Ухвала від 31.01.2014 по справі 2-а-20625/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-20625/11

УХВАЛА

Іменем України

31 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Грищенко Т.М.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними стягнення основної та додаткової пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2011 року позов задоволено. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену пенсію та надбавку до неї.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2011 року - без змін. Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.

Попередній документ
36974082
Наступний документ
36974084
Інформація про рішення:
№ рішення: 36974083
№ справи: 2-а-20625/11
Дата рішення: 31.01.2014
Дата публікації: 05.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: