22 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5294/12/2170
Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Горшков В.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югэлектроком» до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій незаконними, -
У листопаді 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Югэлектроком» (далі ТОВ «Югэлектроком») звернулось до суду з позовом до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд) про визнання незаконними дій по нарахуванню адміністративно-господарських санкцій у сумі 3912 грн. 50 коп..
В обґрунтування позову зазначалось, що у жовтні 2008 року відповідачем проведено перевірку ТОВ «Югэлектроком» щодо дотримання товариством вимог статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2006-2007 роки, за результатами якої складено акт перевірки від 07 жовтня 2008 року та нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі 3912 грн. 50 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році. На думку позивача, зазначене нарахування адміністративно-господарських санкцій є неправомірним, оскільки ТОВ «Югэлектроком» було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Югэлектроком» задоволено. Визнано незаконними дії Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій у сумі 3912 грн. 50 коп. відповідно до акту перевірки від 07 жовтня 2008 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги положення статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо встановлення кількості робочих місць для інвалідів та терміну, який повинен відпрацювати інвалід. Крім того, судом не враховано положення п. 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, та п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, щодо розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2008 року відповідно до плану роботи на IV квартал 2008 року головним спеціалістом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів проведено перевірку ТОВ «Югэлектроком» щодо дотримання вимог статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за 2006-2007 роки, за результатами якої складено акт перевірки від 07 жовтня 2008 року.
В акті перевірки зазначено, що з 01 жовтня 2007 року на ТОВ «Югэлектроком» працював один інвалід ІІІ групи ОСОБА_1 (відпрацьовано в 2007 році 3 місяці). Середньооблікова кількість працюючих інвалідів в 2007 році склала нуль інвалідів (3/12=0,25=0 інвалідів). На підставі викладеного, відповідачем в акті перевірки був зроблений висновок, що позивачем у 2007 році не було виконано норматив працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим ТОВ «Югэлектроком» було нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі 3912 грн. 50 коп..
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ТОВ «Югэлектроком» у 2007 році виконано вимоги чинного законодавства по створенню робочих місць для інвалідів.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 19 названого Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
З акту перевірки від 07 жовтня 2008 року вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Югэлектроком» за 2007 рік склала 8 осіб, тобто відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємство повинно було створити одне робоче місце для працевлаштування інвалідів (а. с. 5 - 6).
На підставі викладеного, відповідачем в акті перевірки був зроблений висновок, що позивачем у 2007 році не було виконано норматив працевлаштування інвалідів, що є підставою для нарахування штрафних санкцій.
Проте, як встановлено матеріалами справи, за період з січня по вересень 2007 року включно кількість штатних працівників ТОВ «Югэлектроком» не перевищувала 7 осіб, а з 01 жовтня по грудень 2007 року - збільшилась до 11 осіб (а. с. 181 - 182).
Таким чином, до жовтня 2007 року у позивача був відсутній обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і, крім того, подавати необхідну звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів до відповідних органів.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, після збільшення штатної чисельності працівників, позивачем з 01 жовтня 2007 року було працевлаштовано одного інваліда ІІІ групи - ОСОБА_1, тобто виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
На підставі викладеного, позивачем у 2007 році було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбачений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання апелянта на положення п. 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. № 42, та п. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, щодо розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, оскільки обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у позивача виник лише з жовтня 2007 року після перевищення штатної чисельності працівників підприємства у 8 осіб.
Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: