Справа № 265/6413/13-ц
Провадження № 2/265/2480/13
19 грудня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мельник І. Г.,
при секретарі Тушкановій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та витребування його з незаконного володіння
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту.
04.11.2013 року позивачка уточнила свої позовні вимоги в частині коли осіб, долучив в якості третьої особи ОСОБА_3
25.11.2013 року позивачка в порядку ст..31 ЦПК України змінила свої позовні вимоги просила визнати за нею право власності на автомобіль та витребувати його з незаконного володіння, виключити із коли відповідачів Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції.
В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що 07.06.2012 року її колишній чоловік ОСОБА_3, шлюб з яким вона розірвала 09.03.2010 року діючи на підставі довіреності, яка йому була видана відповідачкою ОСОБА_2 26.11.2011 р., посвідченою приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, продав їй легковий автомобіль HYNDAI 110 2008 року випуску, двигун № НОМЕР_2, шасі (рама) НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, технічний паспорт НОМЕР_4, виданий 1-м ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області продав їй за 48000 грн., що підтверджується складеною між ними у той же день угодою. На підтвердження укладення договору купівлі-продажу та з метою вільного користування, ОСОБА_3 передав їй технічний паспорт на автомобіль та договір страхування транспортного засобу, які по цей час знаходяться у неї, що також підтверджує факт укладання договору купівлі-продажу автомобіля. Автомобілем вона користувалася до цього часу поки він не був у неї вилучений у зв'язку з наявністю постанови про його арешт. Автомобіль не було знято з обліку в органах реєстрації, оскільки ОСОБА_3 ухилявся від зняття його з обліку на підставі довіреності, виданою йому відповідачкою ОСОБА_2 , мотивуючи свою відмову відсутністю часу на це та тривалим відрядженням, тому відповідно вона не мала можливості зареєструвати придбаний автомобіль на себе. Після арешту та вилучення автомобіля можливості зняття його з обліку з подальшим переоформленням була втрачена остаточно. Посилаючись на діюче законодавства, вказує на те, що вона є добросовісним набувачем та повноправним власником автомобіля, однак ОСОБА_2 без законних на то підстав утримує у себе належний їй автомобіль. На підставі викладеного просила суд визнати за нею право власності на вказаний автомобіль та витребувати його з незаконного володіння ОСОБА_2
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Також ОСОБА_1 вказувала, що її чоловік при оформленні «генеральної» довіреності з ОСОБА_2 фактично купив даний автомобіль, заплатив за нього гроші. Вона же придбала даний автомобіль у свого колишнього чоловіка, так як у неї астма і їй тяжко пересуватися у місті без транспорту. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлена про час та місце слухання справи у судове засідання не з'явилася, надав суду заяву про розгляд справи за станом здоров'я в її відсутність за участю її представника.
Представник відповідачки ОСОБА_7, яка діє на підставі угоди про надання юридичних послуг, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказуючи, що транспортний засіб, який є предметом спору не був знятий з обліку у відповідному підрозділі ДАІ, відповідно до вимог діючого законодавства і на цей час відповідачка є власником автомобіля HYNDAI 110 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідно у суду не має підстав визнавати право власності за позивачкою і витребувати його із володіння належного власника. Просила в задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав у повному обсязі, пояснив, що при оформленні «генеральної» довіреності на спірний автомобіль, він його фактично придбав у відповідачки, заплатив за нього гроші в сумі 8000 доларів США, однак не зняв його з обліку в ДАІ, так як відповідачка та її чоловік умовили його не витрачати гроші. Пізніше коли він продав даний автомобіль своєї колишній дружині, працював в Росії, тому не мав часу для оформлення документів з вимогами законодавства. Однак за даний автомобіль отримав від позивачки гроші в сумі 48000 грн., про що уклали письмовий договір. Однак коли вони зібралися зняти транспортний засіб з обліку в ДАІ та оформити документи у відповідності законом, на нього був накладений арешт державним виконавцем і відповідно вони не змогли це зробити. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до довіреності від 26 листопада 2011 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 розпоряджатись (продавати, обміняти, здати в оренду, передати у заставу) належним їй на праві власності (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, видане 1-м ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 29 вересня 2010 року) легковим автомобілем HYNDAI 110 2008 року випуску, двигун НОМЕР_2, шасі (рама) № кузов НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований 1-м ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 29 вересня 2010 року.
Згідно комп'ютерної бази РІІС ДАІ ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Маріуполя та облікової картки автомобіля HYNDAI 110 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6768).
Згідно з договором купівлі-продажу автомобіля від 07 червня 2012 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила автомобіль за 48 000 грн. При цьому в договорі сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору (а.с. 37).
У судовому засіданні позивачка вказувала, а третя особа не заперечувала, що він передав позивачці автомобіль та всі документи на нього, а позивачка передала відповідачу кошти, обумовлені договором. Крім того, вона зверталася до суду про визнання договору купівлі продажу спірного автомобіля укладеного між нею та ОСОБА_3 дійсним, і рішенням Слов'янського міжрайонного суду Донецької області від 29.07.2013 року її позовні вимоги були задоволені і даний договір був визнаний дійсним (а.с.6-7).
Однак, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 жовтня 2013 року рішення Слов'янського міжрайонного суду Донецької області від 29.07.2013 року було скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 треті особи: ОСОБА_2, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Державної податкової служби Донецької області, про визнання договору купівлі продажу дійсним відмовлено (а.с.69-72).
Як встановлено в судовому засіданні 31 липня 2012 року на спірний автомобіль був накладений арешт, що підтверджується постановою державного виконавця ВП № 33290504 від 31.07.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.65) та актом опису та арешту майна, складеним 13.05.2013 року (а.с.58-59).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Згідно із положенням ч.4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державної реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
За вимогами п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в Україні існує спеціальний порядок переходу права власності на транспортні засоби. Обов'язковою умовою для переходу права власності на транспортний засіб передбачає його попереднє зняття в установленому порядку з обліку в підрозділах Державтоінспекції.
Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначенні до експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі та інші засоби транспорту. Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати їх протягом десяти днів після придбання, одержання або виникнення підстав що потребують внесення змін у реєстраційні документи, в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до ст..37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (не перереєстрованих) транспортних засобів.
Таким чином, право власності на автомобіль може виникнути тільки з моменту державної реєстрації. Ця норма є імперативною, тому сторони договору не мають права відступати від неї.
Як встановлено у судовому засіданні у реєстраційні документи власника автомобіля ОСОБА_2 після продажу автомобіля ОСОБА_3 зміни до державної реєстрації та обліку не вносились і це сторонами не заперечувалось, відповідно на даний час спірний автомобіль знаходиться у володінні його законного власника ОСОБА_2.
З огляду на викладене у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності та витребування спірного автомобіля з незаконного володіння ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та витребування його з незаконного володіння, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мельник І.Г.