ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 січня 2014 року м. Львів № 813/9620/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., прокурора Бойко Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Сокальського району Львівської області до Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення,
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом прокурора Сокальського району Львівської області (далі - прокурор) до Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області (далі - Реклинецька сільська рада) про визнання протиправним і скасування рішення Реклинецької сільської ради від 05.12.2013 року № 398 «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні». Позовні вимоги мотивовано тим, що в результаті перевірки у порядку нагляду за додержанням вимог Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування» Реклинецькою сільською радою встановлено прийняття останньою рішення № 398 від 05.12.2013 року «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» при відсутності встановленої законодавством компетенції сільської ради на прийняття такого рішення. Прокурор наполягає, що сільська рада, ухвалюючи оскаржене рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень. Відтак, оскаржене рішення не відповідає Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку з чим прокурор просить його скасувати як протиправне. Представник прокурора в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Реклинецька сільська рада належно повідомлена про розгляд даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. 30 січня 2014 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Письмових заперечень по суті позовних вимог від Реклинецької сільської ради станом на дату судового розгляду справи не надходило. Заслухавши думку представника прокурора суд ухвалив розглядати справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Суд заслухав пояснення присутніх представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини:
20 грудня 2013 року прокурор Сокальського району Львівської області на підставі ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» виніс постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, відповідно до якої постановив провести перевірку в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Реклинецькій сільській раді на предмет додержання вимог Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Результати зазначеної вище прокурорської перевірки оформлено довідкою від 23.12.2013 року, у якій зазначено про те, що 05.12.2013 року Реклинецька сільська рада на XXІІ позачерговій сесії VI скликання всупереч вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», при відсутності визначеної законодавством компетенції прийняла рішення №398 від 05.12.2013 року «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні».
Відповідно до цього рішення Тартаківська сільська рада вирішила:
1. Засудити дії органів центральної влади України щодо злочинного розгону Євромайдану в м. Києві 30 листопада 2013 року та побиття учасників протестних акцій 1 грудня 2013 року.
2. Підтримати ініціативу лідерів трьох опозиційних сил щодо створення Штабу національного спротиву, Резолюцію народного віча в м. Києві 1 грудня 2013 року та Резолюцію віче-протесту громади Сокальщини 1 грудня 2013 року.
3. Створити Штаб національного спротиву в Реклинецькій сільській раді в складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
4. Підтримати Сокальську районну раду щодо складання своїх повноважень Сокальською РДА в знак солідарності з українським народом.
5. Підтримати проведення Загальнонаціонального страйку та рекомендувати підприємствам, установам, організаціям, трудовим колективам самостійно визначитися з формою його проведення.
6. Підтримати Сокальську районну раду відносно звернення до Львівської обласної ради з ініціативою проведення Форуму місцевого самоврядування щодо соціально-економічної та політичної ситуації в області та діяльності органів виконавчої влади.
7. Голові сільської ради забезпечити оприлюднення рішення Реклинецької сільської ради в засобам масової інформації.
8. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань регламенту та депутатської етики.
Резолюція Народного Віче в м. Києві 1 грудня 2013 року, яку підтримала Тартаківська сільська рада, серед іншого, засуджує злочинні дії Президента України, Прем'єр-міністра України, Міністра внутрішніх справ України та Кабінету Міністрів України, вимагає їх відставки, притягнення до кримінальної відповідальності винних у жорстокому розгоні учасників мирної акції 30.11.2013 року та проведення дострокових парламентських і президентських виборів. Окрім того, передбачено організацію Штабу національного спротиву та його обласних відділень по всій Україні та підготовку проведення Загальнонаціонального страйку.
Резолюція віче-протесту громади Сокальщини 1 грудня 2013 року також засуджує дії Президента, прем'єр-міністра та міністра внутрішніх справ України щодо розгону мирних демонстрантів в ніч на 30 листопада 2013 року, містить вимоги про проведення позачергових президентських і парламентських виборів, покарання всіх осіб, причетних до побиття демонстрантів та закликає до створення штабу національного спротиву та проведення загальнонаціонального страйку.
За результатами проведеної перевірки Реклинецької сільської ради на предмет додержання і застосування законів прокурор оскаржив прийняте нею рішення № 398 від 05.12.2013 року в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання щодо наявності в прокурора повноважень на звернення до адміністративного суду з цим позовом суд виходить з наступних мотивів:
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави у суді, у випадках передбачених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999р.(справа № 1-1/99) зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є в т.ч. наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. У вказаній нормі Закону також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями).
В силу положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може звернутися до суду з позовом щодо визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень і в тому випадку, якщо він не вносив цьому органу подання про усунення виявлених порушень.
Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом прокурор діє на виконання повноважень, наданих Законом України «Про прокуратуру», відтак у спірних правовідносинах прокурор наділений статусом позивача.
При вирішенні спору суд керувався наступним:
Україна, відповідно до ст. 1 Конституції України, є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. У ч. 1 ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими Законами, які не повинні суперечити положенням цього ж Закону.
Органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.
Конституція України визначає, що предметом віддання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання місцевого значення. Перелік таких питань визначено у ст. 143 Конституції України.
Конституційне призначення місцевого самоврядування полягає в праві територіальних громад як самостійно, так і через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах законів.
У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.03.2002 року у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) (Реєстраційний № 6-рп/2002) Конституційний Суд України звернув увагу на політико-правову природу органів місцевого самоврядування, зазначивши, що такі є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції України і законах України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради наведено у ст. 26 названого Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. У ч. 10 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, в силу наведених вище положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не відносять до повноважень органів місцевого самоврядування вирішення питань щодо оцінки дій та рішень інших осіб на предмет їх відповідності кримінальному закону, оцінки діяльності та рішень центральних органів влади України, а також щодо діяльності місцевих органів державної влади. Законодавство не надає органам місцевого самоврядування повноважень на створення штабу національного спротиву, або інших подібних органів, які не передбачені законом.
Реклинецька сільська рада відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування, представляє територіальну громаду відповідного населеного пункту та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.
Окрім того, оскарженим рішенням Реклинецька сільська рада висловила підтримку Сокальській районній раді стосовно складання повноважень Сокальською районною адміністрацією, попри те, що Закон не наділяє сільську раду на вирішення таких питань. В силу приписів ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації віднесено до повноважень обласних та районних рад (п. 29 ч. 1 ст. 43).
В даному випадку суд встановив, що при прийнятті рішення № 398 від 05.12.2013 року «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» Реклинецька сільська рада перевищила надані їй повноваження, порушивши норми Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У зв'язку з цим, оскаржене рішення є протиправним з моменту його прийняття.
З урахуванням наведених вище правових норм та встановлених обставин справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора Сокальського району є законними, обґрунтованим, відтак такі підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Враховуючи те, що суд у даній справі забезпечував позов шляхом зупинення дії рішення Реклинецької сільської ради від 05.12.2013 року № 398 «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, такі заходи забезпечення слід залишити в силі.
Судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Реклинецької сільської ради від 05.12.2013 року № 398.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2014 року.
Суддя Москаль Р.М.