Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 0101/6158/12
29.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.
за участю сторін:
від позивача (ОСОБА_2): ОСОБА_2;
від відповідача (Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради) не з'явився,
від третьої особи (ОСОБА_4) не з'явилася,
третя особа (ОСОБА_5): ОСОБА_5,
від третьої особи (ОСОБА_5): ОСОБА_6, довіреність № 1114 від 29.10.12
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Прищепа А.В. ) від 09.10.13 у справі № 0101/6158/12
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_3,98500)
представник позивача:
ОСОБА_7 (АДРЕСА_1 Крим,98500)
до Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, Автономна Республіка Крим,98516)
треті особи:
ОСОБА_5 (АДРЕСА_4,98500)
представник третьої особи:
ОСОБА_6 (АДРЕСА_2 Крим,98500)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_4,98500)
про визнання незаконним та скасування акту,
Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у задоволенні позову ОСОБА_2, - відмовлено (том 3 арк. с. 219-223).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії, аналогічні вимоги містить Положення про порядок приймання в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків та господарських будівель, який затверджено Постановою Ради Міністрів АР Крим № 165 від 12.04.05 умовами якого керувалась комісія; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів є процедурою в межах якої колегіально підтверджується технічна готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єктів, під час якої кожен з учасників процедури діє в межах відповідних галузевих повноважень, отже акт стосується лише технічних питань будівництва; акт про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не є предметом оскарження відповідно до вимог адміністративного судочинства, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити; позов в частині вимог щодо скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 1018 від 21 грудня 2007 року "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту" задоволенню не підлягає, так як встановлено судовими рішеннями, що спірне рішення не зачіпає прав чи інтересів позивача; відповідач не повинен був враховувати наявність спору щодо будівель, які приймались в експлуатацію, оскільки такий спір на час приймання рішення був не розв'язаний судом по суті, виконавчий комітет Алуштинської міської ради не був учасником процесу, а виконавче провадження щодо забезпечення позову було закрито.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 3 арк. с. 233-244).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що суд дав неправильну оцінку фактичним обставинам і нормам права; суд узаконив самовільне будівництво з утиском прав позивача, свободи і права власності на землю; думка експерта про необхідність зрушити кордон на 0,16 м в сторону її будинку це лише підстави для доведення в суді необхідність зрушити кордон у ту чи іншу сторону, а не підстава для зміщення кордону, як це вважають судді та ОСОБА_5; яка спочатку побудувала самовільні будови із захопленням земельної ділянки, на даний час вимагає зрушити кордон земельних ділянок, щоб виправдати дані захоплення; у оскаржуваній постанові суд посилається на постанову Алуштинського міського суду від 15.10.2012 яким було скасовано рішення Алуштинської міської ради № 9/140 від 30.03.2012 про скасування рішення Алуштинського міськвиконкому № 1018 від 21.12.2007 за протестом заступника прокурора міста Алушта; дана постанова Алуштинського міського суду та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013, позивачем були оскаржені до Вищого адміністративного суду України, яким до теперішнього часу справа не розглянута.
В судовому засіданні 29.01.2014 позивач підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.
В судовому засіданні третя особа (ОСОБА_5) та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, залишити рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання, призначене на 29.01.2014 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представників (вх.№18038 від 25.12.2013) (том 4 арк. с. 39-41).
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
15.08.1985 між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,04426 га та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_3 (том 1 арк. с. 35-37).
25.10.1999 був прийнятий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2, в якому зазначено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради народних депутатів від 17.09.1999 № 793 їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,04426 гектарів в межах згідно з планом (том 1 арк. с. 37).
У 2005 році ОСОБА_2 звернулась до Алуштинського міського суду в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою (справа № 0101/3709/2012).
04.11.2005 Ухвалою Алуштинського міського суду у справі № 2-2489/2005 накладено заборону ОСОБА_11 здійснювати будівельні роботи господарських та інших споруд на межі земельних ділянок, розташованих при домоволодінні АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 до набрання рішенням законної сили (том 1 арк. с. 26).
Копію ухвали направлено в ДАБК, Управління архітектури Алуштинського міськвиконкому, ВДВС м. Алушти для негайного виконання.
Вказана ухвала ніким не оскаржена.
07.11.05, на момент прийняття даної ухвали третьою особою було зведено лише фундамент, що підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що по АДРЕСА_4 без реєстрації в інспекції ДАБК м. Алушти розпочато будівництво споруди до житлового будинку АДРЕСА_4 (на місці старої прибудови) на земельній ділянці, яка належить замовнику (держакт); станом на 07.11.05 виритий котлован та зведений фундамент - розмір під забудовою -5,0 х 6,0 м.
З пояснень ОСОБА_10 заперечень щодо стану будівництва немає (том 1 арк. с. 146)
27.03.1991 рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради дозволено ОСОБА_12 прибудувати до будинку АДРЕСА_4 санвузол і котельну для газового обладнання загальним розміром 4,0 Х3,9 згідно ескізного проекту (том 1 арк. с. 147).
14.11.2005 Рішенням постійної комісії з питань будівництва та архітектури, землекористування і розвитку регіонів Великої Алушти Алуштинської міської Ради № 161 "Про дозвіл реконструкції існуючої старої прибудови до житлового будинку ОСОБА_10." дозволено проведення робіт з реконструкції існуючої старої споруди до житлового будинку (в існуючих межах), розташованої на земельній ділянці площею 0,0804 га., що знаходиться у замовника у приватній власності (Держакт на землю серії 1-КМ № 067389 від 04.07.2000) по АДРЕСА_4 (том1 арк. с. 122)
23.07.2007 Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації повідомило Виконавчий комітет Алуштинської міської Ради, що згідно з рішенням виконкому від 14.11.2005 № 161 та від 27.03.1991 № 228 проведена реконструкція веранди "а" в прибудову "А2" (6,40 х 5,80), збільшений тамбур "а" (5,90 х 2,30), прибудована прибудова "А3" (7,0 х 2,90) у зв'язку з чим загальна площа будинку збільшилася з 113,6 кв. м. до 185,1 кв.м., побудовані майстерня "Ж" (6,05 х 4,20); господарський блок "И" (6,40 х 3,0), проведена реконструкція бані "Д" в господарський блок (3,0 х 5,90), реконструкція сараю "Е" в господарський блок (6,90х 3,0) ( том 1 арк. с. 145).
01.12.2005 на виконання ухвали Алуштинського міського суду від 04.11.2005 № 2-2489/2005 ВДВС м. Алушти відкрито виконавче провадження та заборонено ОСОБА_11 здійснювати будівельні роботи господарських та інших будівель на межі земельних ділянок, розташованих при домоволодінні АДРЕСА_4 до набрання рішенням до законної сили.
01.12.2005 постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу ОСОБА_11 та копії для відома ОСОБА_2 та Алуштинській міській суд (том 1 арк.с.27-28).
Адвокатом позивача на адресу начальника Управління юстиції в м. Алушта повідомлено про ігнорування третьою особою ухвали суду і продовження будівництва. ( том 1 арк. с. 29)
Листом від 09.12.2005 начальник ВДВС м. Алушти повідомив ОСОБА_2, що згідно з актом державного виконавця від 01.12.2005 боржник отримала постанову про відкриття виконавчого провадження та була попереджена про заборону будівництва, про що власноруч розписалась в акті державного виконавця, у зв'язку із чим виконавче провадження було закінчено. Копії постанови про закриття виконавчого провадження були відправлені сторонам простою кореспонденцією (том 1 арк.с.30 ).
28.09.2007 Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради №786 про затвердження Акта міжвідомчої комісії та призначення державної приймальної комісії для прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта гр. ОСОБА_10 затверджено Акт міжвідомчої комісії № 250 від 02.08.2007 про дозвіл приймання в експлуатацію закінченої будівництвом реконструкції веранди, тамбура і господарських приміщень, розташованої на земельній ділянці площею 0,0804 га, що належить ОСОБА_10 на праві приватної власності, згідно держакту серії I - KM № 067389 від 04.07.2000, за адресою: АДРЕСА_4 (том 1 арк. с. 118).
21.12.2007 Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 1018 затверджений Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом реконструйованої веранди, тамбура та господарських приміщень, які розташовані за адресою - АДРЕСА_4, загальною площею будинку 185,1 кв. м, майстерня літ. "Ж" (6,05 x 4,20) кв.м., господарський блок літ. "И" (6,40 x3,0) кв.м., виконана реконструкція бані літ. "Д" в (3,0 x 5,90) в господарський блок, реконструкція сараю літ. "Е" в господарський блок (6,90x 3,0) кв.м. та дозволено ввести об'єкти в експлуатацію громадянці ОСОБА_10 (том 1 арк. с. 189).
Згідно даних акту, підставою для прийняття в експлуатацію були: технічний паспорт, державний акт на земельну ділянку, акт № 250 від 02.08.07 , висновок по результатам несучих конструкцій від 2007 року; рішення виконкому № 228 від 27.03.1991 року та № 161 від 14.11.2005 року (том 1 арк. с. 141-142).
03.09.2008 ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради АР Крим, третя особа ОСОБА_10 про скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 21 грудня 2007 року № 1018 "Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації завершеного будівництвом об'єкту ОСОБА_10." як незаконне.
Свої вимоги мотивувала тим, що тим що вона у 2005 році звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, які належать їй на праві власності. За її клопотанням Алуштинським міським судом 4 листопада 2005 року в порядку забезпечення позову було накладено заборону ОСОБА_11 на здійснення будівельних робіт на межі земельних ділянок, розташованих при домоволодінні АДРЕСА_4 до набрання рішенням законної сили.
Ухвалами Алуштинського міського суду від 05.09.2008 та від 19.09.2008 позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради АР Крим, третя особа: ОСОБА_10 про скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 21.12.2007 залишено без руху, визнано не поданою і повернено заявнику (том 1 арк. с. 8, 11).
28.01.2009 ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2008 року у справі № 2-а-275/08 (№ 22-а- 1931/08), скасовано; направлено справу № 2-а-275/08 (№ 22-а- 1931/08) до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (том 1 арк. с. 15-16, 66-69).
25.02.2009 ухвалою Алуштинського міського суду відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа: ОСОБА_10 про скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 21.12.2007(том 1 арк. с. 75).
26.05.2007 ОСОБА_2 надала суду доповнення до адміністративного позову, в якому просила визнати незаконним та скасувати Акт та рішення державної приймальної комісії від 21 грудня 2007 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом реконструйованих веранди, тамбура та господарських приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_4 (том 1 арк.с.157-158)
07.07.2009 постановою Алуштинського міського суду адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа: ОСОБА_10 - задоволено. Рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 21.12.2007 № 1018 "Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту ОСОБА_10."- скасовано (том 1 арк. с. 206-208).
06.04.2010 постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_10 задоволено; постанову Алуштинського міського суду від 07.07.2009 у справі №2-а-142/2009 скасовано; прийнято нову постанову; у задоволенні позову відмовлено (том 1 арк. с.218-220, 291-293).
07.11.2012 ухвалою Вищого адміністративного суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Алуштинського міського суду від 07.07.2009 та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2 арк. с. 96-98).
Постанова мотивована тим, що судом не досліджувалось питання про те, чи не зобов'язана була державна комісія, а в подальшому і міська рада враховувати наявність не вирішеного судом спору щодо будівель, які приймались в експлуатацію; встановлено, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не мав враховувати наявність ухвали суду про забезпечення позову є необґрунтованим.
30.11.2012 ухвалою Алуштинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа: ОСОБА_10 про скасування рішення прийнято до провадження (том 3 арк. с. 3).
17.06.2013 ОСОБА_2 звернулась із додатковим позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (том 3 а.с.77-79).
30.03.2012 Рішенням Алуштинської міської ради АР Крим 9 сесії 6 скликання № 9/104 "Про протест заступника прокурора м. Алушти № 526 від 17.02.2012 на рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 1018 від 21.12.2010 "Про затвердження акта державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта" протест прокурора задоволено; рішення № 1018 скасовано (том 3 арк. с. 38-40).
Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 рішення 9 сесії 6 скликання Алуштинської міської ради АР Крим № 9/104 від 30 березня 2012 року "Про протест заступника прокурора м. Алушти від 17.02.2012 № 526 на рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 21.12.2007 № 1018 "Про затвердження акта державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта" визнано протиправним та скасовано (том 3 арк. с. 33-36).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.13. постанова Алуштинського міського суду від 15.10.2012 залишена без змін (том 3 а.с.145-146).
Рішенням Алуштинського міського суду від 09.12.10. в задоволенні позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та земельною ділянкою було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду від 04.07.11 рішення Алуштинського суду залишено без змін.
24.04.12 ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Алуштинського міського суду від 09.12.10р. за нововиявленими обставинами.
Свою заяву ОСОБА_2 мотивувала тим, що в основу судового рішення про відмову їй у задоволенні позовних вимог покладено рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 21.12.07 № 1018 у відповідності до якого був затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації завершеної реконструкції веранди, тамбура та господарських приміщень, які розташовані за адресою АДРЕСА_4 та дозволено ввести об'єкти в експлуатацію.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 23.04.2013 у справі № 0101/3709/2012 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_13, ОСОБА_4, Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" про усунення перешкод в користуванні будинком і земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди, визнання технічного паспорту на будинок недійсним відмовлено (том 3 арк.с. 148-153).
В обґрунтування рішення від 23.04.13 суд зазначив, що ОСОБА_2 не доведено факту порушення відповідачами меж земельної ділянки та здійснення будівництва за межами належної їй на праві власності земельної ділянки (том 3 а.с.148-153).
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 30.07.13 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено; рішення Алуштинського міського суду від 23.04.2013 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 (первісного позову) залишено без змін. (том 2 а.с.154-156).
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 30.07.13 встановлено, що рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 09.12.2010 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_10; ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 04.07.2011 залишено без змін рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09.12.2010; ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 20.06.2012 задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, скасовано рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09.12.2010; ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 14.02.2013 залучено до участі у справі в якості відповідачів за первісним позовом і позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_13 і ОСОБА_4, замість померлої 07.06.2012 ОСОБА_10; рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 23.04.2013 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_13 і ОСОБА_4 (том 3 арк.с.154-156).
Рішення першої та апеляційної інстанції мотивовані також тим, що об'єкти здані у встановленому порядку в експлуатацію, з посиланням на оскаржуване рішення відповідача № 1018 від 21.12.2007.
Отже, рішення по спору між сторонами набрало законної сили 04.07.2011, і саме з цієї дати ухвала суду про заборону будівництва від 04.11.2005 втратила силу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування".
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали в період виникнення спірних правовідносин, як делеговані, повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 22.09.04 № 1243, передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі-закінчені будівництвом), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Згідно п.5,6 наведеного Порядку встановлено, що для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта утворюється робоча комісія. До складу робочої комісії включаються представники генерального підрядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автор проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, державного енергетичного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта.
Згідно п. 27 Порядку за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Коллегія суддів встановила, що право власності на будинок виникло у ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.08.85 та право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом про право власності від 25.10.1999.
З листа Алуштинського міського управління юстиції №413/02-29 від 09.12.2005 (том 1 а.с.132) вбачається, що ОСОБА_11 була повідомлена про заборону будівництва, у зв'язку з чим виконавче провадження було закрите 01.12.2005.
Крім того, зазначена ухвала про забезпечення позову була направлення до ДАБК, управління архітектури виконавчого комітету Алуштинської міської ради - для виконання щодо заборони ОСОБА_11 здійснювати будівельні роботи господарських та інших споруд на межі земельних ділянок, розташованих при домоволодінні АДРЕСА_4.
При викладених обставинах, судовою колегією безперечно встановлено, що будівельні роботи були проведені третьою особою в порушення ухвали суду про заборону на проведення будівельних робіт, вказані роботи здійснені не в межах існуючих будівель проведена реконструкція веранди "а" в прибудову "А2" (6,40 х 5,80), збільшений тамбур "а" (5,90 х 2,30), прибудована прибудова "А3" (7,0 х 2,90) у зв'язку з чим загальна площа будинку збільшилася з 113,6 кв. м. до 185,1 кв.м., побудовані майстерня "Ж" (6,05 х 4,20); господарський блок "И" (6,40 х 3,0), проведена реконструкція бані "Д" в господарський блок (3,0 х 5,90), реконструкція сараю "Е" в господарський блок (6,90х 3,0) та тому не можуть вважатися законними, тому рішення відповідача про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту підлягає скасуванню.
Судовою колегією безперечно встановлено, що прийняття в експлуатацію та затвердження акту комісії здійснено в період судових спорів, що стосуються вказаних будівель та в період дії ухвали суду про заборону будівництва, що виключало прийняття позитивного рішення Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням. Рішення набрало законної сили 04.07.2011 і з цієї дати втратила чинність ухвала Алуштинського міського суду від 04.11.2005 у справі № 2-2489/2005.
Рішення мотивовані наявністю рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради № 1018 від 21 грудня 2007, яке підтверджує законність будівництва.
Третя особа не позбавлена була можливості після 04.07.2011 і в теперішній час вирішити відповідне питання згідно діючого законодавства України після вирішення судових спорів з позивачем.
Позовні вимоги про визнання незаконними та скасування Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та рішення державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів задоволенню не підлягають, так як сам по собі Акт не може бути предметом спору, є думкою спеціалістів і не породжує ніяких правових наслідків до його затвердження і висновок суду першої інстанції в цій частині є правомірним.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради № 1018 від 21 грудня 2007 року "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту", у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог є помилковим.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.
За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.
Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Між тим, судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в визнанні протиправним та скасуванні рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради № 1018 від 21 грудня 2007 року "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту", не можна визнати законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення в частині відмови в визнанні рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради № 1018 від 21 грудня 2007 року "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту" противоправним та його скасуванні, та прийнятті нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції не виконані вказівки суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду касаційну скаргу від 07.11.2012, які є обов'язковими для виконання, а саме: що судом не досліджувалось питання про те, чи не зобов'язана була державна комісія, а в подальшому і міська рада враховувати наявність не вирішеного судом спору щодо будівель, які приймались в експлуатацію; та що висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не мав враховувати наявність ухвали суду про забезпечення позову є необґрунтованим.
Зазначене суперечить частині п'ятій статті 129 Конституції України та статті 14 КАСУ.
Доводи, мотиви, обгрунтування третьої особи, що на теперешній час спір вирішений на користь третьої особи не заслуговують на увагу, так як не спростовують вищевикладеного і ці рішення мотивовані оскаржуваним рішенням відповідача № 1018 від 21.12.2007.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у справі № 0101/6158/12 задовольнити частково.
2. Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у справі № 0101/6158/12 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позовні вимоги задовольнити частково.
5.Рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської Ради № 1018 від 21 грудня 2007 року "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту" визнати противоправним та скасувати.
6. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 03 лютого 2014 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна