Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2014 р. Справа №805/847/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,
при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька
Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,-
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко Л.О. - за дов. від 27.11.2013р.;
від відповідача: не з'явився.
Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до суду заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Правовою підставою припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця позивач вважає норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІV, положення статей 16, 19-1, 20 Податкового кодексу України.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення відповідачу судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради 11.11.1998 року про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зроблено запис № 22660170000025953, ІПН НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку у позивача з 11.11.1998р., про що свідчить довідка податкового органу (арк. справи 4, 7 том 1).
Позивач - Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - орган державної податкової служби, який у даній справі реалізує функції, передбачені ст.ст. 19-1, 20 Податкового кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до акту перевірки з питань дотримання податкового законодавства фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не надає податкову звітність, а саме остання податкова звітність була надана 04.02.2012р. (арк. справи 5 том 1), у зв'язку з чим позивач звернуся до суду з даним позовом.
Підпунктом 20.1.12. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., встановлено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно із п. 67.2. ст. 67 цього Кодексу, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Згідно із пп. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Статтею 47 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пп. 49.1., 49.2. ст. 49 цього Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно із положеннями підпункту 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Підпунктом 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Згідно із ст. 47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, податкової звітності, несуть, зокрема, фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідач не подає податкову звітність до податкового органу з 04.02.2012р. (арк.. справи 5 том 1).
Крім того слід зазначити, що відповідно до довідки податкового органу, відповідач не має заборгованості перед бюджетом з податків і зборів (арк. справи 6 том 1).
Згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV неподання фізичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 лютого 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 07 лютого 2014 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.