2/289/144/14
289/2215/13-ц
03.02.2014 м.Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого Свінцицький Леонід Валентинович
при секретарі - Білошицькій І.Ю.
з участю позивача-ОСОБА_1
представника позивача-ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,про відшкодування моральної шкоди, спричиненої фізичних, моральних страждань та збитків простроченням повернення матеріальної шкоди,
Позивач,посилаючись на те,що відповідач тривалий час не виконує в добровільному порядку рішення суду про стягнення з нього на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, а тому просить суд стягнути з відповідача на його користь моральної шкоди за спричинення фізичних, моральних страждань та збитків простроченням поверненням матеріальної шкоди, та сплачений ним судовий збір.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, при цьому пояснив, що на підставі рішень районних та апеляційного суду Житомирської області, з ОСОБА_2 стягуються на його користь грошові кошти за завдану матеріальну та моральну шкоду,на даний час відповідач в добровільному порядку зазначену cyму не сплатив,а тому просив суд стягнути з нього моральну шкоду,за прострочення сплати шкоди.
Представник позивача підтримав позовні вимоги позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився,про час і місце розгляду справи був повідомлений,надіслав до суду в якій просить суд слухати справу без його участі.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,суд приходить до висновку,що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи рішенням Брусилівського районного суду від 12.09.2001 року,з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 було стягнуто 7643 грв.22 коп. заподіяної йому матеріальної шкоди,а рішенням апеляційного суду Житомирської області від 06 лютого 2002 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 2360 моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 07.08.2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 8596 грв. 42 коп. матеріальної шкоди. На виконанні у державній виконавчій службі знаходяться судові рішення про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2360 грн. моральної шкоди (виконавчий лист № 2-3 від 06.03.2002 року) та матеріальної шкоди в сумі 8596,42 грн. (виконавчий лист №2-1 від 07.08.2007 року), завданої внаслідок ДТП, яка сталася 29.04.1998 року з вини відповідача. Боржник рішення суду виконав частково, заборгованість станом на 16.12.2013 року в повному обсязі не відшкодована.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відтак, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
З урахуванням викладеного положення статті 625 ЦК регулюють зобов'язальні правовідносини, тобто поширюються на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.
При цьому частина третя статті 11 ЦК, в якій йдеться про те, що цивільні права та обов'язки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, із рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин вносить в них ясність та визначеність.
Також слід зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні заховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності, таким чином, дія частини другої статті 625 ЦК про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.
У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди (позиція викладена у інформаційному листі Вищого щіалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування статті 625 ЦК України» №10- 0/4-13 від 16.01.2013 року).
Оскільки, між сторонами до ухвалення рішень договірних зобов'язань не існувало, а існували деліктні правовідносини, пов'язані з відшкодуванням шкоди, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст.625,509 ЦК України,ст.ст.212-215 ЦПК України,суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди - спричинення фізичних, моральних страждань та збитків простроченням поверненням матеріальної шкоди- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Радомишльськи районний суд на протязі десяти днів з часу отримання повного тексту рішення.
Суддя Свінцицький Леонід Валентинович