13 січня 2014 р. Житомир справа № 806/4749/13-a
категорія 9.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Шевчук Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини
до Державної фінансової інспекції в Житомирській області
про скасування пунктів 3, 4, 5, 6, 9, 10 письмових вимог від 23.01.2013 р. №06-07-17/528,-
встановив:
Коростенська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати пункти 3, 4, 5, 6, 9, 10 письмових вимог Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 року №06-07-17/528. В обгрунтування позову зазначає, що спірні пункти вимоги від 23.01.2013 року №06-07-17/258 є безпідставними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і зазначили, що пункти 3, 4, 5, 6, 9, 10 вимоги від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 винесені безпідставно та без врахування особливостей діяльності лікарні щодо здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та наданню платних послуг. Також зазначили, що при винесенні оскаржуваних пунктів 3, 4, 5, 6, 9, 10 вимоги від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 Державною фінансовою інспекцією в Житомирській області не встановлено механізму їх виконання.
Представники відповідача проти позову заперечили в повному обсязі і пояснили, що уповноваженими особами Державної фінансової інспекції в Житомирській області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача про що був складений акт ревізії від 21.12.2012 року. За результатами ревізії були встановлені численні порушення вимог чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів, що призвели до невірного проведення розрахунків в розрізі загального та спеціального фонду, недоотриманню коштів за надані платні послуги та нецільове використання бюджетних. На усунення виявлених порушень була винесена оскаржувана вимога.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами щодо правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективного використання бюджетних коштів і майна, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в діяльності Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини протягом періоду з 01.07.2010 року по 2012 рік регулюються правовими нормами Бюджетного кодексу України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Закону України "Про ветеринарну медицину", Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головним завданням Державної фінансової інспекції є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, в тому числі відповідачем по даній справі, через проведення державного фінансового аудиту та інспектування ( ревізій).
Встановлено, що уповноваженими особами Державної фінансової інспекції в Житомирській області була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.07.2010 року по 2012 рік, про що був складений акт ревізії від 21.12.2012 року №06-07-09/109.
За результатами такої ревізії у відповідності до повноважень відповідача, передбаченими ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" позивачу була пред'явлена обов'язкова до виконання вимога від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Коростенська районна державна лікарня ветеринарної медицини оскаржила лише пункти 3, 4, 5, 6, 9, 10 вказаної вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528.
Пунктом 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 встановлено, що в порушення вимог ст.99 Закону України "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 року №2498-ХІІ, пп.14 п.5 Положення про Коростенську районну державну лікарню ветеринарної медицини, розцінок затверджених калькуляціями та прейскурантами, працівниками лікарні в період з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року в окремих випадках безкоштовно надавалися послуги із взяття крові з вени на дослідження, що призвело до недоотримання лікарнею фінансових ресурсів на загальну суму 93296,96 грн., чим завдано лікарні матеріальну шкоду на відповідну суму.
Також пунктом 3 вказаної вимоги відповідача встановлено, що працівниками лікарні в окремих випадках безкоштовно надалися ветеринарні послуги юридичним особам, що призвело до недоотримання лікарнею фінансових ресурсів на загальну суму 10014,38 грн., чим завдано лікарні матеріальної шкоди на відповідну суму.
Пунктом 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 встановлено, що в порушення вимог п.2 "Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги", затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року №51, за період з 01.07.2010 року по 01.10.2012 року при індексуванні заробітної плати працівників, які надають ветеринарні послуги не проводилась індексація вартості платних послуг, що призвело до недоотримання лікарнею фінансових ресурсів на суму 84272,84 грн.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що в роботі Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини мало місце безкоштовне надання юридичним особам різних форм власності ветеринарних послуг, що на думку відповідача призвело до недоотримання лікарнею коштів в сумі 10014,38 грн. та безкоштовне надання послуг з взяття крові з вени на дослідження, що на думку відповідача призвело до недоотримання коштів в сумі 93296,96 грн. ( п.3 Вимоги), а також не проведення індексації вартості платних послуг при індексації заробітної плати, що призвело до недоотримання лікарнею коштів в сумі 84272,84 грн. (п.4 Вимоги).
За приписами ст.98 Закону України "Про ветеринарну медицину" фінансування протиепізоотичних заходів, що визначені Кабінетом Міністрів України, та забезпечення виконання загальнодержавних довгострокових програм з питань ветеринарної медицини здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом.
Відповідно до п.2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413, за бюджетні кошти здійснюються лабораторно-діагностичні дослідження при інфекційних та паразитарних хворобах тварин за переліком згідно з додатком 2.
В додатку 2 до вказаного Порядку до таких інфекційних і паразитарних хвороб тварин, лабораторно-діагностичні дослідження по яким проводяться за рахунок коштів державного бюджету , віднесено "лейкоз", "бруцельоз", "лептоспіроз".
Однак, відповідно п.1 ч. 2 Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. №1167, ветеринарні послуги, на які формуються тарифи, включають: здійснення протиепізоотичних заходів, а саме проведення:
- лікувально-діагностичних робіт;
- забору крові для діагностичних досліджень;
- діагностичних досліджень;
- профілактичних щеплень;
- дезінфекції, дезінсекції, дератизації;
- кремації, евтаназії;
- лабораторних досліджень, необхідних для видачі супровідних ветеринарних документів на підконтрольні вантажі;
Із вказаної частини Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. №1167 вбачається, що послуги із забору крові для діагностичних досліджень та діагностичні дослідження відокремлені та є різними ветеринарними послугами, які надаються державними установами ветеринарної медицини.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність надання позивачем безкоштовно послуг із забору крові на дослідження, оскільки відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 р. № 413, за бюджетні кошти здійснюється лише проведення лабораторно-діагностичних досліджень при інфекційних та паразитарних хворобах тварин за переліком згідно з додатком 2
Як зазначено в ст.99 цього Закону, оплата проведення заходів щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 цього Закону), процедур контролю, інспектування та ухвалення, надання інформації, лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарної експертизи товарів, видача відповідних ветеринарних документів, послуг при експортно-імпортних операціях та транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється за рахунок їх власників (операторів потужностей) згідно з тарифами.
Відповідно до Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги, затвердженого наказом сільського господарства і продовольства України від 19 лютого 1996 р. № 51, складовими таких тарифів є заробітна плата та нарахування на неї. При цьому, прямо зазначено, що при індексації заробітної плати вартість збільшується на відповідний індекс.
Аналогічно зазначено в п.17 Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 р. № 1167.
Суд вважає безпідставними доводи представників позивача, що надання платних послуг проводиться виключно за зверненням відповідних осіб, а відсутність таких звернень виключає необхідність видачі ветеринарних свідоцтв та ветеринарних довідок або видачу таких документів не на всю відвантажену з товариств продукцію тваринного походження (п.6 Вимоги).
Правовідносини щодо надання позивачем платних послуг регулюються правовими нормами Закону України "Про ветеринарну медицину".
Відповідно до вимог ч.1 ст.32 Закону України "Про ветеринарну медицину" одержання ветеринарних документів для переміщення тварин, продукції тваринного походження, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється з метою охорони території України від занесення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон та захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, а також недопущення наявності залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження і кормах.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що протягом перевіряємого періоду мало місце безкоштовне надання позивачем юридичним особам ветеринарних послуг, що призвело до недоотримання лікарнею коштів в сумі 10014,38 грн. (п.3 Вимоги), не проведення індексації вартості платних послуг, що призвело до недоотримання лікарнею коштів в сумі 84272,84 грн. (п.4 Вимоги), а тому оскаржувана Вимога в цій частині є правомірною, а підстави для її скасування в цій частині - відсутні.
Пунктом 5 вищезазначеної вимоги встановлено, що в порушення вимог п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України, п.3 "Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659, п.п. 19, 22, 29 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228, лікарнею протягом ІІ півріччя 2010 року, 2011 року та І півріччя 2012 року внаслідок неврахування фактичної наявності посад, які надають платні послуги, за рахунок коштів загального фонду здійснено видатки на заробітну плату в загальній сумі 58272,96 грн. та нарахування на заробітну плату в загальній сумі 21166,80 грн. тоді як вказані видатки повинні здійснюватись за рахунок коштів спеціального фонду.
Усунення зазначеного порушення повинно здійснюватися шляхом зменшення бюджетних асигнувань загального фонду по КЕКВ 1111 "Заробітна плата" на 58272 грн. та по КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату на 21166,80 грн.
В судовому засіданні представники позивача не заперечували, що протягом перевіряємого періоду мало місце надання платних послуг, кошти від яких зараховуються до спеціального фонду, працівниками лікарні, видатки на заробітну плати яких проводилися за рахунок загального фонду, але вважають, що такі дії не можна розцінювати як бюджетне порушення.
Зазначені доводи представників позивача суд сприймає критично з наступних підстав.
Бюджет Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини складається із загального та спеціального фондів, що узгоджується із вимогами статті 13 Бюджетного кодексу України та ст.97 Закону України "Про ветеринарну медицину".
Складовими частинами загального фонду бюджету позивача є всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету, та всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету.
Доходи бюджету Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини (включаючи власні надходження бюджетних установ, в тому числі надходження від плати за послуги, що надаються позивачем згідно із законодавством), є складовими частинами спеціального фонду бюджету останнього
В п.19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 із змінами та доповненнями, прямо зазначено, що спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків бюджету або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.
В розумінні п.29 цього Порядку, кошториси загального та спеціального фонду бюджету не повинні містити сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.
Як зазначено в ч.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ, в тому числі позивача, як складова спеціального фонду використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються такими бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.
Приписами частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
В ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України прямо зазначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Фактична наявність в Коростенській районній державній лікарні ветеринарної медицини посад, які надають платні послуги становить зокрема в 2010 році: 2,32 штатних одиниць ветлікаря, 0,47 штатних одиниць ветфельдшера, 0,47 штатних одиниць ветсанітара, в 2011 році: 1,8 штатних одиниць ветлікаря, 0,4 штатних одиниць ветфельдшера, 0,4 штатних одиниць ветсанітара та в 2012 році: 1,1 штатних одиниць ветлікаря, 0,2 штатних одиниць ветфельдшера, 0,2 штатних одиниць ветсанітара.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що кошториси загального та спеціального фонду бюджету Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини на 2010-2012 роки в частині видатків на утримання певної чисельності працівників містили суми, які не були підтверджені відповідними розрахунками та економічними обґрунтуваннями.
Порядок та підстави перерозподілу обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету та передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету визначений правовими нормами ст.ст.13,23,51 і 57 Бюджетного кодексу України.
Аналогічно, правова норма п.23 Порядку передбачає здійснення коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Зазначене свідчить про правомірність п.5 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528.
Пунктом 6 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 встановлено, що працівниками лікарні виписувались ветеринарні свідоцтва не на всю відвантажену та реалізовану з підприємства продукцію тваринного походження, що призвело до недоотримання лікарнею у 2010 році фінансових ресурсів на загальну суму 26035,89 грн., та недоотримання загальним фондом державного бюджету протягом 4 місяців 2012 року фінансових ресурсів на суму 8626,80 грн., чим завдано лікарні та державному бюджету матеріальної шкоди на відповідні суми.
Позивач безпідставність п.6 вказаної вимоги обґрунтовує правовими нормами Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13 квітня 2009 р. № 85. При цьому, безпідставно трактує правові норми цього Порядку про те, що видача ветеринарних документів (свідоцтв і довідок) можлива виключно за зверненням заявника.
В п.2.2 вказаного Порядку прямо зазначено, що підставою для видачі ветеринарного документа є безпосередній огляд товару.
Відповідно до положень п.2.1 Порядку лише розгляд питання про видачу ветеринарного документа здійснюється за ініціативою заявника або уповноваженої ним особи.
Крім того, відповідно до вимог пп.3.3.6 Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 1 вересня 2000р. № 45 здійснення державного контролю та нагляду за ветеринарно-санітарним благополуччям продукції тваринного походження, дотриманням стандартів і технологічних інструкцій на всіх стадіях виробництва є обов'язком офіційних лікарів ветеринарно-санітарної медицини та їх заступників. Про це правомірно зазначено в оскаржуваній вимозі.
Отже, п.6 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 є правомірним.
Пунктом 9 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 встановлено, що в порушення затверджених штатними розписами одиниць, лікарнею протягом періоду з 01.12.2010 року по 01.10.2011 року в межах фонду оплати праці утримувалась понадштатна посада електрика, на що здійснено видатки на виплату заробітної плати та нарахування на заробітну плату в загальній сумі 10460,35 грн., що призвело до нанесення матеріальної шкоди лікарні на відповідну суму.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивачем було прийнято на роботу електриком ОСОБА_1 з оплатою праці в розмірі мінімального окладу та електриком ОСОБА_2 з оплатою праці 50 % від мінімального окладу. Вказаним особам за рахунок коштів спеціального фонду лікарні нараховано та виплачено заробітної плати в сумі 7673,74 грн. та здійснено нарахування на заробітну плату в загальній сумі 2786,61 грн.
Також в судовому засіданні безспірно встановлено, що згідно штатних розписів Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини, затверджених начальником головного управління ветеринарної медицини в Житомирській області посади електрика в лікарні не передбачено.
Посилання відповідача, що здійснення витрат на утримання позаштатної одиниці електрика викликано службовою необхідністю виконання вимог припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за споживання електричної і теплової енергії в Житомирській області №08/53-0147 від 15.04.2011 року судом сприймаються критично, оскільки виконати вказаний припис можливо було шляхом укладення цивільно-правової угоди з особою відповідної кваліфікації.
Пунктом 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 встановлено, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 року №943 "Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів" зі змінами та доповненнями, в частині припинення придбання автотранспорту, ноутбуків, мобільних телефонів, лікарнею в квітні 2011 року було придбано ноутбук вартістю 5150,00 грн., що призвело до нанесення лікарні матеріальної шкоди в загальній сумі 5150,00 грн.
Факт придбання Коростенською районною державною лікарнею ветеринарної медицини ноутбука вартістю 5150,00 грн. представника позивача в судовому засіданні визнано.
Відповідно Заходів щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 943, в редакції на день виникнення спірних відносин, було заборонено до 2012 року придбання автотранспорту, меблів (крім випадків придбання меблів для новоутворених і збільшення чисельності працівників усіх бюджетних установ), мобільних телефонів, ноутбуків та проведення ремонтів кабінетів за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.
Вказане свідчить про протиправність використання Коростенською районною державною лікарнею ветеринарної медицини коштів в квітні 2011 року щодо придбання ноутбука вартістю 5150,00 грн. та про правомірність винесеної оскаржуваної вимоги в цій частині (п.10 Вимоги).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи, відповідач довів правомірності та обґрунтованості спірних пунктів вимоги Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 р. №06-07-17/528.
З огляду на викладене, вимоги позивача про скасування пунктів 3, 4, 5, 6, 9, 10 письмових вимог Державної фінансової інспекції в Житомирській області від 23.01.2013 року №06-07-17/528 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.7-11, 71, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про часткове скасування письмових вимог від 23.01.2013 р. №06-07-17/528 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 20 січня 2014 р.