22 січня 2014 року м. Київ К/9991/33007/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010
у справі № 2-а-4885/10/1070
за позовом ОСОБА_1
до державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області (далі - ДПІ)
про скасування податкового повідомлення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.03.2010 № 0000911751/0/0, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 450 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, у позові відмовлено з тих мотивів, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не є законом з питань оподаткування, а відтак не може встановлювати податкові пільги.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами пункту 23 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що позивач є ветераном війни та інвалідом ІІІ групи, що підтверджено посвідченням серії Б № 359189, виданим 06.08.2007.
Підставою для нарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб став факт несплати ОСОБА_1 відповідної суми податку з доходу, отриманого ним від зайняття адвокатською діяльністю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди обох попередніх інстанцій виходили з того, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким доходи самозайнятої особи від підприємницької та незалежної професійної діяльності не підпадають під пільговий режим оподаткування (підпункт 6.3.3 пункту 6.3 статті 6).
Такий висновок судів цілком відповідає вимогам податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Так, статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
У преамбулі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначено, що цей закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв на час виникнення спірних правовідносин врегульовував правовідносини з оподаткування доходів фізичних осіб.
Згідно з цим Законом порівняно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який діяв на час набрання чинності Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", змінено порядок оподаткування доходів фізичних осіб та порядок надання пільг з оподаткування. Зокрема, передбачено надання пільг з оподаткування шляхом включення до оподатковуваного доходу певних виплат та надання податкових соціальних пільг: загальних для будь-якого платника податку та окремих соціальних пільг для певної пільгової категорії осіб.
Особи, які є інвалідами війни, не належать до такої окремої пільгової категорії платників податків.
Пунктом 22.2 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Відтак пільга, визначена пунктом 23 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо звільнення інвалідів війни та прирівняних до них осіб від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку, не може бути застосована до відносин, що є предметом розгляду у цій справі, оскільки суперечить правилам оподаткування, встановленим Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Наведене обумовлює правильність рішень попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні даного позову.
Відповідна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 № 21-67а11.
Оскільки здійснена судами правова оцінка обставин справи відповідає вимогам чинного законодавства та судовій практиці, що склалася при розгляді даної категорії спорів, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 у справі № 2-а-4885/10/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:О.В. Вербицька
Н.Є. Маринчак