10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
іменем України
"05" лютого 2014 р. Справа № 806/6078/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Малахової Н.М.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2013 р. у справі за позовом приватного підприємства "Салікс" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області визнання недійсними та скасування карток відмови і рішень,стягнення коштів,-
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року позов задоволено. Скасовано картку відмови Житомирської митниці Міндоходів №101060000/2013/00690 від 09.08.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/3000583/2 від 09.08.2013 року. Скасовано картку відмови Житомирської митниці Міндоходів №101060000/2013/00703 від 14.08.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/3000595/2 від 14.08.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Салікс" (далі-Підприємство) надмірно сплачені 6233 (шість тисяч двісті тридцять три) грн. 18 (вісімнадцять) коп. податку на додану вартість.
Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Підприємством та ІООО "ПРОФІЛІ ВОКС" (Республіка Білорусь) укладено Договір поставки №14-СП/20-12 від 24.01.2012 року щодо поставки товару, а саме: панелі для зовнішньої обробки типу "Сайдинг", комплектуючі до панелей стінових для зовнішньої обробки типу "Сайдинг", софіт з перфорацією, софіт без перфорації, плінтус підлоговий, у відповідності до специфікації, на умовах РСА. За пунктом 2.7 розділу 2 договору в ціну товару включена вартість тари, упакування і маркування, а також вартість митного оформлення.
З матеріалів справи вбачається, що Підприємством подано до Житомирської митниці, з метою митного оформлення ввезених на територію України виробів з ПВХ згідно митних декларацій №101060000/2013/013583 від 09 серпня 2013 року (а.с.14-17) та №101060000/2013/013893 від 14.08.2013 року (а.с.75-77) та зазначено митну вартість товару за першим основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження вартості Підприємством одночасно подано договір поставки №14-СП/20-12 від 24.01.12 з додатками, рахунки-фактури №935, 930 від 18 та 29 липня 2013 року (а.с.35,66), експортна ВМД, СМR (а.с.53), сертифікат походження СТ-1 від 19.07.13 року (а.с.33,34,44-45).
Суд з'ясував, що заявлена митна вартість товару по ВМД №101060000/2013/013583 від 09.08.2013 року, рахунку-фактурі (інвойс) №935 складала 33313,76 Євро, що в національній валюті складає 355745,92 грн., або 2,79 Євро за 1 кг. Вартість товару по ВМД №101060000/2013/013893 від 14.08.2013 року, рахунку-фактурі (інвойс) №930 складала 28779,39 Євро, що в національній валюті складає 305714,72 грн., або 2,40 Євро за 1 кг.
Частиною першою ст.54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За інформацією представника митного органу в ході розгляду справи у суді першої інстанції при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, згідно інформації цінової бази ЄАІС ДМСУ щодо товарів митне оформлення яких уже проведено, встановлено, що вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів. Так, митна вартість ввезеного Підприємством товару по ВМД №101060000/2013/013583 від 09.08.2013 року, який було продано на експорт в Україну з тієї ж країни, за тим же кодом товару і на тих же комерційних умовах, час експорту яких був максимально наближений до оцінюваних товарів, за ціною у Євро склала 35154,77 або 2,94 Євро за 1 кг. Також, митна вартість товару по ВМД №101060000/2013/013893 від 14.08.2013 року, за ціною у Євро склала 29862,57 або 2,49 Євро за 1 кг.
Згідно представлених суду документів контролюючий орган вважав, що підтверджуючі митну вартість товару документи містять розбіжності: у рахунку фактурі №935 від 18.07.2013 року відсутні умови поставки та посилання на специфікацію, згідно п.п.3 договору №14-СП/2012 від 24.01.2012 року, відсутні відомості про факт здійснення страхування Підприємством. Відповідно, запропоновано надати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.23).
При розгляді справи з'ясовано, що митний орган у ВМД №101060000/2013/013893 від 14.08.2013 року зазначив документи, передбачені у частині другій ст.53 МКУ і представлені при розмитненні - довідка про транспортні витрати зі страхуванням вантажу, відомості про витрати пов'язанні з відвантаженням товару зі складу на транспортний засіб, які передбачено контрактом 14-СП/2012, зазначена у рахунку - фактурі фактично сплачена ціна та ціна, яка була або підлягає сплаті за цей товар, та запропонував надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідності до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) зазначені додаткові документи.
Проте, декларантом додаткових документів не надано, про що зазначено у записі на звороті митних декларацій (а.с.23,77).
Частиною першою ст.55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З матеріалів справи вбачається, що Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №101060000/2013/300583/2 від 09.08.2013 року (а.с.26) та №101060000/2013/300595/2 від 14.08.2013 року (а.с.79,80), за якими митну вартість визначено за резервним методом.
За змістом рішення контролюючого органу №101060000/2013/300583/2 від 09.08.2013 року митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, зазначені у частині другій ст.53 МКУ містять розбіжності (у рахунку - фактури №935 від 18.07.2013 року відсутні умови поставки та посилання на специфікацію, згідно п.п.3 договору №14-СП/2012 від 24.01.2012 року страхування вантажу повинно здійснюватися ПП "Салікс", відомості про факт здійснення якого в поданих документах відсутні), а також в зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу додаткових документів - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, виписок з бухгалтерської документації.
У рішенні митного органу №101060000/2013/300595/2 від 14.08.2013 року зазначено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, зазначені у частині другій ст.53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яку було фактично сплачено або підлягає сплаті за цей товар (відповідно до довідки про транспортні витрати здійснювалось страхування вантажу, хоча страхові документи, а також документи, що містять про вартість страхування не надавались; у документах відсутні відомості про витрати пов'язанні з відвантаженням товару зі складу на транспортний засіб, так як це передбачено це передбачено контрактом 14-СП/2012; у рахунок фактурі відсутні умови поставки та посилання на специфікацію), також у зв'язку з неподанням декларантом митному органу, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Коригування митної вартості стало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №101060000/2013/00690 від 09.08.2013 року (а.с.27), №101060000/2013/00703 від 14.08.2013 року (а.с.81-82). Підставами для видачі вказаних карток зазначено відсутність на письмову вимогу митного органу додаткового документального підтвердження заявленої митної вартості.
Приписами ст.4 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Надаючи правову оцінку представленим доказам, з врахуванням положень ст.57,58,59,60 Митного кодексу України, суд вірно зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому, застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного. У свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише тоді, коли використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Суд вірно зазначив, виходячи з аналізу вказаних норм, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
Суд з'ясував, що Підприємство, у відповідності до вимог ст.53 Митного кодексу України, надало додатково на вимогу контролюючому органу документи, а саме: прайс-листи від виробника, каталог, довідку №26 від 13.08.13, виписки з бухгалтерської документації. Дані обставини підтверджено листами Підприємства №39 від 13.08.2013 року (а.с.55) та №42 від 15.08.2013 року (а.с.86). Суд вірно зазначив, що вказані документи разом з попередньо поданими є достатніми для митного оформлення товару та визначення митної вартості за ціною договору.
Щодо посилання митним органом у рішенні №101060000/2013/3000583/2 від 09.08.2013 року на відсутність в поданих документах відомостей про факт здійснення страхування, то суд встановив, що між ЧТУП "Пилег" (Перевізник) та ПП "Салікс" (Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №б/н від 05.08.2013 року (а.с.170-172). Згідно п. 5.3. вказаного Договору, страхування вантажу забезпечує Перевізник (ЧТУП "Пилег"). Вказаний договір досліджено при розгляді справи.
Факт виконання зобов'язань, передбачених вказаним договором, підтверджено рахунками: №213/1 від 09.08.2013 року (а.с.180), №224/1 від 12.08.2013 року (а.с.177) та актами виконаних робіт №213/1 від 09.08.2013 року (а.с.181), №224/1 від 12.08.2013 року (а.с.178).
Суд правильно визнав неправомірними посилання митного органу в рішенні №101060000/2013/3000595/2 від 14.08.2013 року на відсутність у документах відомостей про витрати пов'язанні з відвантаженням товару зі складу на транспортний засіб, оскільки згідно пп.3.3. договору поставки №14-СП/2012 від 24 січня 2012 року витрати пов'язані з відвантаженням товару зі складу на транспортний засіб, надані Покупцем, бере на себе Постачальник.
Митний орган ні в суді першої інстанції ні при апеляційному розгляді справи не навів обставин, які згідно ст.267 МК України унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, як і не довів неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Хоча у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України вказане є його обов'язком.
Постанову судом прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" листопада 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" лютого 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Салікс" Площа польова,13 кв.66,м.Житомир,10009
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000
Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області вул. 1-го Травня,24,м.Житомир,10003