03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
05 лютого 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Луцькій Л.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача МордалевичаІ.І.,
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: школа І-ІІІ ступенів № 213 Деснянського району м. Києва, Науково - методичний центр психології і соціальної роботи ІППОКУ ім. Б.Грінченка про визнання дій неправомірними, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Справа №761/6631/2013
№ апеляційного провадження:22-ц-796/127/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Доповідач у судіапеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_4 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Департаменту освіти і науки молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , треті особи Середній загальноосвітній навчальний заклад № 213, Науково-методичний центр практичної психології три Київському університеті імені Бориса Грінченка про визнання неправомірними дій відповідача щодо не скасування рішень атестаційної комісії 1-го рівня та атестаційної комісії 2-го рівня та підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії»; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»; зобов'язання відповідача присвоїти їй кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 7.08.2007р. вона була прийнята на посаду практичного психолога середнього загальноосвітнього навчального закладу № 251 ім.Хо Ши Міна.
У жовтні 2009 року вона подала заяву про атестацію її у позачерговому порядку на встановлення кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» до атестаційної комісії що була утворена на базі СЗНЗ № 251 управлінням освіти. Атестаційною комісією було розглянуто її заяву та включено її до графіку проведення атестації та до планів індивідуального проходження атестації педагогічних працівників у 2009-2010 навчальному році. В січні 2010 року її було переведено на аналогічну посаду до СЗНЗ № 213. З метою підтвердження своїх намірів щодо позачергової атестації, нею 05 січня 2011 року подану заяву на ім'я голови атестаційної комісії першого рівня.
11 березня 2010 року на засіданні атестаційної комісії, без її повідомлення, було прийнято рішення про відмову ОСОБА_4 в проведенні атестації у 2009 - 2010 навчальному році.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, вона 25 березня 2010 року звернулась із скаргою до атестаційної комісії другого рівня з вимогою скасувати незаконне рішення та провести позачергову атестацію на кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». 26 березня 2010 року атестаційна комісії другого рівня за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення про перенесення атестації практичного психолога ОСОБА_4.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач подала скарги № Б-79 від 19 березня 2010 року, Б-79/1 від 23 березня 2010 року до атестаційної комісії третього рівня в яких вказала на порушення допущені атестаційними комісіями першого та другого рівня, а також просила провести п атестацію без урахування дій зазначених комісій. Проте станом на момент звернення до УДУ із позовом, подані скарги позивача залишені без належної уваги.
07 квітня 2010 року позивач звернулась із скаргою ю Головного управління освіти і науки з вимогою призначити службове розслідування по факту порушення процедури атестації атестаційними комісіями першого та другого рівня. За результатами розгляду зазначеної скарги 05 травня 2010 року її було повідомлено, що під час проведення перевірки виявлено та визнано численні факти порушення процедури атестації атестаційними комісіями першого та другого рівня.
04 грудня 2011 року позивачем отримано лист відповідача від 04.06.2010р. а № Ю-З/Б-79/3 яким атестаційна комісія третього рівня відповідно до протоколу засідання експертної групи від 30 квітня 2010 року вирішила підтвердити протоколу засідання експертної групи від 30.04.2010р. вирішила підтвердити попереднє рішення атестаційної комісії управління освіти від 31 березня 2008 року про встановлення позивачу кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» та запропоновано позивачу атестуватися на кваліфікаційну категорію у 2010 - 2011 навчального року.
Таким чином, відповідач визнав, що по відношенню до неї при атестації були допущені порушення. Враховуючи викладене, позивач вважає, що при проведенні атестації та прийнятті за наслідками рішень атестаційними комісіями першого та другого рівня було вчинено дії та прийнято рішення, які порушують норми чинного законодавства, а атестаційною комісією третього рівня не вчинено необхідних заходів (бездіяльність) для забезпечення і поновлення порушених прав позивача, у зв'язку з чим вона звертається до суду з вказаними вимогами.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року позов ОСОБА_4 до Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської зади (Київської міської державної адміністрації), треті особи Середній загальноосвітній навчальний заклад № 213, Науково-методичний центр психології і соціальної роботи ІППОКУ ім.Б.Грінченка, про визнання дій неправомірними, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивачем ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що при ухваленні рішення, судом неправильно застосовано та порушено норми процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Мордалевич І І. та третьої особи школи І-ІІІ ступенів №213 Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 заперечували проти доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27 серпня 2007 року позивачка прийнята на роботу практичним психологом СЗН № 251 ім.Хо Ши Міна за строковим трудовим договором по 27 червня 2010 року.
04 січня 2010 року позивача звільнено з роботи порядком переведення для подальшої роботи в середній загальноосвітній школі № 213 відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до п.10 ст.32 КЗпП України переведення робітника на інше підприємство передбачає зміну однієї зі сторін трудового договору. У зв'язку з цим вказане переведення розглядається як самостійна підстава припинення трудового договору та виникнення нового трудового договору.
05 січня 2010 року позивача прийнято на роботу до середньої загальноосвітньої школи № 213 на посаду практичного психолога.
Відповідно до п.4 ст.54 Закону України «Про освіту» передбачено, що педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється Міністерством освіти України.
Пунктом 1.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993року № 310 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» визначено, що атестація педагогічних працівників - це визначення їх відповідності зайнятій посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого та стажу педагогічної роботи їм встановлюється кваліфікаційна категорія та відповідний посадовий оклад (ставка заробітної плати) в межах схеми посадових окладів.
Отже, атестація педагогічного працівника є невід'ємною частиною трудових відносин та можливості його працювати у навчальному закладі.
05 січня 2010 року позивачка звернулась із заявою до голови атестаційної комісії СЗШ № 213 про проведення позачергової атестації на встановлення вищої категорії у 2009 - 2010 навчальному році.
11 березня 2010 року на засіданні атестаційної комісії СЗШ № 213 прийнято рішення про відмову в атестації позивача у 2009-2010 навчальному році на підстав п.3.3 Типового положення про атестацію працівників.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, 25 березня 2010 року позивач звернулась із скаргою до голови атестаційної комісії управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
26 березня 2010 року на засіданні атестаційної комісії РЦПП прийнято рішення про перенесення атестації практичного психолога ОСОБА_4
Не погоджуючись із рішеннями атестаційних комісій першого та другого рівнів, позивач звернулась із скаргами до Київської міської державної адміністрації № Б-79 від 19.03.2010 р., Б-79/1 від 23.03.2010 р.
За результатами розгляду вказаних скарг атестаційна комісія головного управління освіти і науки відповідно до протоколу підсумкового засідання експертної групи від 30.04.2010р. враховуючи об'єктивні та суб'єктивні фактори, що не дозволили членам атестаційних комісій та експертної групи задовольнити заяву про встановлення кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» в рамках позачергової атестації протягом 2009-2010 навчального року, вирішила підтвердити попереднє рішення атестаційної комісії управління освіти виконавчого органу Деснянської районної у м. Києві (Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації) від 31 березня 2008 року про встановлення позивачу кваліфікаційної категорії (спеціаліст першої категорії». Крім цього, відповідачем зазначено, що в ході службового розслідування підтвердився факт порушення п.8.5 Типового положення про атестацію педагогічних працівників СЗШ № 213 та атестаційною комісією другого рівня, крім того виявлені порушення при вивченні досвіду роботи практичних психологів, які претендують на встановлення вищої кваліфікаційної категорії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк для звернення до суду для вирішення трудового спору, який визначений ч.1 ст.233 КЗпП України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ст.234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року з наступними змінами встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.
Про порушення, своїх прав позивачу було відомо ще в травні 2010 року, до суду позивачка звернулась 30 липня 2012 року, позивачем та його представником протягом всього часу розгляду справи не було заявлено клопотання в порядку передбаченому ст. 234 КЗпП України про поновлення пропущеного строку для вирішення трудового спору, який визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Відповідно до ч. 6 п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року N 13, пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові.
За встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 -відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: