31 січня 2014 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів:
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року,
встановив:
Захисник просить про зміну вказаних судових рішень щодо засудженого, пом'якшення покарання із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк три роки. Вироком суду також вирішено питання щодо судових витрат та долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 03 червня 2013 року приблизно о 15:44, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна проник всередину квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілому ОСОБА_6, з чим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 19 288 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення. Вирок місцевого суду змінено в частині стягнення з засудженого витрат за проведення дактилоскопічних експертиз на користь держави. В решті вирок залишено без зміни.
Захисник своє прохання про зміну судових рішень і пом'якшення покарання засудженому мотивувала тим, що суд недостатньо врахував всі пом'якшуючі покарання обставини, те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, страждає на ряд тяжких захворювань, має складні сімейні обставини, пов'язані із хворобами його рідних та близьких. Також вказала, що суд не врахував наявність на утриманні малолітньої дитини.
Перевіривши касаційну скаргу, додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та витребуванні матеріалів кримінального провадження, що є підставою, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, для відмови у відкритті провадження.
Винність у скоєнні злочину та кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оскаржується.
Доводи захисника у касаційній скарзі щодо невідповідності призначеного покарання засудженому внаслідок суворості є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 52, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_4, попередження вчинення ним нових злочинів і є домірним скоєному.
Судом при призначенні покарання враховано тяжкість скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_4, обставини, які пом'якшують покарання, - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, наявність на утриманні малолітньої дитини, обставину, яка обтяжує покарання, - рецидив злочину.
Отже, наведені в касаційній скарзі дані про особу засудженого враховані судом повною мірою.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, доводи засудженого, його захисника, які були викладені ними в апеляційних скаргах, аналогічні й тим, що наведені в касаційній скарзі щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, всебічно розглянуті апеляційним судом, який відмовив у їх задоволенні з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _______________ ________________
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10