Справа № 761/2777/14-к
Провадження №1-кп/761/268/2014
іменем України
05 лютого 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
пр-ка потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100070000550, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2014 р. відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого у ТОВ «Трейд Шуз» магазин «Центр Обувь» продавцем-консультатном, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,
ОСОБА_6 , відповідно до умов цивільно-правового договору, укладеного 27.11.2012 р. з ТОВ «Ред Юкрейн», взяв на себе зобов'язання надавати послуги фізичним особам - підприємцям у місцях здійснення торгівлі за адресами у АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . Крім того, пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що ОСОБА_6 несе майнову відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей, що довіряються йому в процесі надання ним послуг.
Так, 12 травня 2013 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_8 , ОСОБА_6 реалізував покупцю ОСОБА_7 товарно-матеріальні цінності, а саме: дві сумки на загальну суму 1031 грн., за оплату готівкою. 18 травня 2013 року ОСОБА_7 повернула до магазину одну з придбаних сумок, вартістю 324 грн., заповнивши заяву на повернення товару та акт повернення грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та заволодіння грошовими коштами ФОП ОСОБА_4 , в заяві, заповненій ОСОБА_7 дописав суму 705 грн., намагаючись створити враження про видачу коштів на вказану суму та ввести в оману керівництво магазину. В подальшому, ОСОБА_6 , привласнив з каси магазину грошові кошти в сумі 705 грн. та використав їх на власні потреби. Як повідомила ОСОБА_7 до магазину «Ред Юкрейн», розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , нею було повернено лише одну сумку, вартістю 324 грн.
А всього ОСОБА_6 привласнив майно ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 705 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись грошима на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24 січня 2014 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_6 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони визначили істотні для кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 705 грн. та строк її відшкодування до 01.04.2014р., зобов'язання принесення вибачень перед потерпілою, констатовано факт примирення між потерпілим та обвинуваченим, узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також наслідки невиконання угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 за ч.1 ст.191 КК України, відповідно до положень ст.477 КПК України віднесено до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання; потерпіла ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди; укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, сторони дійсно примирились, а також обвинувачений приніс свої усні вибачення потерпілій та готовий відшкодувати заподіяні збитки в установлений строк, що підтверджено сторонами в судовому засіданні; також погоджено сторонами вид і розмір покарання.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 314, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду, укладену 24 січня 2014 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 40 /сорока/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить /шістсот вісімдесят/ грн.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя