"04" лютого 2014 р. Справа № 926/1164/13.
За позовом Прокурора Кіцманського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області
до відповідача-1 - Неполоковецької селищної ради
відповідача-2 - селянського (фермерського) господарства Боднара Георгія Мафтейовича
про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та повернення земельної ділянки у державну власність
Cуддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача - не з'явився.
від відповідача-1 - Панчук А.М. селищний голова, Майстрюк Г.М., дов. від 16.12.2013 року.
від відповідача-2 - Шапка В.П., дов. від 19.11.2013 року
прокурор - Кацап-Бацала Ю.М.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Кіцманського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області звернувся з позовом до Неполоковецької селищної ради та селянського (фермерського) господарства Боднара Георгія Мафтейовича про:
- визнання незаконним та скасування рішення VІІ сесії VІ скликання Неполоковецької селищної ради №225-7/2011 від 20.10.2011 року «Про укладення угоди про платне користування земельною ділянкою з ФГ Боднара Г.М.»;
- витребування земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 15 га вартістю 416 550 грн. із чужого незаконного володіння та повернення державі в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області.
Ухвалою суду від 14.11.2013 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 28.11.2013 року за участю представників сторін.
Справа слухалась судом неодноразово.
У судовому засіданні 03.02.2014 року оголошено перерву до 04.02.2014 року.
Відповідачі проти позову заперечують, обґрунтовуючи це тим, що при винесені оспорюваного рішення сільська рада керувалась розпорядженням голови Кіцманської районної державної адміністрації №424 від 26.09.2011 року, яким делеговано повноваження міській, селищним, сільським радам щодо заключення тимчасових угод про платне користування земельними ділянками земель запасу, які розташовані в адміністративних межах рад.
Позивач у судовому засіданні 04.02.2014 року не з'явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні 04.02.2014 року прокурор, у зв'язку із добровільним поверненням державі відповідачем-2 спірної земельної ділянки, звернувся з клопотанням про відмову від позову в цій частині.
Відповідно до с. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. При цьому, відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.
Враховуючи, що позивач фактично відмовився від участі у справі та не наполягав на розгляді вищевказаної вимоги по суті, суд дійшов висновку, що подана заява відповідає вимогам статті 78 ГПК України, у зв'язку вона прийнята судом.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -
Розпорядженням Голови Кіцманської районної державної адміністрації від 26.09.2011 року затверджено рішення колегії районної державної адміністрації від 23.09.2011 року «Про порядок укладення угод про платне користування земельними ділянками та затвердження Положення про укладення угод в межах та за межами населених пунктів Кіцманського району», яким делеговано міській, селищним, сільським радам повноваження щодо заключення тимчасових угод про платне користування земельними ділянками земель запасу, які розташовані в адміністративних межах рад (за межами населених пунктів).
Доказів визнання даного розпорядження недійсним суду не надано.
Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
При цьому актами, що не відповідають законодавству України, можуть бути акти центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування або будь-яких інших органів, які за своїм статусом не є державними (п. 3.17.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи, що чинним на момент прийняття Розпорядження Голови Кіцманської районної державної адміністрації від 26.09.2011 року законодавством не передбачалося право органів виконавчої влади делегувати свої повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів органам місцевого самоврядування, суд вважає вищевказане розпорядження таким, що не відповідає законодавству України та не застосовує його.
Рішенням VІІ сесії Неполоковецької селищної ради VI скликання № 225-7/2011 від 20.10.2011 року «Про укладення угоди про платне користування земельною ділянкою з ФГ Боднара Г.М.» доручено селищному голові від імені ради укласти з відповідачем-2 угоду про платне користування земельною ділянкою площею 15,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу селищної ради, яка знаходиться в с. П'ядиківці (за межами населеного пункту).
Станом на момент прийняття спірного рішення розмежування земель державної та комунальної власності в смт. Неполоківці не проведено.
На виконання даного рішення 21.01.2013 року між відповідачами підписано угоду про платне користування земельною ділянкою, пунктами 1, 2 якої передбачено, що відповідач-1 надає, а відповідач-2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15,0 га, в тому числі 15,0 га ріллі за рахунок земель запасу селищної ради в адміністративних межах Неполоковецької селищної ради Кіцманського району (за межами населеного пункту).
Строк дії даної угоди становить 1 рік (пункт 3 угоди), а плата за користування земельною ділянкою - 12497 грн. в рік (пункт 5 угоди).
Доказів державної реєстрації угоди про платне користування земельною ділянкою від 21.01.2013 року суду не надано, у зв'язку з чим суд, керуючись положеннями ст. ст. 210 та 640 ЦК України вважає, що даний правочин між сторонами не вчинено, у зв'язку з чим його не може бути визнано недійсним (п. 8 Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
21.01.2013 року спірну земельну ділянку на підставі акту прийому-передачі передано у користування відповідачу-2.
Згідно довідки Кіцманської об'єднаної ДПІ від 26.11.2013 року №309/б/10/20-048 за період з 01.01.2013 року і по 26.11.2013 року відповідачем-2 сплачено на рахунок Неполоковецької селищної ради 10 721 грн. орендної плати за землю
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується Викопіюванням з плану меж населених пунктів, що наданий відповідачем-1, спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту смт. Неполоківці.
Згідно довідки відділу Держкомагенства в Кіцманському районі від 13.01.2014 року вищевказана земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується відповідною формою 6-зем. При цьому, технічна документація із землеустрою на спірну земельну ділянку у відділі Держкомагенства в Кіцманському районі не обліковується (довідки від 31.10.2013 року та 20.11.2013 року).
На підставі акта від 11.01.20214 року спірну земельну ділянку відповідачем-2 добровільно повернуто до земель запасу.
Частиною першою статті 122 Земельного Кодексу України (в редакції від 08.07.2011 року) передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності (п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, що затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011).
Згідно пункту 4.32 Положення про Головне управління Держкомагенства в області, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 року за №852/21164 із змінами, внесеними згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №40 від 25.01.2013 року, головне управління Держкомагенства в області відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України (в редакції станом на момент прийняття спірного рішення) зазначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставою недійсності правочину в розумінні статті 215 ЦК України є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до пункту 2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. В цій площині суд зазначає, що спірною земельною ділянкою має право розпоряджатись саме Головне управління Держземагентства України в Чернівецькій області, що доводить порушення його права прийнятим рішенням селищної ради.
Виходячи з вищевикладеного Неполоковецька селищна рада станом на момент прийняття спірного рішення не мала повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту, а отже вийшла за межі своїх повноважень, у зв'язку з чим рішення VІІ сесії VІ скликання Неполоковецької селищної ради №225-7/2011 від 20.10.2011 року «Про укладення угоди про платне користування земельною ділянкою з ФГ Боднара Г.М.» слід визнати незаконним та скасувати.
За таких обставин справи позов слід задовольнити частково, визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 №225-7/2011 від 20.10.2011 року, а в частині витребування із чужого незаконного володіння та повернення земельної ділянки державі в особі Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області провадження у справі слід припинити у зв'язку з відмовою прокурора від позову в цій частині, що мало місце внаслідок добровільного повернення державі (до земель запасу) спірної земельної ділянки.
Судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в рівних частинах віднести на відповідачів, з вини яких спір безпідставно доведено до розгляду судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення VІІ сесії VІ скликання Неполоковецької селищної ради №225-7/2011 від 20.10.2011 року «Про укладення угоди про платне користування земельною ділянкою ФГ Боднара Г.М.».
3. Стягнути з Неполоковецької селищної ради (вул. Головна, 7, смт. Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області, код 04417033) в доход державного бюджету судовий збір в сумі 573,50 грн. (отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074).
4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Боднара Георгія Мафтейовича (смт. Неполоківці, Кіцманського району Чернівецької області, код. 22833410) в доход державного бюджету судовий збір в сумі 573,50 грн. (отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074)
5. В решті позову провадження у справі припинити.
Повне рішення складено та підписано 07.02.2014. року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв