв'язку з чим право на звернення з цим поданням виникло у ДПІ 25.03.2011.

Втім первісне подання (подане ДПІ 28.03.2011) було повернуто адміністративним судом з причин неусунення заявником недоліків.

31.03.2011 ДПІ повторно звернулася з поданням до окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з клопотанням про поновлення строку його подачі.

Згідно з частиною третьою статті 1833 КАС повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

При цьому стаття 1833 КАС не містить переліку поважних причин для поновлення цього строку та не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою.

Враховуючи, що судами не виявлено причин об'єктивного характеру, які перешкоджали б повторному зверненню ДПІ з розглядуваним поданням у передбачений 48-годинний строк, касаційна інстанція позбавлена можливості визнати неправомірним висновок судів щодо необхідності відмови в задоволенні клопотання заявника про поновлення строку звернення з цим поданням.

Недотримання ж заявником строків звернення до суду, визначених цією статтею Кодексу, тягне за собою застосування приписів статті 100 КАС, у зв'язку з чим подання податкового органу, внесене після закінчення строків, установлених статтею 1833 КАС, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його внесла, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про порушення судами норм процесуального права при винесенні оскаржуваних ухвал, що виключає можливість задоволення касаційних вимог ДПІ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Ухвалу окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.03.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 у справі № 2а-3800/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:Л.В. Ланченко

О.І. Степашко

Попередній документ
37035532
Наступний документ
37035534
Інформація про рішення:
№ рішення: 37035533
№ справи: 2а-3800/11/0170
Дата рішення: 15.01.2014
Дата публікації: 08.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: