Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/165/14-к
провадження № 1-кп/368/29/14
04.02.2014 року
Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
та обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши під час підготовчого судового засідання в місті Кагарлик Київської області кримінального провадження № 120141100190000017 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Брянка Луганської області та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, непрацюючого, згідно ст.. 89 КК України (2001 року) визнається таким, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (в редакції 2001 року) , -
ОСОБА_5 30.12.2013 року, приблизно о 16 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на АДРЕСА_2 , поруч з дачним господарством № 13, яке належить ОСОБА_4 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, зайшов до вказаного подвір'я, де підійшов до моторолера «Тулиця», вартістю 1000 грн. 00 коп., державний реєстраційний номер 9073 КИД, 1981 року випуску, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_1 , видане РЕОУ УВС м. Києва, від 01.08.1981 року, видане на ім'я ОСОБА_4 , який належить ОСОБА_6 та який зберігав вказаний моторолер на подвір'ї вказаного господарства поруч з будинком, після чого незаконно заволодів ним, викотивши його за межі подвір'я.
Розпорядився викраденим за власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 , матеріальні збитки на суму 1000 грн. 00 коп.
23 січня 2014 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно вказаної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних, для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації діями ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 289 КК України - як незаконне заволодіння транспортного засобу.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України в тому, що він 30.12.2013 року, приблизно о 16 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на АДРЕСА_2 , поруч з дачним господарством № 13, яке належить ОСОБА_4 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, зайшов до вказаного подвір'я, де підійшов до моторолера «Тулиця», вартістю 1000 грн. 00 коп., державний реєстраційний номер 9073 КИД, 1981 року випуску, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_1 , видане РЕОУ УВС м. Києва, від 01.08.1981 року, видане на ім'я ОСОБА_4 , який належить ОСОБА_6 та який зберігав вказаний моторолер на подвір'ї вказаного господарства поруч з будинком, після чого незаконно заволодів ним, викотивши його за межі подвір'я.
Розпорядився викраденим за власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 , матеріальні збитки на суму 1000 грн. 00 коп.
Сторони також дійшли згоди про те, що обвинувачений ОСОБА_5 не несе ніяких зобов'язань перед потерпілим ОСОБА_7 , оскільки викрадений моторолер «Тулиця», державний номер НОМЕР_2 повернуто потерпілому ОСОБА_6 .
Обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснено, що невиконання ним Угоди про примирення тягне за собою скасування судом, за клопотанням прокурора, вироку, яким була затверджена дана Угода про примирення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України та пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення та пояснив, що Угода про примирення є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді. Будь - яких претензій до обвинуваченого не має та в майбутньому їх мати не буде.
Прокурор не заперечив щодо затвердження угоди про примирення з огляду на її відповідність чинному законодавству, а міра покарання відповідає санкції ст.. 289 ч. 1 КК України.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та потерпілого, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним.
Судом роз'яснено, що відповідно до ч. 3 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
- обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 5-7 ст. 474 КПК України, і в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення судом наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. 6, 7 ст. 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортного засобу.
Згідно із санкцією ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортного засобу карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч. 5, 6 ст. 474 КПК України з'ясував, що обвинувачений розуміє права, надані законом, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого в будь який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Обвинувачений, потерпілий розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про примирення для сторін є: для потерпілого та обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України та для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України.
Обвинувачений, потерпілий розуміють, що у разі невиконання угоди про примирення виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ними Закону і будь-якого положення укладеної угоди. У разі невиконання угоди про примирення потерпілий відповідно до ст. 476 КПК України має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 - 1 КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також, судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, відсутні підстави вважати, що обвинувачений не виконає взяті на себе зобов'язання та фактичні обставини для визнання ОСОБА_5 своєї винуватості, а тому угода підлягає затвердженню судом і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Речові докази по справі - моторолер «Тулиця», державний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 залишити його власнику ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 468-476 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -
Затвердити угоду від 23 січня 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , укладену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120141100190000017.
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України (в редакції 2001 року), та призначити йому за ч. 1 ст. 289 КК України (в редакції 2001 року) узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
· повідомляти в органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Речовий доказ по кримінальному провадженню моторолер «Тулиця», державний номер НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4 залишити його власнику ОСОБА_4 .
Цивільного позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На вирок на підставі угоди з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні
Суддя ОСОБА_1