ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Кирилюк Г.М.
суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного суду м. Києва, судді Кириленко Тетяни Валентинівни про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 27 грудня 2013 року,-
13.12.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинського районного суду м. Києва, судді Кириленко Т.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2013 р. у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Зазначив, що виходячи з тлумачень ст. ст.55, 64, 124 Конституції України, ухвала суду про відмову у відкритті провадження по справі є неправосудною та антиконституційною.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просить слухати справу в його відсутність.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає відхиленню з таких підстав.
При постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом. Матеріальна і моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного ( ст.ст. 62, 126, 129).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції України судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позовних вимог є, по суті, оскарження процесуальних дій судді Святошинського районного суду м. Києва, пов'язані з розглядом нею заяв ОСОБА_1, поданих до цього суду.
Оскільки оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних з розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання) нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено, суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, що, виходячи із вищезазначеного, не суперечить Конституції України.
Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У низці рішень Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право н а доступ до правосуддя, не є абсолютним ( у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року , «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до ч. 2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначеному в позовній заяві випадку між ОСОБА_1 та судом, суддею Святошинського районного суду м. Києва такі правовідносини не виникли.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому колегія суддів вважає за необхідне її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
Справа №22-ц/796/2378/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.