Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Бишов М. В.
03 лютого 2014 року справа №805/15134/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бишова М.В.,
суддів Шальєвої В.А., Компанієць І.Д.
при секретарі Іллінові О.Є.
з участю представника позивача Кахраманова Р.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі №805/15134/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про звільнення майна з-під арешту та зняття заборони відчуження,
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про звільнення майна з під арешту та зняття заборони відчуження.
В обґрунтування позовних вимог вказало, що 15.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №DOI0AU10106285, відповідно до якого ПАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 14820,45 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали договір застави №3362И від 15.08.2007 року, предметом якого був автомобіль Daewoo FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1. 29.04.2009 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у відношенні ОСОБА_3, яку позивач вважає незаконною.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк» відмовлено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про законність дій державного виконавця.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити вимоги позивача у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги позивача аналогічні доводам позовної заяви. Окрім того, позивач вважає, що надав суду першої інстанції достатньо доказів того, що автомобіль ОСОБА_3, на який накладений арешт постановою державного виконавця, знаходиться у заставі позивача.
Представники позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що дає суду право розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №DOI0AU10106285, в забезпечення виконання зобов'язань даного договору був укладений договір застави автотранспорту №3362И від 15.08.2007 року. Предметом вказаного договору застави є автомобіль Daewoo FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.
15.04.2009 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» та накладено арешт на все рухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3
Відповідно до договору застави автотранспорту №3362И від 15.08.2007 року, автомобіль Daewoo FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в заставі ПАТ КБ «Приватбанк» з 15.08.2007 року.
Згідно Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України. Органом державної виконавчої служби, зокрема, є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №606) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 ст.11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 32 Закону №606 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
У відповідності до статті 52 Закону №606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи: звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Згідно ч.1 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39041249 від 26.07.2013 року на підставі судового наказу Ленінського районного суду м. Донецька від 04.03.2013 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» заборгованість за отримані послуги по опаленню і гарячому водопостачанню у розмірі 7170,11 грн.
ПАТ КБ «Приватбанк» зверталось до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку з заявою про звільнення автомобіля Daewoo FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 з під арешту, на яку отримав відмову.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
З огляду на аналіз вищезазначених норм, державний виконавець мав повноваження накласти арешт на заставлене майно, у певних випадках визначених ч.3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження».
Окрім того, колегія суддів зазначає, що представником позивача до суду першої інстанції 22.11.2013р., до прийняття постанови по суті справи, були подані уточнення до адміністративного позову та копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16.07.2013р., які долучені до справи судом апеляційної інстанції.
З наданої представником позивача копіє витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №41256944 від 16.07.2013р., який наданий Донецькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вбачається, що 23.08.2007р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про приватне обтяження автомобілю Daewoo FSO Lanos TF69Y, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі договору застави з ПАТ «КБ «Приватбанк», який був обтяжувачем вказаного рухомого майна.
В той же час, 04.02.2013р. даний запис змінений та обтяження скасоване. Станом на дату видачу витягу 16.07.2013р. запис про обтяження спірного автомобілю ОСОБА_3 за договором застави з ПАТ «КБ «Приватбанк» є нечинним.
Таким чином, на час звернення позивача до ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку та до суду із даним позовом запис про приватне обтяження спірного автомобілю за договором застави з ПАТ «КБ «Приватбанк» в державному реєстрі обтяжень рухомого майна є нечинним.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003р. №1255-IV якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет вимог власників іпотечних облігацій на іпотечне покриття визначається відповідно до Закону України «Про іпотечні облігації».
Згідно з ст.15 вказаного Закону №1255-IV обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше. Правило визначення пріоритету згідно з цією статтею застосовується за умови, що обтяження, встановлене на користь продавця товару в кредит, було зареєстроване протягом п'яти днів із дня продажу і відповідний обтяжувач у зазначений строк письмово повідомив про виникнення в нього вищого пріоритету всіх інших обтяжувачів майна боржника, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження.
Таким чином, на час звернення позивача до ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку та до суду із даним позовом запис про приватне обтяження спірного автомобілю за договором застави з ПАТ «КБ «Приватбанк» в державному реєстрі обтяжень рухомого майна є нечинним.
Єдиним записом про обтяження є запис про публічне обтяження всього майна ОСОБА_3 за постановою державного виконавця про арешт майна ОСОБА_3, у зв'язку із чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову та звільнення спірного майна з-під арешту.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі №805/15134/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року по справі №805/15134/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 03 лютого 2014 року.
Колегія суддів М.В.Бишов
В.А. Шальєва
І.Д. Компанієць