Справа: № 697/3320/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Льон О.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, в якій відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені усі обставини справи, що привело до винесення необґрунтованого рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне задоволення позову, з огляду на таке.
Колегією суддів встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області та отримує пенсію за Законом України «Про державну службу».
У листопаді 2013 року, при ознайомленні з пенсійною справою, позивачу стало відомо, що при призначенні пенсії, не було враховано отриману за період з 01.08.2009 року по 31.07.2011 року матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2518,64 грн., з якої, відповідно до чинного законодавства, проведені відповідні відрахування на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
В зв'язку з цим, позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, до заяви додала довідку «Про складові заробітної плати та премії за останні 24 календарних місяців».
Проте, листом Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області від 10.12.2013 року №10719/08 повідомило, що матеріальна допомога на оздоровлення не включається до заробітку, оскільки є одноразовою виплатою.
У зв'язку із чим, вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду.
Зі змісту статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, така пенсія призначається державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Відповідно до статті 33 Закону України №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч.6 зазначеної статті, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога на оздоровлення.
Частиною 7 зазначеної статті передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію наведеної норми, Кабінетом Міністрів України 31.05.2000 року прийнято постанову №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
В пункті першому названої постанови закріплено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Окрім того, структура заробітної плати визначена Законом України «Про оплату праці», статтею 2 якого закріплено, що до її складу відносяться основна заробітна плата, додаткова заробітна плата (доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які, відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входила до системи оплати праці позивача.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, відмовляючи у перерахунку пенсії, з урахуванням таких виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, відповідач діяв усупереч вимогам законів України та ряду підзаконних актів.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: О.Г. Хрімлі
А.Ю. Коротких
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.