Справа: № 2518/2-а-16170/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шляхов В.І.
Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
17 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.12.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач 18.08.2011 року звернувся до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2010 рік.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.12.2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом ІІІ групи.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи, виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 562 від 12.07.2005 року, відповідач неправомірно виплачував щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 зазначеного Закону.
Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
При цьому з резолютивної частини постанови Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.12.2011 року не вбачається, які саме дії повинен вчинити відповідач для відновлення порушеного права позивача, що унеможливить її виконання.
Тому апеляційна інстанція вважає за необхідне постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.12.2011 року скасувати, та ухвалити нову із чітким викладом резолютивної частини.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області - задовольнити.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.12.2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі меншому, ніж встановлено статтею 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановленому статтею 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із урахуванням уже проведених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В.Земляна
Є.О. Сорочко
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.